18 червня 2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи та ГО “Захист в’язнів України” здійснено повторне відвідування державної установи Криворізька виправна колонія №80 (КВК-80, установа, заклад).

Попередній візит відбувся 9 серпня 2022 року. Здійснено плановий візит без попереджень, досліджені всі об’єкти установи.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених/засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY (Данський інститут проти катувань).

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

Моніторинговим візитом до КВК-80 установлено системні порушення у сфері дотримання прав засуджених. Зафіксовано переповненість житлових приміщень та неналежні матеріально-побутові умови, залучення засуджених до праці без укладення трудових договорів й оплати, використання “днювальних” у дільниці КДіР, роботу у вихідні дні та нічний час без компенсації.

Виявлено численні порушення у сфері охорони здоров’я, включно з неналежними умовами утримання хворих та відсутністю належної медичної допомоги. Сукупність цих фактів свідчить про системне невиконання вимог КВК України, КЗпП та міжнародних стандартів поводження з ув’язненими.

Загальна інформація

КВК-80 є установою виконання покарань середнього рівня безпеки для утримання засуджених, які вперше відбувають покарання за тяжкі та особливо тяжкі злочини. В установі функціонує 18 відділень соціально-психологічної служби (СПС). Також у закладі працюють 2 психологи.

Заклад розташований за адресою: 50041, вулиця Шиферна, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на відстані 3 км від потужного підприємства “Арселлор Міталл”.

У січні 1954 року, на території колишнього табору для військовополонених по вулиці Постишева в м. Кривий Ріг згідно з наказом Міністра внутрішніх справ Української РСР було створено табірне лагерне відділення №80.

У квітні 1961 року закінчилося будівництво нового комплексу основних будівель колонії, після чого спецконтингент був переведений на нове місце дислокації, де й розташований по теперішній час. Назву “Табірне відділення №80” перейменовано на “Виправно-трудову колонію №80”.

Заклад складається з чергової частини, відділення КДіР (карантину, діагностики і розподілу), дільниць СПС, харчоблоку, приміщень ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ПКТ (приміщення камерного типу), ДПК (дільниця посиленого контролю, медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу складається із 360,5 посад. Фактична чисельність — 211,5 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 149 співробітників.

Планове наповнення закладу — 1267 осіб. Фактична кількість осіб, що утримуються в установі — 1072.

У закладі 18 дільниць СПС, працює 2 психологи.

Протягом 2024-2025 років до закладу прибула 791 особа. У 2024 році померло 20 осіб, у 2025 році — 3. Працевлаштовано 216 осіб, у тому числі за трудовими договорами 15 осіб, за ЦПД (цивільноправовий договір) 201 особа.

На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало 44 особи, схильних до самогубства (протягом 2024 року було скоєно 3 акти самогубства), схильних до членоушкодження — 18 осіб, схильних до втечі — 7 осіб.

Протягом 2024 року 1 особа звернулася зі скаргою про неналежне надання медичної допомоги, також протягом 2025 року 1 особа звернулася зі скаргою щодо неналежного надання медичної допомоги. 44 особи мають інвалідність (2 особи — І групи, 11 осіб — ІІ групи та 31 особа — ІІІ групи).

Протягом 2024 року було зафіксовано 15 випадків отримання тілесних ушкоджень під час перебування в установі, протягом поточного року зафіксовано 6 таких випадків.

У власному користуванні засуджені мають 155 планшетів і 155 зареєстрованих електронних адрес (email).

Група моніторів провела опитування близько 256 осіб з-поміж засуджених під час відвідування виробництва та майстерні, дільниць СПС, дисциплінарних приміщень, господарських приміщень. Було проведено загальні бесіди, надано консультації, відповіді на запитання, а також здійснено опитування щодо можливих порушень прав людини.

Відбулося індивідуальне спілкування з особами, в тому числі і на умовах анонімності. Варто відзначити, що адміністрація установи належним чином реагує на скарги засуджених щодо дій або бездіяльності адміністрації та не приховує випадки порушень прав людини. Це свідчить про відкритість, прозорість, належне та адекватне реагування.

Позитивний досвід

У виконання умов Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року адміністрація сприяє покращенню умов несення служби для персоналу, а також умов тримання для засуджених. У деяких відділеннях СПС встановлюються перегородки для створення індивідуального особистого простору засуджених.

У вартовому приміщенні проведено утеплення та оздоблення фасаду. В кімнатах тривалих побачень засуджених з рідними для поліпшення умов перебування за минулі роки було проведено ряд ремонтних робіт, з сучасних будівельних матеріалів.

Триває також заміна покрівлі будівель, які потребують ремонту, загальною площею 245 м², зокрема повна заміна даху на сучасну металочерепицю.

З метою економії електроенергії та підвищення смакової якості хліба за кошти спеціального фонду КВК-80 придбала конвекційну піч, а також 2 котли стравоварильні об’ємом 250 л і потужністю 15 кВт/год для прискорення приготування страв, покращення їхніх органолептичних властивостей та зменшення споживання електроенергії.

