24 липня 2025 року, відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, з урахуванням положень Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — “Відвідування установ виконання покарань”, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено повторне відвідування державної установи “Сумська виправна колонія (№116)” (СВК-116, установа, заклад).

Попередній візит відбувся 10 жовтня 2023 року.

Здійснено плановий візит без попереджень, під час якого досліджено всі об’єкти установи. Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених/засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ). Візит проводився в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данським інститутом проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, монітор НПМ, член консультативної ради НПМ, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член ГО “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник ГО “Захист в’язнів України”, має значний досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого та нелюдяного поводження.

За результатами моніторингового візиту до Сумської виправної колонії №116 встановлено численні порушення вимог національного законодавства та міжнародних стандартів у сфері поводження з ув’язненими, що призводять до обмеження їхніх прав і створюють ризики жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження.

Серед виявленого: утримання осіб у камерах, що не відповідають мінімальним стандартам житлової площі, перевищення тривалості робочого дня та використання праці засуджених без належного оформлення і соціальних гарантій, а також фактичні ознаки примусової праці; недотримання вимог санітарно-гігієнічних норм у дільниці КДіР та дисциплінарному ізоляторі, відсутність приватності у санітарних приміщеннях, неналежні умови освітлення та вентиляції.

Виявлено порушення в організації харчування, лазне-прального та медичного обслуговування, включно з неповним проведенням медичних оглядів, неналежною фіксацією тілесних ушкоджень та відсутністю належного обладнання.

Особливе занепокоєння викликає стан підвальних приміщень, які адміністрація позиціонує як укриття: одне з них використовується як майстерня, інше — без другого виходу, вентиляції та акту приймання, що суперечить законодавству України та міжнародним стандартам безпеки.

Також зафіксовано низький рівень укомплектованості персоналом та відкрите носіння спецзасобів, що створює додаткову напругу у відносинах між працівниками і засудженими. Сукупність цих порушень свідчить про системні проблеми в організації режиму, праці, медичного забезпечення та дотримання базових прав людини у СВК-116.

Загальна інформація

СВК-116 є установою виконання покарань середнього рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі вперше.

Заклад розташований за адресою: вулиця Роменська, 110, м. Суми, Сумська область, 42343.

СВК-116, як державна установа виконання покарань, зареєстрована 29 листопада 1999 року. До 1974 року на території установи розташовувалося міське звалище, після чого розпочалося будівництво лікувально-трудового профілакторію (ЛТП).

На час візиту керівником установи є полковник внутрішньої служби Бубенець Олександр Сергійович.

Структура закладу включає: чергову частину; відділення КДіР (карантину, діагностики і розподілу); дільниці СПС (соціально-психологічної служби); харчоблок; приміщення ДІЗО (дисциплінарний ізолятор); ПКТ (приміщення камерного типу); ДПК (дільницю посиленого контролю); дільницю СІЗО (слідчого ізолятора); медичну частину; лазне-пральний комбінат; кімнати для побачень; крамницю; бібліотеку; кімнату отримання передач; адміністративні приміщення.

За інформацією адміністрації установи, штатна чисельність персоналу становить 223,5 посади, фактично укомплектовано 173 посади, що свідчить про наявність загального некомплекту у 50,5 співробітників. Планова місткість закладу визначена у 745 осіб, тоді як фактично в установі перебувають 97 засуджених і 21 ув’язнений. У закладі функціонує п’ять відділень соціально-психологічної служби, а також працює один психолог.

Протягом 2025 року до установи прибуло 76 осіб. У 2024 році було зафіксовано п’ять випадків смерті. На оперативно-профілактичному обліку перебувало шість осіб, схильних до самогубства; у 2024 році задокументовано один завершений акт самогубства; дев’ять осіб віднесено до категорії схильних до членоушкодження. Упродовж 2024-2025 років не надходило жодних скарг на неналежні умови тримання або ненадання медичної допомоги. Двоє осіб мають інвалідність III групи.

