30 квітня 2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено повторне відвідування державної установи Полтавська установа виконання покарань №23 ( ПУВП-23, установа, заклад).

Попередній візит відбувся 28 лютого 2018 року. Здійснено плановий візит без попереджень, досліджені всі об’єкти установи.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених/засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

Під час візиту зафіксовано численні й системні порушення національного та міжнародного законодавства щодо поводження з в’язнями, насамперед — переповненість камер і недотримання мінімальних стандартів житлової площі. У низці камер замість нормативних 2,5 м² на особу реальна площа становить лише 2,32 м² або менше, внаслідок чого один із засуджених змушений спати на підлозі; аналогічне перевищення навантаження по спальних місцях виявлено в приміщеннях №125,129,130,132,133,136,138,148,150,152.

В одиночних дисциплінарних камерах площею 4,3 м² і відстанню між стінами менш ніж два метри порушуються вимоги щодо руху, освітлення та вентиляції, відсутні баки з питною водою, належні перегородки в санвузлах і лави, що створює антисанітарні та нелюдські умови й суперечить статті 3 ЄКПЛ і Правилам внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів. До того ж без жодної індивідуальної оцінки ризиків повсюдно застосоване відеоспостереження (пункт 52 CPT), систематично порушується принцип роздільного тримання в’язнів за правовим статусом, а в збірному відділенні відсутні кімнати для медичного огляду, карантину й оформлення, що підвищує загрозу інфекцій та ставить під сумнів санітарно-гігієнічну безпеку.

Окремо виявлено грубі порушення права на працю, соціальний захист і медичне забезпечення. У майстернях та господарському секторі затримані та засуджені працюють без жодних трудових чи цивільно-правових договорів — фактично у формі примусової праці всупереч ст. 16 Закону “Про попереднє ув’язнення” та ст. 43 Конституції України; за відсутності обліку робочого часу, прозорої системи оплати (іноді 100 % заробітку утримується) та без доплат, премій, медоглядів і засобів індивідуального захисту, це суперечить нормам національного і міжнародного законодавства.

Медична частина також не відповідає стандартам: огляди проводяться без інформованої згоди та участі терапевтів і психіатрів, ліки зберігаються поза встановленими температурними режимами, а інфекційний і диспансерний нагляд за хворими на гепатит С, туберкульозом та людьми з інвалідністю не дотримується профільних норм. Такі порушення позбавляють в’язнів гарантованого їм доступу до здоров’я, безпеки та гідності.

Загальна інформація

Установа виконує функції слідчого ізолятора. У закладі утримуються особи, які звинувачуються у скоєнні кримінальних злочинів і стосовно яких за рішенням суду вибрана міра запобіжного заходу тримання під вартою.

Заклад розташований за адресою: вулиця Матвійчука Юліана, 91, місто Полтава, Полтавської області, 36000.

Керівник закладу — полковник внутрішньої служби Череватий Миколайович.

Установа складається з чергової частини, збірного відділення, харчоблоку, камер слідчо-заарештованих чоловіків, жінок і неповнолітніх, сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених довічно, транзитних камер, дільниці господарського обслуговування, карцерів, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень .

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу закладу складається з 213 посад. Фактична чисельність — 190 посади. Загальний некомплект персоналу по установі — 23 співробітники.

Планове наповнення закладу — 700 осіб. Фактична кількість осіб, що утримуються в установі — 493, з них ув’язнених — 429, засуджених — 64. У закладі 115 камерних приміщень, 47 камерних приміщень перебувають в стадії реконструкції.

В установі працюють 3 психологи: 2 працюють з ув’язненими/засудженими і 1 з представниками персоналу. Протягом 2024 року до закладу прибуло 840 осіб, у 2025 році — 1457.

У 2024 році померло 4 особи, у 2025 році — 229. Працевлаштовано 29 осіб: згідно з трудовими договорами — 4 і за ЦПД (цивільно-правовий договір — 15).

На обліку ВІЛ/СНІД — 29 осіб. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 11 осіб, схильних до членоушкодження — 20 осіб, схильні до втечі — 1 особа.

