В Україні, де захист прав людини є основою державної політики, випадки порушення цих прав у виправних закладах викликають особливий резонанс. Один із таких інцидентів стався в Конотопській виправній колонії №130, де жінки, засуджені до обмеження волі, зіткнулися з незаконними обмеженнями на користування мобільними телефонами, про що ми вже писали раніше. Особливо це стосувалося пристроїв на системі Android, які адміністрація колонії добровільно-примусово вилучала без будь-яких законних підстав. 

Ця заборона не лише порушила права засуджених на зв’язок із зовнішнім світом, але й викликала  реакцію правозахисників. Відсутність адекватного законодавчого обґрунтування таких обмежень була сприйнята як спроба адміністрації посилити контроль над засудженими, що підняло важливе питання: чи може державна установа, яка зобов’язана захищати права людини, сама їх порушувати?

На допомогу адміністрації виправної установи долучилась Конотопська окружна прокуратура, яка, чомусь, вирішила, що заборона фото- та відеозйомки означає заборону мати телефони на системі Android. Це викликало ще більше занепокоєння серед правозахисників, адже відсутність чітких законодавчих підстав для таких обмежень лише підсилила підозри щодо спроб адміністрації посилити необгрунтований контроль над засудженими.

Після  скарг від засуджених, які відбувають покарання на обмеженні волі,  та втручання правозахисників Департамент з питань виконання кримінальних покарань розпочав вивчення цього питання. Зусилля не були марними: Міністерство юстиції України внесло уточнюючі зміни до Правил внутрішнього розпорядку виправних установ. Одним із ключових уточнень став дозвіл користуватися мобільними телефонами з будь-якою операційною системою з незаблокованими камерами, включно з Android.

Ці зміни мають значний вплив на виправні установи, такі як колонія №130, де раніше існували необґрунтовані обмеження. Відтепер засуджені мають змогу підтримувати зв’язок із близькими, що є важливим елементом їх соціальної реінтеграції після відбування покарання.

Водночас залишається питання, чи будуть нові правила ефективно втілені на практиці. Хоча зміни на папері важливі, справжні випробування розпочнуться, коли ці уточнення будуть реалізовані в реальних умовах. Важливо, щоб адміністрація колоній не саботувала нові вказівки, а чітко дотримувалася оновлених правил. Лише тоді можна буде говорити про відновлення справедливості та повагу до прав засуджених.

Поки що, адміністрація установи на наш запит відповіли, що таном на 18.09.2024 року засудженим роз’яснено право на користування, але жодна з них не звернулась з заявою про повернення телефону зі складу. 

Для засуджених ці зміни мають велике значення, адже доступ до мобільних телефонів – це не просто зручність, а їхнє право на інформацію, зв’язок із зовнішнім світом та можливість вести повноцінне життя навіть у межах виправної установи. Це також важливий аспект підтримки психічного здоров’я, оскільки ізоляція від близьких може спричинити серйозні психологічні проблеми.

Таким чином, випадок Конотопської колонії №130 є яскравим прикладом того, як законодавчі ініціативи можуть сприяти покращенню умов утримання та захисту прав засуджених. Але він також підкреслює важливість постійного контролю за діяльністю виправних установ та прозорості на всіх рівнях системи виконання покарань.