Інколи людину в місцях позбавлення волі тримають довше, ніж це передбачено законом та вироком суду. І відбувається це через формальний підхід до обрахування строку покарання.
Розглянемо це на прикладі.
Особу (Н.) було засуджено до 3 років позбавлення волі з обрахунком початку строку покарання з 17.11.2019 року.
У більшості випадків в документах буде стояти кінець строку – 17.11.2022р.
Але чи вірно це? Закон каже, що ні.
Як прямо передбачено у ст. 153 КВК України, відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі припиняється в першій половині дня останнього дня строку покарання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.
Останнім днем строку тривалістю у три роки, який розпочався з 17.11.2019 року є 16.11.2022р., оскільки саме цей день є останнім днем строку і саме в першій половині дня 16 листопада Н. мав би бути звільнений.
Аналогічні позиції викладені у таких судових рішеннях:
у Постанові ВГСУ від 25.09.2012 р. у справі №7/088-11/9 суд зазначив: «… перебіг трирічного строку позовної давності у даному випадку розпочався 16.07.2008 р., тобто з наступного дня від дня виконання основного зобов’язання, а саме від дати виплати позивачем страхового відшкодування (15.07.2008), і закінчився 15.07.2011». Такої ж позиції ВГСУ притримався у Постанові від 26.12.2013 р. у справі №905/386/13.
Цей підхід підтримує й Верховний суд України у Постанові від 16.04.2014 р. у справі №6-24цс14 «…трирічний строк позовної давності у спорі обчислюється з 4 липня 2009 р. і закінчується 3 липня 2012 р», у Постанові від 23.11.2016 р. у справі №242/3708/14-ц – «…перебіг трирічної позовної давності починається з наступного дня після дня внесення щомісячного платежу, передбаченого кредитним договором, тобто з 11 листопада 2011 р. й закінчується 10 листопада 2014 р». Якщо строк визначений, наприклад, «…у 2013 році…», то він спливає в останній день цього року, тобто 31.12.2013 р. Вказана позиція підтверджена ВГСУ в Постанові від 05.03.2015 р. у справі №910/15237/14.
Як обраховувати строк, якщо термін є більшим за певну кількість років? Приміром, 3 роки 4 місяці.
Як обраховується відчуття строку в роках, зазначено вище. Проте, оскільки засуджений має відбути ще 4 місяці, то з дня потенційного звільнення в нього розпочинається відлік цього строку (з дня потенційного звільнення, через що він і не звільняється). Тобто, термін у чотири місяці починається з 16 листопада і має закінчитися 15 березня (бо звільнення має відбутися в першій половині дня останнього дня строку покарання).
Навіть за умови тлумачення положення КВК України, що «При обчисленні строків місяцями строк закінчується відповідного числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа – в останній день цього місяця» як таке, що відповідним є число аналогічне даті початку строку (хоча це й погіршує становище засудженого), то він підлягав звільненню 16 березня 2023 року (а не 17 березня, як зазвичай рахують в установах).
А з урахуванням, що «відповідне» – аж ніяк не таке саме чи тотожне, відповідне – це узгоджене з чимось, тут мають застосовуватись загальні правила щодо звільнення і останній день строку покарання тривалістю чотири місяці має бути 15.03.2023 року, оскільки він має узгоджуватись з загальними правилами звільнення і бути саме цій даті відповідний.
З цього приводу ГО “Захист в’язнів Украни” звернулись з листом до Департаменту з питань виконання покарань, на що не отримали конкретної відповіді, бо Департамент вважає, що така інформація не є публічною.