Протягом 2024-2025 років жодна особа не звернулася зі скаргами щодо неналежних умов утримання і неналежного надання медичної допомоги. 1 особа має інвалідність. У власному користуванні засуджені мають 8 планшетів.

Протягом 2024 року було зафіксовано 124 випадки тілесних ушкоджень під час прибуття і 29 випадків під час перебування в установі; протягом поточного року зафіксовано 42 випадки тілесних ушкоджень під час прибуття і 12 випадків під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 142 осіб з-поміж ув’язнених і засуджених під час відвідування камер і загальної розмови з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також індивідуальні спілкування з особами, в тому числі і на умовах анонімності. Варто зазначити, що адміністрація установи адекватно реагує на скарги від ув’язнених/засуджених стосовно дій/бездіяльності адміністрації. Також адміністрація не приховує випадки порушень прав людини, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним, адекватним реагуванням.

Позитивний досвід

Проведено ремонтні роботи в багатомісних камерах, в кімнаті приймання їжі господарського обслуговування, камерах-палатах медичної частини, прогулянкових двориках.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав ув’язнених та засуджених осіб. Зокрема — недотримання встановлених законодавством норм площі, передбачених для утримання осіб, взятих під варту, у камерних приміщеннях. Зазначене може призвести до подання нових заяв проти України до Європейського суду з прав людини на підставі порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у порушення абзацу другого статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями (Правила Нельсона Мандели), у камерному приміщенні №125 перебувало 5 осіб, тоді як, згідно з актом вимірювання площі приміщень структурних дільниць установи, вона розрахована на утримання лише 4 осіб.

Таким чином, фактична площа, що припадала на одного ув’язненого, становила лише 2,32 м², що не відповідає мінімальній нормі у 2,5 м², визначений для осіб, взятих під варту. Внаслідок переповнення камери та наявності лише чотирьох спальних місць, один з ув’язнених змушений був спати на підлозі.

Аналогічні порушення виявлено в камерних приміщеннях №№129,130,132,133,136,138,148 та 150. Крім того, в порушення пункту 1 глави 2 розділу III Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 №1769/5 (далі — ПВР СІЗО) встановлено, що у ряді камерних приміщень фактична наявність спальних місць перевищує допустиму для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу.

Так, у камерних приміщеннях №№129,130,131,132,133 та 135, які згідно з актом вимірювання жилої площі розраховані на три місця за нормою 2,5 м² на одну особу, розташовано по чотири ліжка в кожному камерному приміщенні. Аналогічні порушення виявлено в камерних приміщеннях №№138,150 та 152. Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у камерних приміщеннях.

У пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема з переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи. Комітет приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

На додаток, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році вкотре закликає українську владу вжити заходів, відповідно до давньої рекомендації Комітету для перегляду існуючих правових норм щодо житлової площі для осіб, взятих під варту, щоб гарантувати щонайменше 4 м² на особу в камерах для кількох осіб (не враховуючи площу, зайняту туалетами в камерах). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 38).

Обладнання окремих камерних приміщень установи не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у пункті 59 21-ї Загальної доповіді Комітету зазначається, що будь-яка камера розміром менше ніж 6 м² не повинна більше використовуватися для утримання ув’язнених осіб (CPT/Inf (2011) 28).

У доповіді Уряду України за результатами візиту до України у 2012 році Комітет вказує, що будь-які одиночні камери повинні мати житлову площу не менш ніж 6 м² (без урахування вбудованого туалету), а відстань між стінами має становити не менше 2 метрів (пункт 45, CPT/Inf (2013) 23).

Разом із тим моніторинговою групою було виявлено ув’язнену особу, яку утримували в камері одиночного тримання протягом близько 9 місяців. Камера не відповідає зазначеним вимогам: її площа становить лише 4,31 м², а відстань між стінами — менше ніж 2 метрі. Через обмежену площу ув’язнений не мав змоги вільно рухатися в середині камери, що спричиняє фізичний дискомфорт.