Також обладнано кабінети для навчання персоналу, кабінети адміністрації і кімнату відпочинку молодшого персоналу.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту було виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. У порушення частини 1 статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України) та пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями встановлено, що в окремих житлових приміщеннях відділень соціально-психологічної служби (далі — СПС) установи норма житлової площі на одного засудженого становить менше ніж 4 м².

Зокрема, у житловому приміщенні №1 відділення СПС №14, де розташовано 100 ліжок і перебувало 88 осіб, площа приміщення становить 216 м², що забезпечує фактичну площу на одну засуджену особу в розмірі 2,45 м². У житловому приміщенні №1 відділення СПС №6, де розташовано 54 ліжка і перебувало 52 особи, площа приміщення становить 176 м², що забезпечує фактичну площу на одну засуджену особу в розмірі 3,38 м².

Водночас у пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет) зазначено, що проблема переповнення камерних приміщень спричиняє негігієнічні умови, постійну відсутність приватності, перевантаження медичних служб та інфраструктури установи. Комітет доходить висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення призводив до нелюдських або принизливих умов утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

2. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрація та персонал установи не забезпечують належну організацію роботи з новоприбулими засудженими. У порушення абзацу дев’ятого частини першої статті 8 та частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України) моніторингова група встановила факти залучення персоналом установи двох засуджених до виконання робіт у дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР) без укладення трудового договору.

Зокрема, засудженого К. було залучено до виконання обов’язків старшого днювального без оплати праці, крім того, встановлено, що зазначений засуджений мав можливість цілодобово перебувати в дільниці КДіР, закріплене спальне місце, а також міг самостійно відвідувати їдальню та відділення СПС, за яким він формально закріплений.

Адміністрацією та персоналом установи фактично делеговано днювальному функції постійного нагляду за новоприбулими засудженими, розміщеними у дільниці КДіР, а також контроль за дотриманням ними вимог внутрішнього розпорядку дня. Частково це підтверджується відповідними записами у Журналі обліку доповідей старшого днювального дільниці КДіР черговому помічнику начальника установи, де старший днювальний щоденно фіксує кількість новоприбулих засуджених та їхнє місцезнаходження.

Такі дії суперечать положенням статті 96 КВК України, пункту 4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), а також пункту 2 розділу І Положення про дільницю КДіР, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, зареєстрованого в Мін’юсті 04.11.2013 року за №864/24396. (далі — Положення про дільницю КДіР).

У доповіді за наслідками візиту до України у 2020 році Комітет висловив серйозні занепокоєння щодо практики використання деяких ув’язнених в якості “днювальних”, що виконують функції контролю за іншими ув’язненими в житлових приміщеннях та на виробництві, а також доповідають персоналу про будь-які випадки та порушення режиму.

Під час цього візиту Комітет із тривогою констатував, що зазначена практика зберігається. Крім того, на жаль, попри конкретні рекомендації, раніше надані Комітетом, практика використання “днювальних” офіційно передбачена Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

Як уже неодноразово наголошував Комітет, будь-яка часткова передача відповідальності за забезпечення порядку та безпеки в установах, яку мають нести співробітники режиму, є неприйнятною. Така практика наражає більш вразливих ув’язнених на ризик жорстокого поводження та експлуатації з боку інших ув’язнених.

Комітет закликає владу України вжити всіх необхідних заходів, зокрема законодавчого характеру, для припинення цієї практики. Жоден ув’язнений у жодній пенітенціарній установі країни не повинен мати повноважень над іншими ув’язненими. (CPT/Inf (2020) 40, пункт 27).

3. Під час відвідування дільниці КДіР виявлено порушення вимог статті 95 Кримінально-виконавчого кодексу України та пункту 3 розділу I Положення про дільницю КДіР. Так, 15 червня 2025 року до установи прибуло 32 засуджених, що підтверджується Протоколом розподілу засуджених до відділень СПС №31/Р-2025 від 30.06.2025 року. Відповідно до чинного законодавства, новоприбулі особи, розміщені у дільниці КДіР, протягом 14 діб мають пройти повне медичне обстеження з метою виявлення інфекційних, соматичних і психічних захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення. Таким чином, розподіл зазначених осіб між дільницями установи мав відбутися не раніше 30 червня 2025 року.

Водночас під час моніторингового візиту станом на 18 червня 2025 року в дільниці КДіР перебували лише 14 новоприбулих засуджених, що підтверджується записами у Журналі обліку відвідувань дільниці КДіР адміністрацією установи та черговою зміною від 18 червня 2025 року. Це свідчить про те, що 18 із 32 засуджених, які прибули 15 червня 2025 року, перебували у дільниці КДіР менше ніж 14 днів, що є порушенням установленого строку перебування.

Відповідно до частини першої статті 95 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджені, поміщені до дільниці карантину, діагностики та розподілу, протягом чотирнадцяти діб проходять повне медичне обстеження з метою виявлення інфекційних, соматичних і психічних захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення.

