10 березня 2021 року відбувся круглий стіл «Про стан дотримання прав людини в місцях несвободи», ініційований профільним Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Захід відбувся у форматі відеоконференції (в додатку Zoom).
Метою круглого столу стало обговорення питань, щодо дотримання вимог Європейської конвенції про запобігання катуванням та нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню у місцях несвободи.
Під час виступу, Голова громадської організації «Альянс Української єдності» Олег Цвілий наголосив, що: 
Верхівку найжорстокіших колоній в України, можна відібрати в наступній послідовності: #ТВК100; #БВК77; #ОВК25; #ХВК12: #ПВК76; #ЗВК58; Так звану ”дисципліну та порядок” в цих установах підтримують помічники адміністрації з числа засуджених. Їх відбирають, (а багато кого примушують), за фізичними параметрами. Як правило це засуджені за тяжкі та особливо тяжкі злочини, такі, як вбивство, зґвалтування, розбій, викрадення людей тощо. Адміністрація установ фактично використовує їхні кримінальні здібності для незаконного впливу на інших засуджених. Коли приходить термін для УДЗ – адміністрація позитивно характеризує в суді цих мерзотників, доповідаючи суду, що вони стали на шлях виправлення, а насправді критерії відбору визначаються відданим виконанням завдань керівництва, кількістю зламаних та принижених інших в’язнів, об’ємом віджатих з родичів будівельних матеріалів (для ремонту в установах), коштів (в особисті кишені керівництва установ), умінням вимагати від інших в’язнів майже безплатно виконувати завищену норму на виробництві.
Ніхто не проводив подібну статистику, але я впевнений, що рецидив помічників адміністрації в рази вищий за рецидив інших засуджених. Наприклад відомий садист засуджений Олександр Шаповалов “Шульц” три рази потрапляв та звільнявся по УДЗ з Олексіївської ВК-25.
В цих колоніях переважно практикують знущання не лишаючі слідів на тілі. Наприклад, застосовуються тортури під назвами : ‘’заплив’’, ‘’черепаха’’, ‘’крокодил’’, розтяжка, присідання, гамівна сорочка, прив’язування до ліжка або змотування та залишення на підлозі до 14 діб, зґвалтування дубинкою, реальне зґвалтування або іншим методом зламування долі людям з подальшим визначенням в касту ‘’опущених’’.
Засуджених принижують, знімають на відео, а потім шантажують оприлюдненням в Ютубі, примушують платити кошти, безплатно працювати, обговорювати інших, виконувати злочинні накази та боятись скаржитися.

Чому це відбувається ?

 Тому, що держава не карає злочинців на державних посадах та помічників адміністрації, руками яких вони знущаються над іншими в’язнями. Жодного вироку по заявах про злочин немає. Процес буксує ще на фазі розслідування, за виключенням справи про вбивство у 2015 році Андрія Данилюка в Хмельницькому СІЗО, яка забуксувала в суді, а тим часом підсудні працівники пенітенціарної системи продовжують працювати у ЗВК-58.
Нам же, правозахисникам збирати докази в закритій системі майже неможливо. Наприклад, в так званих показових Харківських колоніях, прослуховуються майже всі приміщення для бесід перевіряючих з засудженими, в кімнатах для зустрічей з адвокатом, в кімнатах побачень. Навіть, коли правозахисники зафіксують звернення про допомогу від засудженого, надалі, як правило на нього вчинять тиск і він відмовляється від скарг. Не зважаючи, що засуджені мають право на телефонні дзвінки та користування планшетом, фактично їм відмовляють в цьому за різними причинами, а якщо дозволяють, то дзвінок відбувається під контролем помічників адміністрації з-поміж засуджених.

Як це подолати?
1. Справи про порушення прав людини в місцях позбавлення волі потрібно розслідувати не в регіонах, а в Києві, що зменшить корупційне уникнення від відповідальності;
2. Міністерству юстиції сміливіше застосовувати практику службових розслідувань та переміщення керівництва державних установ в інші державні установи виконання покарань. Це пригальмує ‘’тюремний феодалізм’’;
3. Створити ефективний механізм термінових заходів безпеки для в’язнів, які заявляють про катування та інші злочини;
4. Продовжувати правозахисникам відвідувати без попереджень установи з моніторинговими візитами для виявлення та профілактики порушень. Надати можливість правозахисникам за допомогою відеозв’язку зв’язуватись за своєю ініціативою з клієнтами, візуально оцінювати його моральний та фізичний стан, надавати правову допомогу;
5. Підпорядкувати тюремну медицину МОЗу. Тільки тоді медики дійство стануть незалежні, та почнуть виконувати свою функцію і не боятися викривати катування в закритих закладах пенітенціарної системи;
6. Зібрати воєдино всі зусилля, довести справу до кінця та створити прецидент справедливого розслідуваня по Бердянській ВК-77. Це стане попереджувальним сигналом для інших злісних порушників прав людини. Постраждалих дуже багато. Правоохоронні органи мають самі здобувати докази, а не чекати, що це будуть робити лише постраждалі чи правозахисники, як це було в Територіальному відділенні ДБР в місті Мелітополь;
Якщо шановне товариство буде мати час торкнутися ще питань реформування пенітенціарної системи, то я готовий розмовляти на тему червоних та чорних колоній, моральних лідерів в засуджених, профспілки в’язнів, боротьбу з аферами та наркотиками в місцях п.в., та про розвиток підприємств в державних установах виконання покарань, ресоціалізацію та адаптацію осіб звільнених з місць позбавлення волі , профілактику малолітньої злочинності» та освіту в м.п.в.

Повне відео :

Круглий стіл на тему: «Про стан дотримання прав людини в місцях несвободи» 10.03.2021 року

Читайте також:

Все про Бердянську виправну колонію №77 (оновлюється регулярно)

#правозахист #зруйнуватифабрикусмерті #катівдовідповідальності