У приміщенні не забезпечено належного рівня природного освітлення. На стінах і стелі спостерігається надмірна вологість, що призвело до значного пошкодження оздоблення. Всупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення слідчого ізолятора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), приміщення не оснащене баком для питної води, через що ув’язнений змушений вживати технічну воду з централізованого водопостачання. Відсутня лава. Санвузол не обладнано дверцятами або достатніми перегородками, які забезпечували б можливість усамітнення, що є порушенням правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

Такі умови не відповідають пунктам 13,14 і 15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями та свідчить про порушення прав ув’язнених на гуманне ставлення та повагу до їхньої людської гідності, передбачених частиною третьою статті 1 Закону України “Про попереднє ув’язнення”.

Окрім того, згідно з пунктом 53 21-ї Загальної доповіді Комітету, одиночне ув’язнення може мати надзвичайно руйнівний вплив на психологічне, соматичне та соціальне здоров’я осіб, причому ці наслідки можуть виникати негайно та посилюватися залежно від тривалості такого режиму і ступеня його невизначеності. Крім того, воно може створювати умови для навмисного жорстокого поводження з ув’язненими поза увагою інших ув’язнених і персоналу в’язниці (CPT/Inf(2011) 28).

1. Пунктом 4 глави 2 розділу III ПВР СІЗО визначено, що для запобігання втечам та вчиненню кримінальних правопорушень, порушенню встановленого законодавством порядку тримання під вартою та відбування покарання, а також забезпечення безпеки ув’язнених, засуджених, персоналу СІЗО та інших осіб, які перебувають на території СІЗО, застосовуються аудіовізуальні, електронні та інші технічні засоби. Так, під час огляду камери одиночного тримання було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження.

Разом із тим, у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

2. У порушення статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 17.2 Європейських пенітенціарних правил моніторами встановлено випадки порушення вимог щодо роздільного тримання ув’язнених. Так, під час вибіркової перевірки встановлено, що в камерних приміщеннях №№115,138,155 та 307 утримувалися особи, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі, разом з особою (або особами), яка (які) вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Зазначене свідчить про системне недотримання адміністрацією установи вимог щодо забезпечення належного контролю за розміщенням ув’язнених, не відповідає принципам динамічної безпеки та призводить до порушення прав в’язнів на особисту безпеку, що суперечить національному законодавству та міжнародним стандартам, зокрема статті 3 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод.

3. Під час відвідування приміщень збірного відділення встановлено, що їхнє обладнання не повною мірою відповідають вимогам Норми забезпечення. Так, у збірному відділенні відсутні приміщення: кімната відділу режиму і охорони; фотолабораторії; процедурна; перукарня; приміщення для роздягання; приймальня дезінфекційної камери; душова; приміщення для одягання; камери карантину; камери для хворих (камера-ізолятор); кімнати для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів і миття столового посуду.

Своєю чергою відсутність камери карантину та камери для хворих (камера- ізолятор) у збірному відділенні установи створює умови для поширення інфекційних захворювань серед новоприбулих осіб, підвищує ризик епідеміологічних спалахів та ускладнює своєчасне виявлення і ізоляцію хворих, що може становити загрозу як для утримуваних осіб, так і для персоналу установи.

До камерних приміщень збірного відділення №№1,2 природне освітлення не проникає через відсутність вікон, що може створювати додатковий психологічний тиск на ув’язнених через відсутність будь-якого, навіть візуального, зв’язку із зовнішнім світом. Відсутня припливно-витяжна вентиляція. Всупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення камерні приміщення не оснащені баками для питної води.

Разом із тим Комітет у своїй 11-й загальній доповіді зазначає, що заходи безпеки ніколи не повинні передбачати позбавлення ув’язнених природного світла та свіжого повітря, право на яке має кожний в’язень. Ба більше, відсутність сонячного світла і свіжого повітря створює умови, сприятливі для поширення хвороб — зокрема, туберкульозу. (пункт 30 (CPT/Inf (2001) 16).

У камерному приміщенні №3 збірного відділення моніторинговою групою встановлено наявність вікна, яке було обладнано тонованим (затемненим) склом, через що природне освітлення практично не проникає в приміщення.