Водночас під час аналізу службової документації встановлено, що медичний працівник фактично не відвідує дільницю КДіР. Зокрема, у Журналі відвідування медичної частини відсутні записи медичного працівника про наявність чи відсутність скарг на стан здоров’я засуджених. Натомість відповідні позначки здійснюють старший днювальний К. та в.о. начальника відділення дільниці КДіР Григор’єв В.

Крім того, у порушення пункту 1 розділу ІІ Положення про КДіР, до складу робочої групи з роботи з новоприбулими засудженими не включено медичного працівника. Також надана для перевірки Програма ознайомлення новоприбулих засуджених з порядком і умовами відбування покарання не містить заходів щодо ознайомлення з порядком отримання медичної допомоги, що прямо суперечить вимогам пункту 3 розділу ІІ Положення про КДіР.

4. Обладнання дільниці КДіР не повною мірою відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення належних умов утримання засуджених та поводження з ними. Зокрема, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці відсутні низка необхідних приміщень, а саме: кімната для зберігання харчових продуктів; кімната для зберігання особистих речей засуджених; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Унаслідок цього харчові продукти можуть зберігатися при неналежних температурах, у вологих або забруднених приміщеннях, що сприяє їхньому швидкому псуванню, розвитку плісняви та розмноженню хвороботворних бактерій. Крім того, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку у приміщеннях, де утримуються засуджені, що негативно впливає на загальну санітарну ситуацію в установі.

5. Пунктом 1 розділу XXIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Під час огляду житлового приміщення КДіР було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Разом із тим, у своїй доповіді 2012 року Європейський комітет із запобігання катуванням (КЗК) критично оцінив практику надмірного втручання в приватність засуджених шляхом встановлення відеокамер у житлових приміщеннях. Зокрема, зазначалося: “КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли особа вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має регулярно переглядатися. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема при застосуванні протягом тривалого часу” (CPT/Inf (2013) 23, пункт 52).

6. Обладнання приміщень дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО/ПКТ) не повною мірою відповідає встановленим стандартам поводження з в’язнями та не забезпечує належних умов утримання з урахуванням їхніх потреб. Зокрема, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправної колонії середнього рівня безпеки із загальними умовами тримання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у ДІЗО/ПКТ відсутні такі необхідні приміщення: комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; приміщення для роздягання та одягання; перукарня.

Крім того, ремонтні роботи проводяться у приміщеннях: кімнати для прийому засуджених адміністрацією та медперсоналом, кімнати для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів і миття столового посуду, а також у душовій.

Відсутність зазначених приміщень або їхнє неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Зокрема, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що негативно впливає на загальну санітарну ситуацію в установі.

Особливе занепокоєння викликає відсутність у ДІЗО/ПКТ спеціально обладнаної кімнати для прийому засуджених медичним персоналом. Унаслідок цього медичні огляди проводяться у кімнаті чергової зміни або безпосередньо у камерних приміщеннях, що призводить до розкриття співробітникам установи та іншим засудженим конфіденційної інформації про стан здоров’я осіб під час медичних оглядів, маніпуляцій чи процедур.

Зазначене є порушенням вимог статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права на таємницю про стан здоров’я, а також пункту 9 розділу І “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572.

7. У камерних приміщеннях ДІЗО не забезпечено достатнього рівня природного освітлення, оскільки вікна камер виходять на стіну, через що природне світло практично не проникає всередину. Це може створювати додатковий психологічний тиск на засуджених через відсутність будь-якого, навіть візуального, зв’язку із зовнішнім світом.

Усупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил, баки для питної води не наповнюються чистою питною водою, внаслідок чого засуджені змушені вживати технічну воду з централізованого водопостачання. Також відсутня припливно-витяжна вентиляція.

Санвузли у камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ не обладнані достатніми перегородками, що забезпечували б можливість усамітнення, чим порушуються вимоги правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Разом із тим, у доповіді Уряду України за результатами візиту 2023 року Європейський комітет із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет) закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою.

Зокрема, рекомендувалося утримувати всі приміщення для розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні кімнати, у належному ремонтному та гігієнічному стані; регулярно та часто проводити дезінсекцію; забезпечувати достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах; обладнати внутрішні санітарні приміщення перегородками від підлоги до стелі. (CPT/Inf (2024) 20, пункт 58).

8. Радіофікація у камерних приміщеннях ДІЗО не працює, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

9. Прогулянкові дворики не обладнані належним укриттям для захисту від атмосферних опадів, а площа окремих двориків є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених. Водночас у своїй Другій загальній доповіді Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що щоденне перебування осіб на свіжому повітрі має здійснюватися на майданчику достатньої площі, а прогулянкові зони, наскільки це можливо, повинні бути обладнані укриттям на випадок несприятливих погодних умов (CPT/Inf (92) 3, пункт 48).

10. Під час відвідування ДІЗО та аналізу відповідної документації моніторингова група встановила, що персонал установи не вживає достатніх заходів для належної організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених. Зокрема, встановлено, що начальник відділення СПС №2 не проводить індивідуально-профілактичну роботу із засудженим, який перебуває на профілактичному обліку як схильний до самогубства та на момент моніторингового візиту утримувався у ДІЗО.

