У ніч на 21 липня 2025 року гуманітарна катастрофа на КПП «Верхній Ларс» сягнула нової межі — депортовані з росії українці, які тижнями живуть у підвалі транзитної зони, вийшли з приміщення з протестом. Люди вимагали забезпечити мінімальні умови — зокрема доступ до питної води.

Після протесту на місце прибуло близько 30 озброєних спецпризначенців. Один з учасників протесту — українець, за свідченнями інших — був закутий у кайданки та  виведений у невідомому напрямку. На території транзитної зони посилено охорону.

Близько 70 людей, які перебувають у буферній зоні, вийшли з підвального приміщення та звернулися до грузинських прикордонників із вимогами:

«Ми не витримуємо. Нас тримають тут тижнями. На вулицю — лише на кілька хвилин. Їжі не вистачає, води немає. Ми попросили хоча б зайти в Duty Free і купити води — нам відмовили», — розповідають українці.

Депортовані також наголосили, що серед них є хворі на туберкульоз, але медична допомога відсутня, і вони мешкають у тих самих кімнатах, що й здорові люди. Більше того, в самому приміщенні — вода на підлозі, сирість, відсутня вентиляція та свіже повітря.

Окремо вони вказали на принизливе ставлення з боку грузинських прикордонників, зокрема словесні образи та заборони користуватись туалетом, особливо щодо жінок:

«Нас грузини обзивають матом, кажуть: “Нечего в туалет ходить”», — розповідають українки, які вже кілька тижнів знаходяться в транзитній зоні.

Відео, яке надійшло в ГО «Захист в’язнів України», зафіксувало шокуючий момент: один із чоловіків у розпачі порізав собі шию, протестуючи проти нелюдського поводження та повної відсутності реакції з боку посадовців.

Перша спроба суїциду або самопошкодження серед депортованих українців, яких РФ «викидає» через Грузію після звільнення з колоній на окупованих територіях та території рф, була зафіксована ще у 2023 році. Але жодна з таких подій раніше не викликала оперативної реакції ні з боку  Грузії, ні — до недавнього часу — з боку України.

ГО «Захист в’язнів України» неодноразово заявляла, що громадяни України, депортовані Росією через КПП «Верхній Ларс», живуть у буферній зоні по кілька тижнів без належного доступу до води, їжі, медичної допомоги та юридичного супроводу.

З червня 2025 року українська влада публічно визнала проблему, і за словами міністра закордонних справ, 43 особи було евакуйовано через Молдову. Але варто нагадати: до червня ЗВУ вже супроводила щонайменше 76 осіб, а лише за друге півріччя 2024 року — близько 100.

«Люди, які зараз у Ларсі — це не просто “ексзасуджені”. Це громадяни України, депортовані з окупованих територій. Частина з них — жертви воєнних злочинів. Частина — колишні політв’язні. Вони не повинні помирати в підвалі на кордоні через бюрократію й байдужість», — зазначають у ГО «Захист в’язнів України».

Поки МЗС України та Уповноважений з прав людини ведуть переговори з грузинською стороною, люди в Ларсі залишаються без базових умов виживання. Ситуація вийшла з-під контролю, і протест у ніч на 21 липня — це не лише крик про допомогу. 

Якщо реакція не надійде негайно — наступною новиною може стати смерть.