У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет вже звертав на це увагу та рекомендував вжити заходів для перегляду дизайну вікон у камерах для того, щоб дозволити ув’язненим бачити, що знаходиться поза межами камери. CPT/Inf (2020) 40) пункт 48).

4. У камерних приміщеннях виявлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. Так, всупереч правилу 18.1 Європейських пенітенціарних правил, ліжка в окремих камерних приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує ув’язненим особистого простору (камери №№148,149,150,152 тощо).

Санвузли в деяких камерах не обладнані достатніми перегородками або дверцятами, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил (камери №№125,129,130,132,133,136,138,148,150,152 тощо).

Крім того, у порушення вимог статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення” ув’язненим не забезпечуються належні матеріально-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Зокрема, у камерах зафіксовано низький рівень природного і штучного освітлення, що не відповідає вимогам ДБН В.2.5-28:2018, де встановлено мінімальну освітленість житлових приміщень на рівні 150 ЛЮКС.

Так, у камері №133 зафіксовано 16,6 ЛЮКС природного освітлення, у камері №128 — 36,7 ЛЮКС штучного освітлення, у камері №152 — 16,3 ЛЮКС штучного освітлення, у камері № 124 — 24, 8 ЛЮКС природного освітлення, у камері №148 — 42,6 ЛЮКС штучного освітлення.

Більшість камерних приміщень не оснащені баками для питної води, відсутня належна вентиляція. Ув’язнені змушені прати та сушити одяг безпосередньо в камерах, що свідчить про неналежну організацію надання лазне-пральних послуг в установі.

Під час моніторингового візиту встановлено, що ув’язнені жінки змушені використовувати для сну триярусні ліжка, що суперечить вимогам пункту 18 Європейських пенітенціарних правил.

Згідно з цим пунктом розміщення ув’язнених, зокрема забезпечення місць для сну, повинно здійснюватися з повагою до людської гідності, із забезпеченням усамітнення, а також відповідно до санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням кліматичних умов, площі приміщення, освітлення тощо.

Окремі камери потребують проведення ремонтних робіт, зокрема із заміною санітарно-технічного обладнання та елементів електромережі. У низці приміщень спостерігається надмірна вологість; стеля та стіни вкриті пліснявою через затікання води.

Камери є надмірно захаращеними особистими речами.

Постільна білизна й матраци зношені та потребують заміни.

Заходи з дезінсекції, вжиті адміністрацією установи, є недостатніми. Ув’язнені скаржилися на наявність клопів і тарганів у камерах та демонстрували сліди від укусів на тілі.

Разом із тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатнього доступу до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

5. У порушення Пункту 3 глави 2 розділу III ПВР СІЗО більшість прогулянкових двориків не обладнані достатнім укриттям від атмосферних опадів.

Водночас у прогулянкових двориках №№10,11,12,13 встановлено козирки, які повністю блокують доступ природного освітлення, що призводить до утримання осіб у постійній темряві або напівтемряві.

Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн та розмір прогулянкових двориків, звідки в кращому випадку відкривається вид на небо. (пункт 122, пункт 127 (CPT/Inf (2014) 15).

6. Під час відвідування сектору максимального рівня безпеки біля зовнішніх дверей камер для тримання засуджених до довічного позбавлення волі встановлено розміщення поіменних карт з наданням інформації короткого опису злочинів, скоєних особами, які знаходяться в камерах.

У своїй доповіді за результатами візиту до України в 2020 році Комітет зазначив, що дану практику слід зупинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті, і окрім стигматизації, має ефект пошкодження стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52).

7. Приміщення відділення для засуджених залишених для роботи з господарського обслуговування не повною мірою відповідають вимогам Норм забезпечення. Зокрема відсутні приміщення: кімнати для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; кімната побуту; сушарка; кімнати для занять фізичною культурою; кімнати для зберігання харчових продуктів.

