25 липня 2024 року в Києві відбувся значний міжнародний форум “Трансформація пенітенціарної системи: пошук рішень до припинення катувань у в’язницях”. Захід зібрав 91 представника з різних куточків світу, у тому числі державних службовців та правозахисників. Важливо відзначити, що 30 експертів, серед яких Олег Цвілий, голова правління ГО “Захист в’язнів України”, отримали можливість виступити і поділитися своїм досвідом і баченням реформ.

Промова Олега Цвілого:

Катування у в’язницях продовжує залишатися великою проблемою.

Живить катування –  безкарність!

Індикатор правової країни — це безвідворотність покарання до чого нам й потрібно тягнутися.

На жаль, за часи незалежності України не було створено жодного прецеденту реального покарання за злочини проти в’язнів. І тут питання, звісно, не тільки  до правоохоронної та судової гілки влади а й до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Злочинці на державних посадах уникають відповідальності, користуючись закритістю системи, складністю збору доказів, можливістю впливу на потерпілих та корупційними зв’язками. Дякуючи тривалим зусиллям правозахисників, журналістів, народних депутатів, Омбудсманів, ЄКЗК і саме головне Офісу генерального прокурора та ДБР маємо кейси по ст.127 КК які зайшли в суд це – Бердянська ВК-77 та Божковська ВК-16 без адекватної підтримки Департаменту.

Звісно, що розслідування злочинів у ДКВС — це прерогатива ДБР та прокуратури, але мене дивує позиція керівництва Мін’юсту та ДКВС, які уникають діяти самостійно там, де можуть. А в деяких випадках не допомагають а навпаки протидіють (є приклади). З крайніх випадків це звільнення за власним бажанням керівника Божковської ВК-16 з виплатою в 400% премії та декілька видів грошової допомоги на загальну суму більше ніж 300 000 гривень. (з доповіді Артем Володін,  директор Департаменту з питань реалізації національного механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ).

У керівництва системи є інструменти реагування та впливу на недоброчесних співробітників, такі як ініціювання службових розслідувань з відстороненням від посад, переведенням на нижчу посаду, переведенням на нижчу посаду в іншу установу. Але на практиці цими інструментами користуються лише керівники міжрегіональних управлінь і то навпаки — для переслідування доброчесних співробітників, які бажають змін на краще (є приклад), або коли допомагають уникнути відповідальності недоброчесним співробітникам (є приклади). Ми бачимо практику непідпорядкування Міжрегіональних управлінь Департаменту. І найперше що потрібно робити це удосконалити законодавство і вибудувати дієву вертикаль управління системою, впливу на міжрегіональні управління.

Вважаю хибним рішенням  боротися з катуваннями витрачанням коштів на збільшення відеореєстраторів та камер відеонагляду. Жодного разу скарги від постраждалих адміністрація не спростовувала наданням відео запису. Тому потрібно не купувати більше камер, а створювати практику відповідальності за невключення камер або втрату запису.

Боротьбі з катуваннями в місцях позбавлення волі я присвятив 10 років життя. Якщо ви мене сюди запросили значить я на вірному шляху. Сподіваюсь що після цього зібрання ми прийдемо до порозуміння і почнемо щиро діяти разом. Не зважаючи, що в країні війна  ви змогли створити належні умови і відношення до військовополонених країни агресора і справедливим буде виправити ситуацію зі своїми в’язнями.

Але для цього потрібно буде згадати та проаналізувати  події в Бердянській ВК-77, в Софіївській ВК-45,  масове побиття в Кропивницькому СІЗО, масове побиття в Сокирянській ВК-67, побиття засуджених у Північній ВК-90 перед повномасштабним вторгненням і так звану “евакуацію” засуджених з Оріхівської ВК-88 в Кропивницьку ВК-6 під час повномасштабного вторгнення ( розбиті голови, замотування в скотч )

Тема складна, потребує більше часу. Розумію, що формат зустрічі не передбачає дискусії, тому, якщо у Мін’юсту з’явиться воля до рішучих дій, я і мої колеги готові співпрацювати в цьому напрямку.

Пропозиції рішень припинення катувань у в’язницях:

Впровадити систему відповідальності за відключення камер або втрату відеофайлів. Кожен випадок відключення камер має бути ретельно розслідуваний, а винні притягнуті до відповідальності.

Створити надійну систему для анонімного подання скарг, де особи, що повідомляють про порушення, можуть залишитися непомітними для адміністрації. Це допоможе уникнути репресій і переслідувань.

Спростити та напрацювати практику забезпечення захисту свідків та постраждалих, забезпечивши їм юридичний захист та фізичну безпеку.

Наші дослідження вказують на те що катування більше там де використовуть засуджених як безкоштовну робочу силу. Тому важливо контролювати дотримання гідних умов праці засуджених.

По завершенню заходу Департамент презентував своє рішення боротьби з катуваннями. Департамент розпочинає пілотну ініціативу і буде впроваджувати нову посаду Інспектори з питань запобігання катувань.

Чи виправлять ситуацію з катуваннями в українських колоніях Інспектори з питань запобігання катувань покаже час. А  команда ЗВУ тим часом продовжує викорінювати це ганебне явище шляхом документування злочинів порушників у погонах та приведенням їх до відповідальності в законний спосіб! Слідкуйте за наступними викриваннями!!!

Відео заходу:

https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=801396388830425

https://www.facebook.com/share/v/yeDVVW4tPNNbesvC/

фото заходу:

#зруйнуватифабрикусмерті #катівдовідповідальності