У власному користуванні засуджені не мають жодного планшета, зареєстровано лише одну електронну адресу (email). Загалом зафіксовано вісім випадків відторгнутих загалом осіб.

У 2024 році було зареєстровано п’ять випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі, а у поточному році — чотири.

Група моніторів провела опитування близько 51 особи серед засуджених під час відвідування майстерень, дільниць соціально-психологічної служби, дисциплінарних і господарських приміщень у форматі загальних розмов із наданням консультацій, відповідей на запитання, а також для з’ясування фактів можливих порушень прав людини, включно з індивідуальними бесідами, у тому числі на умовах анонімності.

Попередні зауваження та усунені порушення

У попередніх звітах моніторингової групи ключові зауваження стосувалися базових гарантій прав засуджених: зокрема, припинення практики заборони використання планшетів, забезпечення доступу до інформації про право на звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також гарантій оскарження дій чи бездіяльності персоналу, включно з випадками неналежного надання медичної допомоги.

Ці вимоги мали на меті закласти фундамент для дотримання базових правових стандартів у частині комунікації, доступу до правової допомоги й медичних послуг. Частина зауважень була частково врахована адміністрацією, однак загалом вони виявили потребу у значно ширших системних змінах.

Нинішні зауваження свідчать про суттєве розширення спектра проблем: від матеріально-побутових умов (камери менш ніж 6 м², перегородки санвузлів, освітлення, вентиляція, укриття) до питань організації праці (недопустимість фіктивних строкових договорів, вимога обліку та оплати фактичної зайнятості, дотримання норм охорони праці) й охорони здоров’я (повноцінна стаціонарна допомога, фіксація тілесних ушкоджень, тестування на ВГС, обладнання медчастини).

Також актуалізовано вимоги до режиму (розділення ув’язнених і засуджених, контроль за роботою КДіР, заборона дискримінаційної практики “карт з описом злочину”), а також безпеки (протипожежні системи, належне функціонування укриттів). Це свідчить, що проблематика перейшла від окремих правових обмежень до комплексного виявлення системних порушень, які охоплюють практично всі сфери діяльності установи, вимагаючи комплексного підходу та системної реформи.

Позитивний досвід

Адміністрація СВК-116 у межах виконання умов Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року здійснює заходи з покращення умов тримання засуджених, зокрема проведено ремонтні роботи дільниці КДіР, школи, ПТУ, їдальні, відділень СПС, кімнати психологічного розвантаження.

Наразі тривають ремонтні роботи БПК та медичної частини.

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. У пункті 59 21-ї Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що будь-яка камера площею менше ніж 6 м² не повинна більше використовуватися для утримання ув’язнених осіб (CPT/Inf (2011) 28).

У Доповіді Уряду України за результатами візиту до України у 2012 році Комітет наголошує, що будь-які одиночні камери повинні мати житлову площу не менше 6 м² (без урахування вбудованого туалету), а відстань між стінами камери має становити не менше 2 м (CPT/Inf (2013) 23) пункт 45).

Разом із тим, моніторинговою групою встановлено використання камерних приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5 та 6 сектору для тримання осіб, узятих під варту, які, згідно з актом вимірювання площі приміщень структурних дільниць, не відповідають зазначеним вимогам.

2. Відповідно до пункту 16 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, особи, взяті під варту, можуть залучатися до праці лише в межах території місця попереднього ув’язнення, за їхньою згодою та з дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження.

Водночас моніторинговою групою встановлено, що ув’язнені, які залучаються до виконання робіт на об’єктах виробничої зони, фактично працюють без забезпечення режимних вимог ізоляції та роздільного тримання. Зокрема, вони виконують роботи у спільному просторі з засудженими та можуть безпосередньо контактувати з ними, що суперечить вимогам пункту 1 глави 1 розділу IX Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5.