Відсутність зазначених приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. У зв’язку з чим, харчові продукти можуть зберігатися при неналежних температурах, у вологих або забруднених приміщеннях, що сприяє їхньому швидкому псуванню, розвитку плісняви та розмноженню хвороботворних бактерій, а неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

8. У порушення вимог пункту 14 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), їжа ув’язненим та засудженим з їдальні установи доставляється у металевих каструлях та пластикових відрах, а не у промаркованих термосах.

9. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, під час спілкування з особами узятими під варту та засудженими, моніторинговою групою було встановлено, що взяті під варту особи жіночої статі мають можливість приймати душ лише один раз на тиждень.

Зазначене порушує вимоги п. 19.4 Європейських пенітенціарних правил та пункту 3.2 Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №849/5 від 08.06.2021 (далі — Положення).

У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення у приміщенні лазні належним чином не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції, в приміщенні лазні надмірна вологість. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні не дотримується право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках.

Нагляд за дотриманням порядку під час миття засуджених та ув’язнених у лазні, а також контроль за проведенням прибирання, дезінфекції приміщень і здійснення медичного огляду, передбачені пунктами 3.10 та 3.11 Положення, черговим медичним працівником фактично не забезпечуються. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення, в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

10. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки.

Разом із тим, згідно з абзацом восьмого пункту 8 глави 1 розділу V ПВР СІЗО, носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів в межах території СІЗО, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями пункт 85 (CPT/Inf (2011) 29) пункт 23 (CPT/Iinf (2013) 23) пункт 166 (CPT/Inf (2014).

11. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі станом на 30.04.2025 року складає 23 посади (10,8 % від загальної штатної чисельності персоналу). Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими.

Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку із чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

12. В установі активно функціонують виробничі майстерні, де до праці залучаються як засуджені, так і особи, взяті під варту. Виробництво включає ручну працю з сортування поліетилену, деревообробку та металообробку.

Робота ведеться на замовлення, що підтверджується рознарядками та щоденними записами у журналах обліку. У квітні 2025 року щоденно до роботи залучалося щонайменше 20 осіб, взятих під варту. Проте не зафіксовано жодного випадку оформлення трудових чи цивільно-правових договорів з цією категорією осіб.

Також засуджені і ув’язнені працюють на харчоблоці — кухарі, кухонні працівники, господарське обслуговування — прибирання території, ремонтні роботи, прання, обслуговування лазні тощо, підсобні роботи — вантажники, прибиральники, пекарі, працівники з комплексного обслуговування.

Строкові трудові договори укладаються відповідно до ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України із частиною засуджених. Особи, взяті під варту, працюють без будь-якого правового оформлення. Відповідно до ст. 16 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, ув’язнені можуть залучатися до праці лише з їхньої згоди і виключно для благоустрою місця тримання під вартою. Фактичне залучення осіб до виробництва без згоди та без договорів порушує цю норму, що створює ознаки примусової праці.

Ув’язнені, що працюють на виробництві, не мають жодного правового захисту (відсутність договорів, обліку робочого часу, відомостей про оплату праці). Це суперечить ст. 43 Конституції України, яка гарантує право на працю та її оплату.

З деяких засуджених, які працюють у майстернях, здійснюється стягнення всього нарахованого доходу, що є порушенням ст. 119 КВК України і Конвенції МОП № 29 про примусову працю, яка вимагає забезпечення мінімальної винагороди навіть у випадках обмеження свободи.

Залучення ув’язнених до праці без договору без оплати може розцінюватися як форма сучасного рабства або примусової праці. Відсутні премії, доплати, колективний договір або положення про оплату праці. Це порушує принципи належної мотивації та справедливих умов праці (Конвенція МОП № 95). Немає журналів або іншої звітності, яка б фіксувала години праці та обсяг виконаної роботи. Це створює простір для зловживань і позбавляє осіб можливості захистити свої трудові права.

Полтавська міська медична частина № 23 філії Державної установи, Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Полтавській області

Завідувачка Полтавської міської медичної частини №23 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Полтавській області — Бабич Юлія Григорівна.

