Тримання під вартою на 60 діб без права на заставу, такий запобіжний захід сьогодні виніс Печерський районний суд м. Києва  екс керівнику Бердянської виправної колонії №77 Чукіну Максиму Володимировичу та його заступнику Коротичу Максиму Валерійовичу, який з 19 березня 2021 року займав посаду начальника відділу та забезпечення соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

Нагадаємо, що 8 червня 2023 року ДБР разом з Головним офісом Генеральної прокуратури затримало колишніх керівників Бердянської виправної колонії, які жорстокими катуваннями вибивали з ув’язнених гроші.

Їх підозрюють у катуванні ув’язнених і вимаганні коштів від їх рідних за припинення знущань (створення і керівництво злочинною організацією, катування ув’язнених виправної установи та вимагання (ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 189 КК України).

«Вони замотували їх в мокрий матрац і доводили до стану удушення, затискаючи обличчя. Також наносили удари пластиковою або дерев’яною палицею по стопах, сідницях, відбивали фаланги пальців рук. Наносили удари кулаком в область хребців шиї, від яких потерпілі на мить втрачали координацію або взагалі свідомість, викручували руки за спиною.

Ще одним видом катувань було занесення під нігті грибкових інфекцій забрудненою швейною голкою. Зв’язували ув’язнених, тримаючи їх в знерухомленому стані тривалий час, заставляли довго стояти в одному положенні протягом 12 годин і навіть більше. Також вони практикували інше жорстоке поводження.

При цьому вони вимагали від членів родин потерпілих кошти за уникнення таких катувань» – повідомляє Офіс Генеральної Прокурори.

За повідомленням Державного бюро розслідувань:

“…Після початку розслідування керівники установи звільнилися і перебрались до Харкова та Дніпра. Заступник навіть отримав посаду у міжрегіональному управлінні Департаменту з питань виконання покарань і навідувався до Бердянської колонії з перевірками щодо дотримання прав засуджених!.

“…За оперативними даними жертвами злочинців були  майже всі, хто потрапляв до колонії. Наразі у кримінальному провадженні зібрано документальні свідчення про знущання з понад 30 потерпілих. Процес виявлення осіб, які стали жертвами учасників злочинної організації, триває.

Встановлено, що з моменту прибуття до колонії кожен із засуджених проходив жорстку процедуру приймання, під час якої до них застосовувалися витончені види катувань, фізичний та психологічний тиск, основною метою яких було зламати волю людини й примусити беззаперечно виконувати будь-які вказівки.

Надалі засуджений потрапляв до рук інших засуджених, але тих, що пішли на співпрацю з адміністрацією установи. Вони продовжували протиправні дії стосовно новоприбулих. До речі, дехто з них, як і деякі працівники колонії, залишились на окупованій території та сьогодні прислужують рашистам.

За чітким планом керівників колонії, до засуджених протягом перших 14 днів перебування у дільниці карантину та розподілу щоденно застосовувалися такі катування як:

• завдавання ударів пластиковою або дерев’яною палицею по стопах, внаслідок чого подальше ходіння особи було болісним та ускладненим,
• завдання ударів кулаком в область хребців шиї, від яких потерпіла особа на мить втрачала координацію або взагалі свідомість (так звана «черепаха»),
• болісне викручування рук за спиною, що супроводжувалося укладеним процесом дихання (так звана «ластівка» або «заплив»),
• завдання численних ударів палицею по сідничній області, відбивання фаланги пальців рук пластиковою або дерев’яною палицею,
• занесення під нігті грибкових інфекцій забрудненою швейною голкою, зв’язування або іммобілізація особи на тривалий час,
• довготривале стояння в одному положенні протягом декількох годин, присідання понад 500 і більше раз, безпідставне миття підлоги протягом цілого світлового дня та інші.

У перерві між катуванням потерпілим пропонувалося зателефонувати своїм рідним і попросити скинути на окремо визначену картку гроші, суми яких коливалися від 1 до 100 тисяч гривень, в залежності від матеріального становища родичів.

Якщо за цей час людина не погоджувалась, катування продовжувались поки ув’язнений не зламається. Не витримуючи щоденних катувань, потерпілі та їх рідні змушені були виконувати вимоги катів та скидати кошти. Гроші з «підставних карток» знімались і передавались готівкою керівникам злочинної організації.

Після початку розслідування керівники установи звільнилися і перебрались до Харкова та Дніпра. Заступник навіть отримав посаду у міжрегіональному управлінні Департаменту з питань виконання покарань і навідувався до Бердянської колонії з перевірками щодо дотримання прав засуджених“.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюють слідчі ДБР за оперативного супроводу СБУ.

Раніше у цьому провадженні притягнуто до відповідальності 5 засуджених, які входили до складу злочинної організації. На виконання вказівок керівництва колонії вони були виконавцями – катували та вимагали кошти в інших ув’язнених.

Ми багато писали і говорили про жахіття, які відбувались понад 10 років у Бердянській виправній колонії №77.

Всі згадування про цю установу за посиланням.

#БВК77 #катівдовідповідальності #зруйнуватифабрикусмерті