Офіційна статистика Міністерства юстиції та Центру охорони здоров’я ДКВС свідчить про досить високий рівень тілесних ушкоджень серед осіб, які утримуються в установах виконання покарань.

У 2024 році медичними працівниками було зафіксовано 7357 випадків тілесних ушкоджень. З них 5748 випадків були зафіксовані під час прибуття осіб до установ, а 1609 — вже під час перебування в установах виконання покарань.

У 2025 році кількість зафіксованих травм зросла до 7504 випадків. Із них 5664 травми були зафіксовані при прибутті до установ, тоді як 1840 — під час перебування в установах.

Попри те, що загальна кількість тілесних ушкоджень зросла незначно, аналіз структури цих ушкоджень свідчить про тривожні тенденції.

По-перше, звертає на себе увагу значна частка травм, зафіксованих під час прибуття до установ. У 2025 році таких випадків було 5664, що становить приблизно 75% від загальної кількості травм. Це означає, що більшість тілесних ушкоджень фіксуються вже на етапі прийому ув’язнених до установ.

Такі дані можуть свідчити про декілька системних проблем:

• застосування насильства під час затримання або конвоювання;

• можливе жорстоке поводження під час етапування;

• відсутність ефективного механізму документування та розслідування таких випадків.

По-друге, викликає занепокоєння зростання кількості травм, отриманих безпосередньо під час перебування у місцях позбавлення волі. Якщо у 2024 році було зафіксовано 1609 таких випадків, то у 2025 році їх кількість зросла до 1840.

По-третє, сам факт фіксації тілесних ушкоджень медичними працівниками не означає автоматичного розслідування таких випадків, що створює атмосферу безкарності та сприяє повторенню подібних порушень.

У сукупності ці дані демонструють, що проблема тілесних ушкоджень у місцях позбавлення волі має системний характер. Висока кількість травм, зафіксованих як під час прибуття, так і під час перебування в установах, свідчить про можливі неефективні механізми  запобігання катуванням та слабку реакцію правоохоронних органів на такі факти.