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав ув’язнених та засуджених осіб:

1. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень” затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2024 року №186, не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень як це передбачено пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 №239/5/104 (далі — Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я).

Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, щоб будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

2. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 №110, встановлено відсутність у двох пацієнтів, які перебували у стаціонарі медичної частини, підпісаної інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнта для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93) 12-part).

3. Згідно з частиною шостою статті 6 Закону України “Про психіатричну допомогу”, забороняється без письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника та лікаря-психіатра, який надає психіатричну допомогу, публічно демонструвати особу, яка страждає на психічний розлад, фотографувати її чи робити фільмування, відеозапис, звукозапис та прослуховувати співбесіди особи з медичними працівниками чи іншими фахівцями при наданні їй психіатричної допомоги. Водночас в палаті для осіб з розладами психіки моніторинговою групою було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження.

Разом із тим, згідно з пунктом 8 розділу VIІ Порядком використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2018 року №2025/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2018 року за №766/32218), забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у приміщеннях (камерах), у яких проводяться медичні обстеження (огляди) ув’язнених та засуджених, особистий обшук з роздяганням.

Даний факт свідчить про отримання співробітниками установи конфіденційної інформації щодо стану здоров’я ув’язнених та засуджених осіб в ході медичного огляду, маніпуляцій або процедур. На додаток, зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я.

4. У порушення пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 березня 2016 року №240, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за №570/28700, пункту 8.3.4 Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я”, палата-ізолятор для осіб із розладами психіки не відповідає встановленим вимогам.

Приміщення розраховане на перебування більш ніж однієї особи (на 3 осіб), що суперечить принципам ізоляції. Обладнання ізолятора мають гострі кути, що становить потенційну небезпеку для пацієнтів. Відсутня припливно-витяжна вентиляція. Відсутній бачок із питною кип’яченою водою.

5. Моніторинговою групою встановлено, що лікар-психіатр проводить психіатричні огляди пацієнтів без належного оформлення письмової інформованої згоди. Зокрема, усупереч вимогам Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-7/о “Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15 вересня 2016 року № 970, установлено, що в медичній документації (зокрема в медичній карті амбулаторного хворого форми № 025/о та медичній карті стаціонарного хворого форми № 003/о) відсутня підписана пацієнтом інформована згода на проведення психіатричного огляду.

6. Диспансерний нагляд здійснюється за 12 особами які мають інвалідність. З них Iгр. — 1 особа; Ⅱ гр. — 5 осіб; Ⅲ гр. — 6 осіб. Разом із тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Так, під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у 8 осіб, які мають інвалідність, відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

7. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, в медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

8. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, в медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

9. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених осіб.

10. У порушення вимог пункту 1 Розділу ІІ Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01.02.2019 року №287, в медичній частині не дотримано вимоги для ізоляції хворих на туберкульоз осіб, палата використовуються більше ніж на одну-дві особи (1 палата-камера на 4 ліжко-місця); двері до палати не оснащені ущільненим порогом, ущільнювачами по краях; не забезпечена рециркуляція повітря за допомогою механічної вентиляції.

11. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим особам з технічних причин.

12. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, в медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

13. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом МЮУ від 20.02.2012 року №280/5, засуджені та ув’язнені в стаціонарі не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні).

14. У кабінетах лікарів відсутнє гаряче водопостачання, робочі місця медичних працівників не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують статтю 19 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” статті 13 Закону України “Про охорону праці”.

15. У порушення вимог наказу МОЗ України від 16.12.2003 року №584 “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах”, лікарські засоби зберігаються без урахування температурних режимів, зазначених виробниками.

Так, у приміщенні для зберігання ліків у холодильнику було зафіксовано лікарський засіб “Аскорбінова кислота”, умови зберігання яких не можуть перевищувати температуру вищу ніж 8 °С. Разом із тим температура у холодильнику згідно з показниками термометра сягала 11°С.

16. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації (окрім кабінету ЗПТ).

17. Приміщення кабінету лікарів та рентгенологічного кабінету не обладнані вогнегасниками, що є порушенням пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки, а також пункту 10.18 глави 10 Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.11.2007 року за №1256/14523.