3. Під час відвідування сектору для тримання осіб, узятих під варту, біля зовнішніх дверей камер було зафіксовано розміщення поіменних карт з інформацією про короткий опис злочинів, скоєних особами, які там утримуються.

У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет наголосив, що дана практика має бути припинена, оскільки вона не переслідує жодної розумної мети, а крім стигматизації, негативно впливає на стосунки між ув’язненими та працівниками установи (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52).

4. Відповідно до пункту 5 розділу II Положення про КДіР передбачено, що планування заходів програми ознайомлення новоприбулих засуджених має здійснюватися таким чином, щоб кожен член робочої групи відвідував дільницю КДіР не менше одного разу на тиждень. Проте під час аналізу журналу обліку відвідування дільниці карантину, діагностики і розподілу представниками адміністрації (далі — журнал відвідування дільниці КДіР) встановлено, що психолог та медичний працівник, які входять до складу робочої групи, не здійснюють відвідування дільниці з передбаченою регулярністю, чим порушують вимоги Положення щодо роботи з новоприбулими засудженими.

Таким чином, організація роботи з новоприбулими засудженими, у тому числі виконання заходів програми ознайомлення у дільниці КДіР членами робочої групи, здійснюється не в повному обсязі.

5. Пунктом 1 розділу XXIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції від 28.08.2018 року №2823/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2018 року за №1010/32462 (далі — ПВР УВП), визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Так, під час огляду житлового приміщення КДіР було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Разом із тим, у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема при застосуванні протягом тривалого часу” (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

6. У порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року № 1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці КДіР відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень або їх неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Таким чином, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

7. Обладнання приміщень дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, санвузли в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ (№№ 3, 4 тощо) не обладнані достатніми перегородками, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

Через маленький розмір вікон у камерних приміщеннях ДІЗО не забезпечено достатнього рівня природного освітлення, що не відповідає правилу 18.2а Європейських пенітенціарних правил та правилу 14 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели). Разом із тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекцію, забезпечувати достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнувати перегородками (тобто від підлоги до стелі) (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

8. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО відсутня, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX ПВР УВП та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

9. В установі не функціонує дільниця посиленого контролю (далі — ДПК). Водночас ДПК є структурною дільницею виправної колонії середнього рівня безпеки, а порядок тримання засуджених у такій дільниці передбачений статтею 97 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України) та іншими нормативно-правовими актами.

10. Згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), в їдальні установи щодня залишаються добові проби кожної страви раціону. Відбір проб здійснює кухар із казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я в чистий посуд із кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі. Добові проби зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від +4 до +8 °C. Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня. Разом із тим, у порушення зазначеного, моніторинговою групою під час огляду холодильника їдальні встановлено відсутність проб вечірніх страв.

11. У порушення вимог пункту 14 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення, їжа ув’язненим та засудженим доставляється з їдальні установи у металевих каструлях та пластикових відрах, а не у промаркованих термосах, як того вимагають встановлені норми. Зі слів працівників установи, причиною є наявність лише одного термоса.

12. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та осіб, узятих під варту. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), санітарна обробка включає миття в лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну натільної та постільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) і дезінсекції (знищення комах і кліщів — переносників інфекційних хвороб) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері. Однак за результатами моніторингового візиту встановлено, що дезінфекційна камера в установі не функціонує.

13. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

14. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні не дотримується право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках.

15. У порушення пункту 2.6.2 розділу II Положення душові сітки не облаштовані водорозбірними кранами для гарячої та холодної води, у зв’язку з чим засуджені під час прийняття гігієнічних процедур не мають можливості регулювати температуру води у душі.