Зазначене суперечить підпункту 11 пункту 5 розділу ІІ Порядку організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених, осіб, узятих під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 березня 2023 року №1126/5.

11. Під час відвідування житлових приміщень відділень СПС №№6,14 установлено, що умови їхнього утримання не відповідають вимогам частини першої статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України, пункту 1 розділу XXII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а також пунктам 13,14 і 15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Зокрема, у відділеннях СПС №№6,14 виявлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. У порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка у спальних приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що унеможливлює забезпечення засудженим особистого простору.

Під час огляду гуртожитків зазначених відділень виявлено відсутність санвузлів у житлових приміщеннях, у зв’язку з чим засуджені змушені користуватись туалетом на вулиці, який знаходиться в антисанітарному стані. Санвузли не обладнані достатніми перегородками та дверцятами, що не забезпечує приватність користування, чим порушується правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

У приміщеннях зафіксовано незадовільне як штучне, так і природне освітлення. Крім того, всупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення, приміщення не оснащені баками для питної води.

У порушення Норм забезпечення житлові приміщення не укомплектовані у достатній кількості приліжковими тумбочками та табуретами згідно з передбаченими нормативами. Частина приміщень перебуває у незадовільному технічному стані та потребує капітального ремонту, зокрема із заміною санітарно-технічного обладнання та електричних мереж.

12. Під час відвідування відділень СПС у житлових приміщеннях на ліжках засуджених було зафіксовано розміщення поіменних карт із зазначенням короткої інформації про злочини, скоєні особами, які займають ці ліжка. У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році за аналогічних обставин Європейський комітет із запобігання катуванням зазначив, що таку практику слід припинити, оскільки вона не має жодної розумної мети і, окрім стигматизації, негативно впливає на стосунки між ув’язненими та працівниками установи (CPT/Inf (2020) 40, пункт 52).

13. Згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5, в їдальні установи щодня повинні залишатися добові проби кожної страви раціону. Відбір проб мусить здійснювати кухар з казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я в чистий посуд з кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі.

Добові проби мають зберігатися в холодильнику їдальні при температурі від +4 до +8 °C. Проби страв кожного прийому їжі мають зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня. Разом із тим, у порушення зазначеного, моніторинговою групою під час огляду холодильника їдальні встановлено відсутність проб обідніх страв.

14. Під час відвідування установи від засуджених надходили численні скарги на обмежений асортимент харчових продуктів у крамниці установи, зокрема на відсутність м’ясних виробів. Крім того, моніторинговою групою встановлено, що в крамниці установи відсутні тютюнові вироби, наявність яких передбачена додатком 5 до ПВР УВП.

15. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

У порушення пункту 2.11. розділу II Положення у приміщенні пральні та лазні не працює належним чином примусова припливно-витяжна система вентиляції. У порушення пункту 3.19.1 розділу III Положення, санітарна обробка засуджених здійснюється не в повному обсязі. Зокрема, не проводиться дезінфекція (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекція (знищення комах і кліщів — переносників інфекційних захворювань) постільних речей, що використовуються у дільниці КДіР та медичній частині.

Цей факт підтверджується відповідними записами в Журналі дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей у дезінфекційній камері. У порушення пункту 2.13.2. Положення у приміщеннях лазні установи туалет для засуджених відсутній.

16. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмого пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів в межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями пункт 85 (CPT/Inf (2011) 29) пункт 23 (CPT/Iinf (2013) 23) пункт 166 (CPT/Inf (2014) 15).

17. Відповідно до службової документації, станом на 18.06.2025 року некомплект персоналу установи становить 51 штатну одиницю (14%). Проте у своїй доповіді за результатами візиту до України у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі потребує наявності професійної команди персоналу, яка повинна бути представлена у достатній кількості в будь-який момент часу у місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може збільшувати ризик насильства та залякування серед засуджених. Крім того, нестача працівників, які безпосередньо контактують із засудженими, підриває якість і рівень заходів, що пропонуються ув’язненим, та ставить під загрозу ефективність підготовки до звільнення і соціальної реінтеграції.

У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах із низьким рівнем укомплектованості, з метою посилення присутності співробітників служби охорони та нагляду всередині установ. Також необхідно вжити заходів для припинення практики несення персоналом 24-годинних змін (CPT/Inf (2024) 20, пункт 93).

18. Під час моніторингового візиту були досліджені аспекти дотримання права на працю і соціальний захист засуджених КВК-80. Моніторинг засвідчив, що в установі використання праці засуджених носить масовий, системний характер і здійснюється через три основні форми: господарське обслуговування установи (харчоблок, лазня-пральня, прибирання, допоміжні роботи); виробничі дільниці та бригади (швейні цехи, металообробка, ремонтно-інструментальний цех, теплиці, компресорна тощо); залучення через угоди про співпрацю та цивільноправові договори (ЦПД) з приватними підприємцями та контрагентами.