18. Виробнича діяльність у ПУВП-23 супроводжується низкою системних порушень трудових і соціальних прав засуджених та ув’язнених. Особливо гострою є проблема прихованої експлуатації праці ув’язнених без будь-яких договорів, що прямо суперечить національному законодавству та міжнародним нормам.

Рекомендації:

Міністерству юстиції України / ДКВС України:

1. Забезпечити приведення умов тримання осіб у ПУВП-23 у відповідність до національного законодавства та міжнародних стандартів, зокрема щодо мінімальної площі 2,5 м² на особу (без урахування санвузлів) відповідно до рекомендацій КЗК.

2. У найкоротші строки припинити практику утримання осіб у переповнених камерах, зокрема в камерах №125,129-133,136,138,148,150,152.

3. Переглянути підхід до облаштування одиночних камер, зокрема забезпечити площу не менше 6 м², природне освітлення, приватність санвузла та доступ до питної води.

Адміністрації установи:

1. Негайно усунути випадки спання на підлозі через нестачу ліжок.

2. Припинити порушення режиму роздільного тримання ув’язнених, забезпечивши окреме розміщення осіб, які вперше притягуються до відповідальності, від раніше засуджених.

3. Припинити практику відкритого носіння спецзасобів персоналом у присутності ув’язнених, забезпечивши виконання ПВР СІЗО та рекомендацій КЗК щодо мінімізації репресивного вигляду режиму.

4. Провести терміновий ремонт камер з пошкодженим оздобленням, пліснявою, надмірною вологістю.

5. Замінити зношену постільну білизну, матраци та санітарне обладнання.

6. Забезпечити всі камери баками для питної води, належною вентиляцією, освітленням згідно з ДБН.

7. Унеможливити використання триярусних ліжок, що суперечить Європейським пенітенціарним правилам.

8. Створити карантинні та ізоляторні камери у збірному відділенні, забезпечити дотримання санітарних вимог.

9. Забезпечити функціонування лазне-прального обслуговування згідно з нормативами: регулярне надання душових послуг, нагляд з боку медичного персоналу, вентиляція, приватність душових.

10. Забезпечити перукарські послуги та належний медичний огляд новоприбулих осіб.

11. Негайно припинити практику залучення осіб, взятих під варту, до праці без правового оформлення, договорів, обліку робочого часу та оплати. Праця таких осіб має здійснюватися виключно з добровільної згоди та для благоустрою установи (ст. 16 Закону України “Про попереднє ув’язнення”).

12. Впровадити систему укладання строкових трудових договорів для засуджених відповідно до КВК України, забезпечивши дотримання положень Конвенцій МОП №29 та №95.

13. Уникати випадків стягнення всього нарахованого доходу, забезпечивши дотримання принципу справедливої оплати праці.

14. Виключити необґрунтоване та тривале відеоспостереження у житлових камерах без індивідуального ризик-аналізу.

15. Припинити публічне розміщення особистої інформації про злочини засуджених (сектор максимального рівня безпеки), як таку, що суперечить принципам гідності та не служить виправним цілям.

16. Забезпечити доукомплектування штату установи з урахуванням критичних наслідків недостатньої кількості персоналу для безпеки, медичного супроводу, нагляду та реалізації програм ресоціалізації.

17. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у міській медичній частині №23 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Полтавській області.

18. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 року №239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів.

19. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених та ув’язнених осіб.

20. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С.

21. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

22. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.

23. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.

24. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування.

25. Забезпечити вжиття заходів для належного зберігання лікарських засобів.

26. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог.

27. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі.

28. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги.

29. Забезпечити дотримання вимог ізоляції осіб, хворих на туберкульоз відповідно до Стандарту.

30. Демонтувати з приміщень медичної частини камери відеоспостереження.

31. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог.

32. Забезпечити вогнегасником приміщення рентгенкабінету.

33. Забезпечити лікарню госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні).

34. Забезпечити медичну частину необхідним діагностичним обладнанням, у тому числі дентальним рентген-апаратом.