16. З початку 2025 року засудженим надано 54 тривалих та 88 короткострокових (із них 51 у відкритих умовах та 37 у закритих) побачень. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають бути правилом, а закриті — винятком, на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень, прийнятих після індивідуальної оцінки потенційного ризику, який становить конкретний засуджений. Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах України з тим, щоб забезпечити їх проведення, як правило, у відкритих умовах. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

17. Адміністрацією установи не в повному обсязі забезпечено право засуджених на доступ до Інтернету, а порядок надання такого доступу лише частково відповідає встановленим вимогам. Зокрема, на території дільниці КДіР та ДСР відсутні умови для реалізації засудженими права на доступ до Інтернету, передбаченого частиною сьомою статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України, шляхом користування планшетами. Точка доступу Wi-Fi на території дільниці КДіР та ДСР не обладнана.

18. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів у межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями. (CPT/Inf (2011) 29) пункт 85); CPT/Inf (2013) 23) пункт 23); CPT/Inf (2014) 15) пункт 166).

19. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі станом на 24.07.2025 року складає 50 штатних одиниць (22,6%). Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

20. У ході аналізу наданих документів та матеріалів, що стосуються організації праці засуджених у СВК-116, а також спілкування із засудженими, які залучаються до праці, встановлено низку системних порушень трудових прав та соціальних гарантій. Перевірка охоплювала роботу у виробничих цехах, харчоблоці та на господарському обслуговуванні.

Особлива увага приділялася наявності та змісту наказів про залучення до праці, списків працюючих, журналів обліку та нарахуванню заробітної плати. Відповідно до наказу №28/1 від 02.06.2025 року передбачено укладення строкових трудових договорів із засудженими. Проте практика застосування таких договорів не забезпечує належного захисту права на працю та соціальні гарантії, гарантовані Конституцією України, Кодексом законів про працю та Кримінально-виконавчим кодексом України. Частина засуджених (Ч., У., І., Л.) постійно працює у харчоблоці, проте їхня зайнятість обмежується включенням до списків господарського обслуговування.

Відсутність належного оформлення повноцінних трудових відносин позбавляє їх права на соціальне страхування, оплачувану відпустку, стаж роботи та інші соціально-трудові гарантії. Також зафіксовано низку порушень щодо осіб, які працюють у виробничих цехах. Згідно з журналом погодинних перевірок за 22-23 липня 2025 року засуджені бригад №№21, 31, 41 та 51 працювали з 7:45 до 19:00-19:10, тобто понад 11 годин на день. Це є перевищенням максимальної тривалості робочого дня, визначеної статтею 50 КЗпП (8 годин).

У харчоблоці журнал погодинних перевірок взагалі не ведеться, що унеможливлює визначення фактично відпрацьованого часу та створює умови для прихованої експлуатації. Виробничі майстерні мають лише журнал вступного інструктажу, проте відсутні журнали повторного та цільового інструктажу, передбачені НПАОП. У харчоблоці журнал інструктажу з охорони праці відсутній. У журналі видачі колюче-ріжучих предметів прізвища осіб, яким вони видаються, записуються олівцем і згодом стираються, що є прямим порушенням вимог безпеки та створює загрозу життю і здоров’ю як засуджених, так і персоналу.

За червень 2025 року в відомостях нарахування заробітної плати зафіксовано, що вона у більшості засуджених у виробничих цехах складає близько 5900 грн незалежно від стажу чи обсягу відпрацьованого часу (наприклад: П., Ч., Б., Т.). Це свідчить про фіктивність нарахувань і порушення принципу оплати пропорційно фактично відпрацьованому часу. Працівники харчоблока — засуджені Ч., Л., У. — фактично працюють щоденно та без вихідних, проте їхня праця не відображається у відомостях з нарахування заробітної плати, що є грубим порушенням статті 43 Конституції України та статті 1 Конвенції МОП №95 “Про захист заробітної плати”.

Також відсутні дані про доплати за роботу в нічний час, у святкові та вихідні дні, хоча фактично такі роботи виконуються (нічний кухар — засуджений Л.). Не зафіксовано даних про нарахування та перерахування ЄСВ (єдиного соціального внеску) за кожного працюючого засудженого. Це означає позбавлення їх права на зарахування стажу, пенсійне забезпечення, лікарняні та інші гарантії. Засуджені фактично позбавлені права на відпустку, лікарняний чи компенсацію за невикористані дні, що суперечить статті 118 КВК України та статті 2-1 КЗпП.

