Через чотири дні після повномасштабного вторгнення росії в Україну, 28 лютого 2022 року в ЗМІ з’явилася новина: «Президент України Володимир Зеленський зазначив, що учасників бойових дій, які перебувають у місцях позбавлення волі, звільнять для захисту України.
“В умовах воєнного стану учасники бойових дій, українців із реальним бойовим досвідом буде звільнено з-під варти. І зможуть компенсувати свою провину в найгарячіших точках війни. Ще з кількох людей, учасників АТО, знімаються всі санкції. Ключове зараз – оборона”, – наголосив Зеленський.»
Як пояснила діюча на той час генпрокурорка Ірина Венедіктова, це не масова акція, а дуже виважений та точковий крок. Кожен зі звільнених має значний бойовий досвід у зоні АТО у 2014-15 роках. “Всі вони затяті противники “русского мира”, а один взагалі автор відомої пісні українських уболівальників про головного агресора. По кожному індивідуально оцінено всі ризики та механізми контролю за ними”, – зазначила Венедіктова. За її словами, зараз в Україні достатньо воїнів, адже за два дні мобілізовано майже 100 тисяч громадян, але ті, хто оступився, також мають право стати на захист Батьківщини.
У середині травня 2022 року міністр юстиції Денис Малюська в ефірі телемарафону #UArazom повідомив, що за його даними, наразі з місць позбавлення волі звільнили 363 людей під час трьох хвиль помилування. Відпускали на фронт лише тих, хто не становить небезпеки для суспільства. У більшості випадків це стосувалося осіб, строк відбування покарання яких був на завершальному етапі. Зараз потреби в четвертій хвилі помилування немає.
Отже 363 ув’язнених були звільнені з виправних колоній та СІЗО і приєдналися до лав ЗСУ. А скільки ж усього учасників АТО та ССО були за гратами на 24 лютого 2022 року? Точної статистики немає.
У серпні 2016 року в інтернет видавництві «ВВС NEWS Україна» спробували відповісти на таке питання. На їхній запит Генпрокуратура відповіла, що «Єдиний звіт про кримінальні правопорушення” не передбачає виокремлення даних про вчинення злочинів окремими суб’єктами, зокрема, колишніми добробатами, у зв’язку з чим надати таку інформацію немає можливості.
У цій же публікації лідер громадської організації “Комітет визволення політв’язнів” Тетяна Близнюк стверджує, що отримати інформацію про заарештованих добробатів не вдалося навіть через депутатські запити. “Через депутата Ігоря Мусійчука було звернення до військової прокуратури, СБУ, уповноваженого з прав людини, Державної служби з виконання покарань, міністерства внутрішніх справ – в усі можливі інстанції. Прокуратура відповіла, що такої статистики не веде, пенітенціарна служба – не веде, омбудсмен – те саме. Лише Національна поліція надала інформацію, назвавши, на наш погляд, дуже занижену цифру – навіть ми самі знаємо про значно більшу кількість людей за ґратами”, – розповідала Тетяна Близнюк у коментарі ВВС Україна.
Ще у липні 2016 року народний депутат Семен Семенченко у програмі “Про політику” з Сергієм Руденком на Еспресо.TV розповів: «Тільки в Айдарі зараз 76 людей знаходяться за решіткою. У Донбасі поменше, там людей 12. Всього – біля 700 людей, і це не тільки добробати, але і Збройні сили»
У травні 2020 року заступник міністра юстиції Олена Висоцька під час зустрічі із заступником міністра у справах ветеранів Олексієм Ілляшенком, сказала: «На даний час в установах виконання покарань перебувають 149 осіб – ветеранів війни. Сьогодні є потреба в розробці реабілітаційних програм, програм підготовки до звільнення та успішної адаптації у суспільстві після звільнення засуджених, які захищали суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій»
На початку березня 2022 року звертаючись до Президента України, політик і громадський діяч Ростислав Новоженець, повідомив: «Офіційно не повідомляється кількість добровольців, які перебувають у тюрмах чи слідчих ізоляторах. За даними колишньої заступниці голови Верховної Ради України Оксани Сироїд за ґратами перебувають близько 12 тисяч добровольців та учасників АТО. Колишній народний депутат і заступник командира добровольчого батальйону “Азов” Ігор Мосійчук стверджував про 10 тисяч ув’язнених добровольців, а колишній командир роти “Торнадо” Руслан Онищенко заявляв, що у тюрмах сидить 8 тисяч добровольців. Екс-начальник штабу батальйону «Айдар» Валентин Лихоліт заявляв, що влада засадила за грати 8 тисяч 200 АТОвців, добровольців!» Чи не вражаючі ці цифри?
