Після зміни керівництва Міністерства юстиції та Державної кримінально-виконавчої служби України змінився не лише кадровий склад пенітенціарної системи, а й рівень доходів керівної вертикалі. Аналіз декларацій НАЗК показує: нинішнє керівництво ДКВС та Міністерства юстиції декларує помітно вищі доходи у порівнянні з попереднім керівництвом системи. При цьому значна частина нової команди прийшла із системи МВС та підрозділів внутрішньої безпеки Національної поліції.
Одним із найбільш показових прикладів є посада заступника міністра юстиції, відповідального за пенітенціарний напрям. Олена Висоцька у 2023 році задекларувала 1 385 885 грн доходу, а у 2024 році — 1 643 500 грн. Нинішній заступник міністра юстиції Євген Пікалов до переходу в Міністерство юстиції під час роботи у структурах внутрішньої безпеки МВС у 2024 році задекларував 1 047 103 грн доходу, а вже у 2025 році після переходу на посаду заступника міністра — 2 170 175 грн. Тобто за рік його задекларований дохід фактично зріс більш ніж удвічі — на 1 123 072 грн. Якщо ж порівнювати доходи Пікалова із доходами Олени Висоцької за останній повний рік її роботи, різниця становить 526 675 грн, а у порівнянні з 2023 роком — 784 290 грн.
Схожа ситуація простежується і на рівні керівника ДКВС. Сергій Гречанюк у 2023 році задекларував 1 137 033 грн доходу, а у 2024 році — 1 208 292 грн. Нинішній керівник ДКВС Євген Горобець у 2025 році задекларував 1 564 842 грн. Різниця у порівнянні з останнім роком роботи Гречанюка становить 356 550 грн.
При цьому за часів Олени Висоцької пенітенціарний напрям публічно декларував курс на оптимізацію та скорочення штату. Управлінська вертикаль не була настільки розширеною, а кількість заступників та керівних посад була меншою. Після зміни керівництва ситуація змінилася: кількість управлінських посад фактично збільшилась одночасно зі зростанням рівня виплат новому керівному складу.
Паралельно із відновленням міжрегіональних управлінь та збільшенням управлінської вертикалі відбувається і суттєве розширення силового та оперативного блоку ДКВС.
Згідно з офіційною «Дорожньою картою» реформування пенітенціарної системи, у II–III кварталах 2025 року Міністерство юстиції та Департамент з питань виконання кримінальних покарань передбачили створення “інституційно спроможних підрозділів внутрішнього контролю та безпеки”, які уповноважені самостійно проводити перевірки персоналу органів та установ виконання покарань на відповідність критеріям законності, доброчесності та професійної етики.
Окремим пунктом “Дорожньої карти” прямо передбачено посилення підрозділів внутрішньої безпеки шляхом:
- збільшення кількості працівників до 250 осіб;
- утворення додаткових оперативних та оперативно-технічних підрозділів;
- посилення оперативного супроводження досудового розслідування;
- розширення координації із правоохоронними та антикорупційними органами.
На практиці це означає подальше розширення адміністративно-силової вертикалі ДКВС — одночасно зі збільшенням кількості міжрегіональних управлінь, керівних посад та суттєвим ростом доходів нового керівного складу системи.
Також особливо контрастно виглядає ситуація із зарплатами рядових співробітників ДКВС та установ виконання покарань. У 2025 році Міністерство юстиції публічно визнавало необхідність перегляду грошового забезпечення працівників ДКВС та прямо заявляло про проблеми із мотивацією персоналу й кадровим дефіцитом у системі.
Уряд також дозволив додаткові щомісячні виплати працівникам ДКВС під час воєнного стану. Однак відкриті вакансії колоній та слідчих ізоляторів демонструють зовсім інший рівень реальних зарплат для персоналу “на землі”. У 2025 році вакансії молодших інспекторів, чергових помічників, працівників режиму та охорони часто містили пропозиції на рівні близько 20 тисяч гривень, а в окремих випадках — до 25 тисяч гривень із доплатами та преміюванням. Водночас самі працівники пенітенціарної системи у соціальних мережах масово пишуть, що фактичні виплати часто суттєво нижчі за заявлені.
У коментарях під публікаціями, присвяченими зарплатам у ДКВС, співробітники колоній та СІЗО повідомляють про виплати на рівні 6–10 тисяч гривень, відсутність премій, матеріальної допомоги та непрозорі механізми нарахування доплат.
Один із працівників пише:
“ВК 5 прийшло 6500. Матеріальну допомогу не дають. Вже другий місяць зарплата без премії взагалі”.
Інший коментар:
“ВК 72 — 7000 грн. Це жах!!!!”
Ще один співробітник зазначає:
“10000 + доплата. 7 років вислуги. СВК 21 працюємо, 1/2 зарплатню занижують”.
При цьому частина працівників прямо вказує, що навіть після анонсованих доплат фактичний рівень виплат став нижчим, ніж раніше:
“ВК 72. Менша заробітна плата ніж у січні, ще абсурд!!!”
На цьому фоні у відкритих деклараціях керівництва ДКВС простежується зовсім інша тенденція — зростання доходів на сотні тисяч гривень у порівнянні з попереднім керівним складом системи. Саме цей контраст між фінансовим становищем управлінської вертикалі та рядового персоналу дедалі частіше стає предметом обговорення всередині самої пенітенціарної системи.
Окремі співробітники також скаржаться на непрозорість преміювання, нерівномірність доплат та ручний підхід до нарахування виплат. В умовах кадрового дефіциту, війни, постійних повітряних тривог, обстрілів та евакуацій це лише посилює демотивацію персоналу.
Саме рядові співробітники щоденно працюють у колоніях та слідчих ізоляторах, у тому числі в установах поблизу фронту, під час обстрілів, евакуацій та критичної нестачі кадрів. Але найбільш помітне зростання доходів наразі простежується саме у керівній вертикалі системи.
Фактично складається ситуація, коли пенітенціарна система офіційно говорить про кадровий голод, складні умови служби та необхідність реформи оплати праці, але найбільш відчутне фінансове покращення помітне саме на рівні нового керівного складу. І це вже питання не лише зарплат, а й пріоритетів самої реформи пенітенціарної системи.
Хто керує ДКВС: як пенітенціарну систему України фактично підпорядкували вихідцям із Нацполу
Права людини та верховенство права: чому Єврокомісія розкритикувала тюремну реформу України