Праця засуджених у харчоблоці використовується як форма безоплатного господарського обслуговування, що не відповідає вимогам статті 43 Конституції України та статті 118 КВК України. Наявні ознаки примусової праці: відсутність вибору, відсутність договорів, робота понаднормово без оплати. Конституція України (стаття 43) гарантує право на працю, що включає своєчасну та справедливу оплату. КЗпП України (статті 50, 94, 115, 116) передбачає норми робочого часу, оплату праці пропорційно відпрацьованому часу та гарантії її виплати. КВК України (статті 118, 119) поширює трудові права на засуджених, за винятком обмежень, визначених законом. Конвенція МОП №29 “Про примусову працю” забороняє використання праці без оплати чи без дотримання мінімальних гарантій. Конвенція МОП №95 “Про захист заробітної плати” встановлює, що заробітна плата має виплачуватися справедливо і своєчасно, а працівники не можуть бути позбавлені мінімальних соціальних гарантій.

Виявлені факти свідчать про системні та грубі порушення трудових прав засуджених у СВК-116. Організація праці має формальний характер, заробітна плата нараховується символічно або вибірково, соціальні гарантії відсутні.

21. В установі наявні два підвальні приміщення, які адміністрація позиціонує як укриття. Разом із тим, їхній фактичний стан не відповідає базовим вимогам безпеки цивільного захисту. “Укриття №2” використовується не за призначенням — у ньому обладнана швейна майстерня. Це свідчить про відсутність реальних можливостей для його використання за прямою метою під час повітряної тривоги чи надзвичайної ситуації.

“Укриття №1” має суттєві недоліки: приміщення не обладнане другим евакуаційним виходом, не забезпечене належною вентиляцією, а також відсутній акт приймання його в експлуатацію як захисної споруди.

Це створює серйозні ризики для життя та здоров’я осіб, які перебувають у закладі, у разі необхідності термінового укриття. Стан зазначених приміщень суперечить: статті 3 Конституції України, яка визначає життя і безпеку людини найвищою соціальною цінністю; статті 32 Кодексу цивільного захисту України (обов’язок забезпечення населення захисними спорудами); ДБН В.2.2-5:2023 “Захисні споруди цивільного захисту” (вимоги щодо наявності вентиляції, другого евакуаційного виходу та належного облаштування); пункту 2 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою КМУ від 10.03.2017 року №138 (заборона використання укриттів не за призначенням); принципам Європейських пенітенціарних правил (правило 18.1), які передбачають забезпечення безпеки осіб, позбавлених волі, під час надзвичайних ситуацій.

Таким чином, наявні приміщення не можуть вважатися повноцінними захисними спорудами, що є порушенням національного законодавства та міжнародних стандартів у сфері права на життя та безпеку.

Медична частина №116 філії ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Сумській області”

Завідувач медичної частини №116 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Сумській області” — Попадюк Сергій Петрович.

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушення прав засуджених осіб:

1. У зв’язку з проведенням ремонтних робіт у медичній частині станом на день здійснення моніторингового візиту стаціонарна медична допомога засудженим не надається; надається виключно амбулаторна, що суперечить вимогам глави 5 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок).

2. Відповідно до пунктів 1, 2 глави 2 розділу II Порядку новоприбулим особам протягом 14 діб має проводитися повний первинний медичний огляд, зокрема лікарем-терапевтом, психіатром та стоматологом (зубним лікарем). Водночас під час вивчення медичної документації (медичних карт амбулаторного хворого, форма №025/о) новоприбулих осіб до установи встановлено, що записи вносяться виключно лікарем-терапевтом, що свідчить про неповне проведення первинного медичного огляду.