Документальне оформлення представлено наказами на працевлаштування, рознарядками на вивід засуджених на роботи, списками госпобслуги, угодами і ЦПД, строковими трудовими договорами, журналами прийому-здачі та погодинних перевірок.

У списках і наказах залучення засуджених до господарських робіт зафіксовано понад 20 осіб на роботах у харчоблоці, лазні-пральні, на господарському дворі. Для прикладу засуджені: Б., Б., Д. — кухонні робітники. Засуджені: З., Р., П. — лазня-пральня.

Водночас у штатному розписі установи передбачені посади для засуджених, залучених до робіт із господарського обслуговування (кухарі, кухонні робітники, пекарі, працівники лазне-прального комплексу, підсобні робітники тощо). Однак фактичне виконання ними цих обов’язків здійснюється без належних гарантій трудового законодавства: трудові договори укладаються формально, а оплата праці є мінімальною або взагалі відсутня.

На харчоблоці (їдальня для засуджених) працюють засуджені: Б. — кухар, В. — кухар, Г. — кухонний робітник, М. — кухар, С. — пекар, С. — кухар, С. — пекар, Г. і Ш. — робітники з обслуговування ЛПК, а також у виробничій майстерні засуджені: Л. і Ч. — слюсарі з ремонту КТЗ.

Дані засуджені оформлені за строковими трудовими договорами. У наданих договорах виявлено: відсутність конкретного розміру оплати, формулювання “оплата від виробітку” без чітких норм, відсутність соціальних гарантій, відпусток, охорони праці. Таким чином, навіть формально укладені трудові договори мають декларативний характер і не відповідають вимогам КЗпП.

Адміністрація колонії укладає з приватними контрагентами угоди про співпрацю, а з засудженими — ЦПД. Для прикладу: засуджені Г., Х., В. оформлені як “виконавці послуг”. ЦПД укладені з ними не містять умов про оплату праці за тарифами, гарантій соціального страхування, не зазначено тривалість робочого часу та відпустки.

Фактично йдеться про приховані трудові відносини: робота організована як штатна, але юридично оформлена як “послуги”. Такі трудові стосунки є порушенням ст. 21, 24 КЗпП — заборона використання праці без трудового договору; ст. 118 КВК; Конвенція МОП №29 (1930 р.) — заборона примусової праці.

Дослідження журналів прийому-здачі засуджених виробничим персоналом та журналів погодинних перевірок на робочих місцях засуджених, які працюють на виробництві у цехах з виготовлення металоконструкцій (оформлених за цивільноправовими договорами), засвідчило такі обставини. У книгах та журналах зафіксовано щоденні виводи бригад о 07:30 та повернення о 16:00, 21:00, іноді навіть о 22:00.

Підписи відповідальних посадових осіб проставлялися формально, без персоніфікації. Для прикладу, 15.06.2025 року (неділя) на виробничих дільницях працювали: ДПД-1 — бригади 2, 30, 140, 160; ДПД-2, 3-й цех — бригади 2, 50, 80 (усього 14 осіб). Робота тривала з 09:00 до 21:00, а частина бригад повернулася до житлової зони лише о 22:00, тобто фактична тривалість зміни становила близько 14 годин. Засуджені В. та І. під час спілкування підтвердили, що працювали у бригадах на виробництві ДПД-1 у неділю 15.06.2025 з 07:30 ранку до 22:00 вечора.

Також під час нічних перевірок, відповідно до журналів погодинних перевірок о (01:00, 03:00, 05:00): підтверджено роботу бригад у нічний час. За списками, крім інших, у цих бригадах працювали засуджені: Б., Г., С., що є порушенням ст. 50—52 КЗпП — нормальна тривалість робочого часу; ст. 54—55, 108 КЗпП — нічна робота можлива лише за договором і з підвищеною оплатою; ст. 67, 71 КЗпП — заборона роботи у вихідні без компенсації.

Також було виявлено такі порушення: засуджений Т. — працював у цеху РІЦ без оплати. Адміністрація посилалася на норму “2 години безоплатно” (ст. 118 КВК), однак ця норма поширюється лише на роботи з благоустрою колонії, а не на виробництво, отже залучення до таких робіт засуджених є незаконним. Засуджений Ч. — аналогічна ситуація, робота на виробництві та фіктивне застосування “2 годин на благоустрій відповідно до ст. 118 КВК”.

Засуджений Б. виконував на виробництві роботи з виготовлення металоконструкцій — відсутні дані про укладення трудового договору та оплату праці, що свідчить про приховані трудові відносини. Засуджений Є. під час візиту працював у теплицях без оплати та без оформлення трудових відносин.

У компресорному цеху підтверджено роботу засуджених як у неділю (15.06), так і в нічні зміни, що є сукупним порушенням вимог статей 67,71,54,108,153 Кодексу законів про працю України. Засуджені Ж. та Ку. виготовляли металопродукцію (“костить”), однак відсутні будь-які дані про трудові відносини та оплату праці, що фактично є примусовою неоплачуваною працею.

