Станом на середину липня 2025 року ситуація українських громадян, що перебувають у буферній зоні КПП Верхній Ларс на кордоні Грузії з Росією, продовжує набирати обертів і викликає серйозне занепокоєння з приводу порушення прав людини. Нещодавні події свідчать про те, що гуманітарна криза лише поглиблюється, а відповідь державних органів залишається формальною та недостатньою.

Від початку липня 2025 року молдовська влада припинила приймати українців, які повертаються з території Грузії після утримання в Російській Федерації та на окупованих територіях України. Це стосується й осіб, депортованих з Херсонської області ще до повномасштабного вторгнення – понад 1800 українців. Наприклад, 1 липня трьом громадянам було відмовлено у посадці на рейс до Кишинева, через що вони до цього часу змушені залишатися в буферній зоні.

Станом на 17 липня 2025 року в Ларсі утримуються 95 громадян України, серед яких сім жінок. Це особи, які вже зазнали порушень прав – серед них як депортовані з окупованих регіонів (Херсон, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ), так і цивільні з Криму, що відмовилися отримувати російські паспорти. Усі вони змушені перебувати в підвальному приміщенні з обмеженим доступом до свіжого повітря, де встановлено лише 18 ліжок на всю групу. Людям скоро просто не буде де стати — тіснота, нестача кисню (люди змушені сидіти на сходинках щоб хоч якось дихати), антисанітарія та повна відсутність харчування створюють безпосередню загрозу життю. Медична допомога обмежується лише викликом швидкої у критичних випадках. Серед утримуваних — особи з тяжкими захворюваннями: інвалідністю, паралічем, туберкульозом, ВІЛ. Те, що сьогодні відбувається в підвалі буферної зони Ларс, усе більше нагадує сучасний концентраційний табір на кордоні Європи — місце, де десятки людей живуть у тисняві, без повітря, без їжі, без права на свободу. Історія вже знала подібні приклади — згадаймо Освенцим: усе починалося з ізоляції, мовчання й байдужості.

Червоний Хрест Грузії  за цей час надав гуманітарну допомогу — 4 та 16 липня 2025 року. Зокрема, 16 липня було доставлено 48 ящиків допомоги: 41 — для чоловіків і 7 — для жінок, тобто в середньому один ящик припадав на двох осіб. Вміст ящиків можна побачити на фото. Цієї кількості продуктів вистачить щонайбільше на 2–3 дні для майже сотні людей, які перебувають у буферній зоні. Допомога Червоного Хреста, хоч і важлива, має епізодичний характер і не покриває базових щоденних потреб. У таких умовах  організація Марії Бєлкіной ”Волонтери Тбілісі” та наша організація — ГО «Захист в’язнів України» — продовжують збирати кошти, закуповувати продукти та доставляти харчування безпосередньо до Ларсу, щоб не допустити гуманітарної катастрофи.

17 липня 2025 року Червоний Хрест Грузії втретє за останні тижні здійснив важливу гуманітарну інтервенцію — до буферної зони було доставлено 15 нових двоповерхових ліжок, матраци, подушки та пледи. Загалом кількість місць для сну зросла до 44, тобто на кожні дві особи тепер припадає щонайменше одне ліжко. Це значне, але все ще недостатнє покращення в умовах, де утримуються більше 90 людей у тісному підвальному приміщенні. У поєднанні з волонтерською допомогою це дозволяє трохи знизити рівень фізичних страждань, однак проблема відсутності системного вирішення кризи лишається актуальною.

Офіційна відповідь Секретаріату Уповноваженого з прав людини

Нещодавно Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини направив відповідь на звернення ГО «Захист в’язнів України». Основні тези відповіді можна підсумувати таким чином:

• Відповідь наголошує, що діяльність Уповноваженого здійснюється відповідно до Конституції України та чинного законодавства, а питання захисту прав громадян за кордоном – завдання Міністерства закордонних справ (МЗС).

• Секретаріат повідомив про направлення листа до МЗС щодо вжиття заходів для захисту прав українців на території Грузії та в буферній зоні. Зазначено, що Посольство України в Грузії постійно взаємодіє з владою цієї держави для удосконалення механізму транзиту громадян.

• Також у відповіді згадується домовленість з представниками УВКБ ООН щодо надання одноразової фінансової допомоги у розмірі до 300 грузинських ларі – допомога надається за наявності паспорта або після оформлення посвідчення особи.

• Інформація про вже проведені евакуації – 21.06.2025 було евакуйовано 3 особи, 25.06.2025 – ще 9,  27.06.2025 евакуйовано 14 громадян.

Хоча офіційна відповідь містить інформацію про зусилля з боку МЗС та дипломатичні контакти, вона залишається переважно формальною та констатуючою фактами. Ось основні зауваження щодо відповіді:

•  Відсутній чіткий план дій щодо вирішення проблеми – відповідь не містить конкретних термінів і механізмів подолання кризи.

• Питання захисту громадян за кордоном зведено до компетенції МЗС, що залишає вразливу категорію осіб без безпосередньої підтримки з боку внутрішніх органів.

• Одноразова виплата в розмірі 300 ларі є мінімальним заходом, який не може задовольнити базові потреби українців, що перебувають у надзвичайно складних умовах.

• Офіційна відповідь не торкається питання порушення міжнародного права, зокрема норм Четвертої Женевської конвенції та Римського статуту, що визначають обов’язки держав щодо захисту прав жертв воєнних злочинів.

Отже, ситуація у буферній зоні Ларс залишається критичною: українські громадяни, багато з яких стали жертвами репресій і порушень прав людини, перебувають у нелюдських умовах із обмеженим доступом до медичної допомоги, харчування та можливістю повернення додому через неможливість транзиту через територію країн ЄС чи Молдови.

Водночас офіційна відповідь Уповноваженого є своєрідною відпискою, що концентрується на формальних заявах та передачі відповідальності МЗС, без конкретних кроків з боку держави для вирішення гуманітарної кризи.

ГО «Захист в’язнів України» продовжує закликати відповідальні органи до:

• Розробки та негайного впровадження чіткого плану евакуації та гарантій повернення для українських громадян із буферної зони Ларс.

• Активізації дипломатичних зусиль із залученням міжнародних організацій задля розширення гуманітарної допомоги.

• Забезпечення юридичного супроводу постраждалих, зокрема забезпечення їхнього доступу до міжнародного правосуддя відповідно до норм гуманітарного права.

Ми закликаємо уряд України, МЗС, а також міжнародні партнерські організації посилити свої зусилля з вирішення цієї кризи, оскільки кожна затримана людина – це ще один приклад безкарності та порушення основних прав людини.

#заручникивійни #повернітьменедодому #ЗВУ #правозахист