3. У порушення вимог пункту 3 глави 1 розділу II Порядку та Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень” медичні працівники не складають належним чином відповідні довідки. Зокрема, у більшості випадків пункт 8 форми, який передбачає зазначення обставин отримання тілесних ушкоджень, заповнюється формально, без конкретизації, наприклад: “вдарився головою об двері з власної необережності”.

Це не дозволяє ідентифікувати фактичні обставини події. Відсутність повноцінного документування обставин травмування та неналежна фіксація тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part), де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади.

4. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення” у медичній частині не створено умов для утримання людей з інвалідністю.

5. У порушення пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики” у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

6. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит C проходять ПЛР-тестування (10 осіб станом на 24.07.2025 року), у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених осіб.

7. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

8. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген-апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

Також встановлено, що стоматологічний кабінет не забезпечений необхідними пломбувальними матеріалами. За інформацією, наданою працівниками медичної частини, серед доступних видів стоматологічної допомоги переважає видалення (екстракція) зубів, тоді як пломбування здійснюється вкрай рідко, що істотно обмежує право засуджених на отримання належної стоматологічної допомоги.

9. У кабінетах лікарів відсутнє гаряче водопостачання, робочі місця медичних працівників не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують статтю 19 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та статтю 13 Закону України “Про охорону праці”.

10. Відповідно до пункту 7 глави III розділу II Порядку засуджені, які працюють на об’єктах харчування, підлягають обов’язковим попереднім та періодичним профілактичним медичним оглядам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”.

На кожного засудженого цієї категорії заводиться форма первинної облікової документації №1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194. Разом із тим, моніторингова група зафіксувала відсутність у працівників харчоблока результатів обстежень у медичній документації (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які є необхідними для допуску до роботи на об’єктах харчування.

11. У порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16.12.2003 року №584 “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах” лікарські засоби зберігаються без урахування температурних режимів, зазначених виробниками. Так, у приміщенні для зберігання ліків було зафіксовано лікарський засіб “Аскорбінова кислота”, умови зберігання якого не допускають перевищення температури понад +8 °C.

12. У порушення вимог пункту 2.23 глави 2 Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.11.2007 року за №1256/14523, у процедурному кабінеті виявлено наявність стороннього устаткування, що не передбачено для використання у цьому приміщенні.

13. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації (окрім кабінету ЗПТ).

Рекомендації

1. Вивести з експлуатації камери площею менше ніж 6 м² або змінити їхнє призначення, перерозподіливши осіб, які можуть у них триматися, до приміщень, що відповідають стандартам CPT, та забезпечивши нормативну відстань між стінами не менше 2 м або, за неможливості, здійснити перепланування чи обмеження наповнюваності.

2. Припинити спільну роботу ув’язнених та засуджених; організувати окремі маршрути руху й зони праці ув’язнених лише за дозволом слідчого/суду (пункт 16 Закону України “Про попереднє ув’язнення”) та згідно з розділом IX ПВР СІЗО (наказ Міністерства юстиції України від 26.12.2014 року №1769/5).

3. Припинити практику вивішування поіменних карт із “коротким описом злочину” на дверях камер.

4. Забезпечити відвідування дільниці КДіР кожним членом робочої групи не рідше одного разу на тиждень; вести журнал відвідувань із підписами та відмітками про проведені заходи.

5. Демонтувати або відключити стаціонарні камери у житлових приміщеннях, окрім індивідуально обґрунтованих випадків (ризик СГ/членоушкодження), з регулярним переглядом рішень; оформити індивідуальні обґрунтування та строки.

6. Доукомплектувати КДіР приміщеннями: кімната обмінного фонду, комора брудної білизни та спецодягу, кімната побуту, сушарка.

7. Обладнати санвузли повними перегородками (від підлоги до стелі).

8. Забезпечити достатнє природне освітлення та вентиляцію в житлових приміщеннях.