Таким чином, праця засуджених у КВК-80 використовується масово, але поза межами чинного законодавства. Засуджені систематично залучаються до роботи у вихідні дні, у нічний час та понаднормово — без укладення трудових договорів і без належної компенсації.

Адміністрація установи зловживає нормою “2 години безоплатної праці”, незаконно поширюючи її на виробничу діяльність. Використання цивільноправових договорів приховує фактичні трудові відносини. Облік праці ведеться формально, без персоніфікації, що фактично маскує випадки експлуатації.

Медична частина №80 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Дніпропетровській та Донецькій областях

Завідувачка медичної частини №80 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Дніпропетровській та Донецькій областях — Крикунова Ілона Володимирівна.

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. У порушення вимог “Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, та форм первинної облікової документації”, затверджених наказом МОЗ України від 24.03.2016 року №240 (далі — Правила), у палаті №6 за металевими ґратами було виявлено особу, яка страждає на психічні розлади та перебуває в умовах ізоляції.

Засуджений утримувався в антисанітарних умовах: без постільної білизни, на брудному й зношеному матраці, у повсякденному одязі, без ознак належного догляду. На підлозі зафіксовано забруднення, уламки плитки, забруднену пластикову тару; стіни мали численні пошкодження. Стан туалетного приміщення також є незадовільним: відсутній змив, зафіксовано скупчення екскрементів, використаного паперу та інші ознаки тривалого забруднення.

У приміщенні палати відсутні меблі для зберігання речей (приліжкові тумби, стільці), що є порушенням пункту 8.3.5.1 Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я”. Крім того, у порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення, приміщення не обладнане баком для питної води, а також відсутня припливно-витяжна вентиляція.

Медична допомога виявленій особі не надається. Встановлено, що засуджений перебуває у зазначених умовах протягом двох місяців без жодного належного лікування, що підтверджується відсутністю заведеної на пацієнта форми первинної облікової документації № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затвердженої наказом МОЗ України від 14.02.2012 року №110, до якої повинні вноситися всі дані щодо лікування, діагностики та призначень.

Також відсутні відповідні записи у журналі обліку прийому, виписки засуджених та відмов від госпіталізації (форма наведена в додатку 6 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок)).

Крім того, засуджений повідомив, що протягом двох місяців перебування в цій палаті його жодного разу не виводили на прогулянку. Це порушує пункт 2 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), правило 23 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та правило 27.1 Європейських пенітенціарних правил.

Зазначене у сукупності може бути розцінене як порушення права на охорону здоров’я, гарантованого статтею 49 Конституції України, а також як поводження, що суперечить статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та пунктам 43 і 44 Рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93)12-part (далі — Комітет)).

Також моніторинговою групою було зафіксовано встановлення у палаті камери відеоспостереження. Водночас згідно з пунктом 8 розділу VII Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2018 року за №766/32218), забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у приміщеннях (камерах), де проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особисті обшуки з роздяганням, а також у палатах медичних частин.

Зазначений факт свідчить про можливе порушення права засуджених на конфіденційність інформації про стан здоров’я під час проведення медичних оглядів, процедур або маніпуляцій. Це порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я, а також пункту 9 розділу I Порядку.

2. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, яка передбачає обов’язкове внесення до зазначеної форми всіх даних щодо лікування та діагностики у стаціонарі (включаючи відомості, отримані під час огляду хворого, та призначення лікаря), моніторинговою групою встановлено відсутність оформлених медичних карт стаціонарного хворого (форма № 003/о) у 14 осіб, які на момент візиту перебували в палатах для стаціонарного лікування медичної частини.

Окрім того, останній запис у журналі обліку прийому, виписки засуджених та відмов від госпіталізації датується 06.02.2025 року. Згідно з цим записом, зазначений пацієнт помер 07.02.2025 року. Подальші записи в журналі відсутні, що може свідчити про систематичне порушення порядку ведення медичної документації, що суперечить вимогам чинного законодавства у сфері охорони здоров’я.

3. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаних форм інформованої добровільної згоди у 14 пацієнтів, які перебували у стаціонарі медичної частини.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнтів на застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part).

4. Згідно з пунктами 2 та 3 глави III розділу II Порядку, у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр і лікар-стоматолог. Разом із тим, у медичній частині установи вакантні посади лікаря-терапевта та лікаря-психіатра, що свідчить про неповноту проведення первинних і профілактичних медичних оглядів. Унаслідок цього засуджені та ув’язнені не отримують належної медичної допомоги.

Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Комітету, де вказано, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні мати можливість забезпечувати медичну допомогу й лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціалізований догляд на рівні, еквівалентному медичним послугам у цивільних закладах охорони здоров’я. Крім того, повинна бути передбачена належна забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також відповідними приміщеннями, обладнанням і устаткуванням (CPT/Inf (93) 12-part).

5. У порушення вимог пункту 3 розділу I глави II Порядку медичні працівники не складають довідок, у яких детально описується характер тілесних ушкоджень, їхні розміри та розташування. Зокрема, встановлено відсутність заповненої форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2024 року №186, щодо засуджених С. і Ш., які отримали тілесні ушкодження відповідно 19.02.2025 року та 09.05.2025 року, згідно з даними Журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених.

Відсутність належної фіксації тілесних ушкоджень суперечить пункту 60 рекомендацій Комітету, де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, у разі потреби, через інформування відповідних органів влади (CPT/Inf (93) 12-part).

6. Під час вивчення медичної документації встановлено, що у медичних картках амбулаторного хворого (форма № 025/о) до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено пунктом 3 розділу I глави II Порядку. Водночас у своїй доповіді за результатами візиту до України у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, повинні детально фотографуватися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігатися в індивідуальній медичній картці особи (CPT/Inf (2024) 20, пункт 82).

7. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) для осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок уживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок уживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежні особи не забезпечуються соціально-психологічним супроводом, когнітивно-поведінковою терапією (КПТ), профілактикою рецидивів, мотиваційним інтерв’ю, участю у групах взаємодопомоги тощо. У результаті вони позбавлені можливості отримувати замісну підтримувальну терапію (ЗПТ), що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Водночас Комітет у доповіді за підсумками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи може стати можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотичною залежністю. Тому вкрай важливо, аби відповідна допомога надавалася всім зацікавленим особам, а належне медичне обслуговування було доступним у кожній установі.

Надання допомоги має бути комплексним: програми замісної терапії для осіб із наркотичною залежністю повинні поєднуватися з повноцінними психосоціальними та освітніми програмами для людей з опіоїдною залежністю, які не можуть самостійно відмовитися від уживання наркотиків. Окрім того, доступ до програм ЗПТ у пенітенціарних закладах повинен бути максимально простим і забезпеченим лікарями цих установ, які мають пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із наркотичною залежністю (CPT/Inf (2024) 20, пункт 86).

8. Диспансерний нагляд здійснюється за 44 особами з інвалідністю. З них: І група — 2 особи, Ⅱ група — 11 осіб, Ⅲ група — 31 особа. Разом із тим, всупереч вимогам Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, такі особи не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів, попри наявність відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, зумовлених захворюваннями чи наслідками травм, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що в однієї особи з інвалідністю відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Крім того, рекомендації ІПР не виконуються, у зв’язку з чим ця особа не отримує належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів, попри наявність відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, зумовлених захворюваннями та наслідками травм, які обмежують її життєдіяльність.

9. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення” в медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

10. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 р. “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, в медичній частині відсутній висновок, який підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

11. У порушення вимог “Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, що проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року №280/5, засуджені не забезпечуються госпітальним майном (костюм, халат і госпітальні туфлі черевики капці?). Натомість вони перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

12. У порушення вимог “Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування (120 осіб станом на 18.06.2025 року), у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування. Це може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених.

13. У порушення вимог “Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

14. У порушення вимог “Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген-апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасного надання належної стоматологічної допомоги.

15. У порушення вимог частин першої та другої статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлено, що більшість оглянутих палат перебувають у незадовільному технічному стані та потребують проведення ремонтних робіт, зокрема встановлення нових вікон, заміни санітарно-технічного обладнання та оновлення електромереж.

У низці палат зафіксовано стійкий неприємний запах і антисанітарний стан. Постільні речі (подушки, матраци, ковдри) зношені та потребують заміни. Санвузли не обладнані унітазами, що унеможливлює їх належне та зручне використання. Крім того, у порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та положень “Норм забезпечення”, приміщення палат не оснащені баками для питної води.

16. У порушення вимог “Заходів та засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасне розміщення осіб із небезпечними інфекційними захворюваннями окремо один від одного та від інших засуджених.

Крім того, ізолятор для осіб з інфекційними захворюваннями не відповідає санітарно-гігієнічним нормам та вимогам Державних будівельних норм В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я. Основні положення”. Зокрема, палата, призначена для утримання таких пацієнтів, не обладнана душовою кабіною, що змушує їх користуватися спільними санітарними приміщеннями разом з іншими особами, які перебувають на лікуванні у стаціонарі медичної частини. Відсутність належних умов унеможливлює ефективну ізоляцію пацієнтів, сприяє поширенню інфекційних захворювань та створює загрозу здоров’ю як засуджених, так і медичного персоналу.

17. У порушення пункту 6 глави 3 розділу II “Порядку”, журнал обліку результатів проходження профілактичного медичного огляду, форма якого наведена в додатку 4 до Порядку, у медичній частині не ведеться.

18. У порушення вимог абзацу десятого пункту 2 розділу XVII ПВР УВП, у стаціонарі медичної частини цілодобово перебуває засуджений, який виконує функції днювального. Під час конфіденційного спілкування із засудженими, що перебували на лікуванні у стаціонарі, моніторингова група встановила, що на нього покладалися різні обов’язки, зокрема догляд за важкохворими, прибирання приміщень. Крім того, він займав спальне місце в одній із палат стаціонару.

Зазначене є порушенням статті 96 Кримінально-виконавчого кодексу України. Водночас Комітет неодноразово рекомендував припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та як санітарів (доповідь Комітету за результатами візиту в Україну 2005 року, пункт 132, CPT/Inf (2007) 22; 2013 року, пункт 151, CPT/Inf (2014) 15; 2017 року, пункт 86, CPT/Inf (2018) 41).

19. У кабінетах лікарів відсутнє гаряче водопостачання, робочі місця медичних працівників не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують статтю 19 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” і статтю 13 Закону України “Про охорону праці”.

20. У порушення вимог “Правил пожежної безпеки в Україні”, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі — Правила), приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

21. Приміщення кабінету лікарів та рентгенологічного кабінету не обладнані вогнегасниками, що є порушенням пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки, а також пункту 10.18 глави 10 Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.11.2007 року за №1256/14523.

Рекомендації:

1. Забезпечити дотримання мінімальної норми житлової площі — не менше 4 м² на одного засудженого — відповідно до частини 1 статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України та пункту 10 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (“Правила Мандели”).
2. Вжити заходів для зменшення чисельності засуджених у переповнених відділеннях СПС шляхом їх перерозподілу, проведення ремонтних робіт та облаштування додаткових житлових приміщень.
3. Забезпечити виконання рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням (CPT/Inf (97) 10) щодо усунення наслідків переповненості.
4. Припинити практику використання засуджених як “днювальних” та покладання на них функцій нагляду за іншими засудженими, що суперечить статті 96 Кримінально-виконавчого кодексу України та рекомендаціям CPT (CPT/Inf (2020) 40).
5. Забезпечити перебування новоприбулих у КДіР протягом визначених законом 14 діб (стаття 95 Кримінально-виконавчого кодексу України).
6. Гарантувати участь медичного працівника у роботі з новоприбулими в КДіР та проведення повного медичного обстеження відповідно до вимог ст. 95 КВК України і п. 3 розд. ІІ Положення про КДіР.
7. Розробити та затвердити програму ознайомлення новоприбулих, яка передбачатиме надання інформації щодо доступу до медичної допомоги, прав та обов’язків засуджених.
8. Облаштувати приміщення КДіР і ДІЗО відповідно до Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення (наказ Мін’юсту №1118/5 від 27.07.2012 року). Забезпечити наявність окремих кімнат для зберігання харчів, речей, сушарки, гардеробних, комори для брудної білизни, а також приміщень для прийому медперсоналом.
9. Усунути антисанітарні умови, забезпечити належне водопостачання, вентиляцію та доступ до природного освітлення (ст. 115 КВК України, правила 19.3 та 22.5 Європейських пенітенціарних правил).
10. Забезпечити приватність у санвузлах (перегородки, дверцята), унеможливити порушення права на повагу до приватного життя (ст. 8 ЄКПЛ).
11. Припинити встановлення відеоспостереження у спальних приміщеннях без проведення індивідуальної оцінки ризику (CPT/Inf (2013) 23, п. 52).
12. Забезпечити системне проведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, які перебувають на обліку як схильні до самогубства (наказ Мін’юсту №1126/5 від 27.03.2023 року). Запровадити регулярні інструктажі для персоналу щодо ідентифікації ознак ризику та порядку реагування.
13. Забезпечити укладення із засудженими трудових договорів відповідно до ст. 21, 24 КЗпП України. Виключити практику застосування ЦПД, які приховують фактичні трудові відносини.
14. Припинити незаконне застосування ч. 1 ст. 118 КВК України (дві години праці з благоустрою) для виробничої діяльності, оскільки такі випадки є примусовою неоплачуваною працею, що суперечить Конвенції МОП №29 (1930 р.).
15. Забезпечити дотримання вимог трудового законодавства: тривалість робочого часу — не більше 40 годин на тиждень (ст. 50—52 КЗпП).
16. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання у медичній частині №80 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Дніпропетровській та Донецькій областях.
17. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до реальних потреб.
18. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”.
19. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, а також інших нормативно-правових актів.
20. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок уживання опіоїдів.
21. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.
22. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.
23. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування.
24. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі.
25. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.
26. Забезпечити проведення належного обліку профілактичного огляду.
27. Припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та в установі.
28. Демонтувати камери відеоспостереження з приміщень медичної частини.
29. Забезпечити медичну частину необхідним діагностичним обладнанням, у тому числі дентальним рентген-апаратом.
30. Забезпечити всіх осіб із підозрою на ВГС доступом до ПЛР-тестування у найкоротші терміни та організувати необхідне противірусне лікування для осіб із підтвердженим діагнозом.
31. Забезпечити проведення невідкладних ремонтних робіт у палатних приміщеннях, оновити санітарно-технічне обладнання, постільні речі та гарантувати дотримання вимог гігієни, приватності й доступу до питної води.
32. Забезпечити обладнання необхідної кількості ізоляторів для інфекційних хворих.
33. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат і капці госпітальні).
34. Привести умови праці медичних працівників у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони здоров’я та охорони праці.
35. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог.

ОРИГІНАЛ СТАТТІ НА САЙТІ ХПГ