Давайте трохи наблизимось до реальності. Станом на 01.01.2023 року в місцях позбавлення волі України перебуває 42726 осіб. Це офіційна статистика. Зрозуміло, що серед них ніяким чином не може бути 12 тисяч учасників АТО, ССО чи людей, які мають бойовий досвід. І восьми тисяч не може бути.
Так звідки взялися такі цифри? Чому із уст політиків чи відомих громадських діячів пролунали такі кричущі факти про чисельність заґратованих українських воїнів? Скоріш за все, що дуже багато обвинувальних вироків щодо військових були не те що незаконними, а абсолютно несправедливими. З цього приводу Голова Харківської правозахисної групи (ХПГ) Євген Захаров, організація якого опікується справами десятків добробратів, оскільки вважає, що переслідування багатьох із них є упередженим зауважив: «Є випадки, де обвинувачення, на наш погляд, цілком обґрунтовані. Але є і безпідставні, коли кваліфікація дій підозрюваних виглядає дуже сумнівною. Є також випадки, коли те, у чому їх звинувачують, вони взагалі не скоювали». Євген Захаров вважає, що значна кількість кримінальних справ була порушена тому, що конфлікт на Донбасі кваліфікувався як “антитерористична операція”, хоча насправді слід було вести мову про військові дії. Фактично, каже він, прокурори застосовували статті Кримінального кодексу, призначені для мирного часу. “В країні не було військового стану, але є антитерористична операція. Оскільки немає стану війни, то не можна застосовувати статті про військові злочини. Тому прокуратура послуговується статтями про загальні кримінальні злочини. Але це неправильно”, – казав він. Голова ХПГ навів такий приклад: бійці добровольчих батальйонів затримували сепаратистів, хоча за законом не мають права це робити, це справа міліції і СБУ. Тепер ці їхні дії кваліфікуються як “незаконне позбавлення волі” особи. І заяви на військових подавали сепаратисти.
Коли суспільство бачить несправедливість, то політики починають спекулювати цифрами, щоб боротися зі своїми політичними опонентами, щоб підбурювати громадськість проти чинної влади, та щоб мати електоральну підтримку.
Для того, щоб не було туману, політичних спекуляцій, непотрібних та небезпечних емоційних процесів у суспільстві – потрібна своєчасна та достовірна статистика від центральних державних органів. Прозорість та доступність інформації – це запорука здорового суспільства та запорука довіри народу чинній владі. І це зробити не важко, особливо тим, хто отримує за це зарплатню від платників податків.
Питання – «Скільки учасників АТО та ССО знаходиться за гратами?», залишається відкритим.
І на останок, чому це так важливо? В Конституції України в статті 65 зазначено: «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.» Під час війни такий обов’язок може бути і правом кожного громадянина, особливо у випадках, коли йому безпосередньо потрібно захищати своє життя, свою родину або своє майно. І якщо людина опинилася за гратами, то це не значить, що він перестав бути громадянином своєї держави. Закони у мирний час це одне, а під час війни – зовсім інше. Треба нашим парламентаріям та державникам найвищої ланки бути оперативнішими у своїх діях і реагувати на реальні обставини адекватно і рішуче.
Нагадаємо, що у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну, тисячі ув’язнених писали заяви на ім’я Президента України, щоб їм дали можливість захищати свою Батьківщину. Таку можливість надали тільки 363 особам. За гратами ще залишаються українські воїни, які бажають повернутися в стрій. Скільки їх?