9. Радіофікувати ДІЗО.

10. Створити або відновити функціонування ДПК.

11. Налагодити відбір і зберігання добових проб усіх прийомів їжі.

12. Організувати доставлення їжі у маркованих термосах; припинити використання каструль та відер; закупити необхідну кількість термосів.

13.Відновити роботу дезінфекційної камери; забезпечити цикл дезінфекції та дезінсекції постільних речей і одягу.

14. Забезпечити надання перукарських послуг для всіх категорій.

15. Встановити шторки на душових перегородках та змішувальні крани гарячої і холодної води.

16. Переглянути практику короткострокових побачень: відкритий тип — за правилом, закритий — як виняток після індивідуальної оцінки ризику.

17. Розгорнути Wi-Fi-покриття у КДіР і ДСР; забезпечити доступ через планшети.

18. Забезпечити приховане носіння спецзасобів персоналом, який контактує із засудженими.

19. Припинити використання строкових трудових договорів “для вигляду”; укладати повноцінні трудові договори або контракти, що забезпечують соціальні гарантії; вилучити практику “списків госпобслуги” як замінника трудових відносин (стаття 43 Конституції України; статті 118, 119 КВК України; статті 50, 94, 115, 116 КЗпП України; Конвенції МОП №29, №95).

20. Дотримуватися норм робочого часу, обліковувати фактичну зайнятість (вести журнали погодинних перевірок у всіх дільницях, включно з харчоблоком).

21. Забезпечити оплату пропорційно відпрацьованому часу, нарахування ЄСВ на кожного працюючого; відображати доплати за нічні зміни, святкові та вихідні дні (статті 94, 115, 116 КЗпП України; Конвенція МОП №95).

22. Гарантувати відпустки, лікарняні, стаж (статті 118, 119 КВК України; КЗпП України); припинити використання безоплатного госпобслуговування як заміни праці.

23. Відновити повний цикл інструктажів з охорони праці (вступний, первинний, повторний та цільовий) у виробництві та харчоблоці.

24. Налагодити облік і видачу колюче-ріжучих предметів: вести чорнильні записи, призначити відповідальних осіб, здійснювати щозмінні звірки; заборонити записи олівцем.

25. Припинити використання “укриття №2” як швейної майстерні; звільнити приміщення та привести його до вимог ДБН В.2.2-5:2023.

26. Для “укриття №1”: облаштувати другий евакуаційний вихід, вентиляцію, аварійне освітлення, запаси води; отримати акт прийняття захисної споруди; внести дані до фонду захисних споруд (стаття 32 Кодексу цивільного захисту України; постанова КМУ від 10.03.2017 року №138; стаття 3 Конституції України; Європейські пенітенціарні правила, правило 18.1).

27. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання у медичній частині №116 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Сумській області”.

28. Забезпечити надання стаціонарної медичної допомоги засудженим у повному обсязі відповідно до вимог глави 5 розділу II Порядку з урахуванням необхідності безперервного доступу до медичної допомоги навіть під час проведення ремонтних робіт.

29. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

30. Виконати вимоги пункту 37 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

31. Забезпечити всіх осіб із підозрою на ВГС доступом до ПЛР-тестування у найкоротші терміни та організувати необхідне противірусне лікування для осіб із підтвердженим діагнозом.

32. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.

33. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до ДБН В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.

34. Забезпечити проведення належного первинного медичного огляду.

35. Забезпечити медичну частину необхідним діагностичним обладнанням, у тому числі дентальним рентген-апаратом.

36. Привести умови праці медичних працівників у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони здоров’я та охорони праці.

37. Забезпечити проведення належного медичного огляду осіб, які працюють із харчовою продукцією.

38. Забезпечити належні умови зберігання лікарських засобів.

39. Усунути стороннє устаткування з процедурного кабінету з метою приведення його у відповідність до вимог Державних санітарних правил і норм, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294.

40. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог.