Ми продовжуємо досліджувати нову управлінську команду Державної кримінально-виконавчої служби України, яка почала формуватися у 2024–2025 роках. Якщо щодо окремих новопризначених керівників простежується попередня кар’єра у поліції, силових структурах чи державному секторі, то історія Бориса Семенка виглядає зовсім інакше.
У відкритих джерелах його поява в системі фактично починається одразу з високої посади — заступника начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України з питань стратегічного розвитку. Саме на цю посаду він подає декларацію кандидата у квітні 2025 року. До цього моменту публічних декларацій як державного службовця у відкритому доступі не простежується.
Це вже саме по собі викликає інтерес. Адже йдеться не про кар’єрне зростання всередині пенітенціарної системи, не про багаторічного службовця ДКВС і не про людину, яка проходила публічний шлях через нижчі посади. У відкритому просторі Борис Семенко з’являється одразу як один із керівників міжрегіонального управління, що відповідає за стратегічний розвиток великого регіонального блоку системи виконання покарань.
Разом із тим встановлено, що Борис Семенко мав інший професійний бекграунд. Він є адвокатом із 2016 року, свідоцтво видане Радою адвокатів Полтавської області. Право на заняття адвокатською діяльністю було зупинене з 05.04.2025 року за його власною заявою — саме незадовго до переходу на державну службу.
Це важливий штрих. Він означає, що перед приходом у ДКВС Борис Семенко працював не в правоохоронній вертикалі, а у приватному юридичному секторі. Більше того, адреса його індивідуальної адвокатської діяльності вказана: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 22, офіс 1. Саме ця адреса пізніше з’являється і в корпоративній історії компаній, пов’язаних із його родиною.
У відкритих реєстрах ТОВ “ІНТЕРСАНД” (код ЄДРПОУ 44157922) зазначено, що компанія зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, будинок 22, офіс 1. Тобто за тією ж адресою, де працював адвокат Борис Семенко. Директором компанії значиться Валентина Семенко, а серед засновників — Катерина Повстяна та Валентина Семенко.
Катерина Повстяна — дружина Максима Повстяного, начальника Західного міжрегіонального управління ДКВС, безпосереднього керівника Бориса Семенка.
Таким чином, у межах однієї компанії поєднуються родинні інтереси начальника управління та особи з родини його заступника.
Більше того, у структурі власності компанії у 2025 році фігурує Семенко Борис Миколайович як уповноважена особа/керівник, що підписував корпоративні документи. Тобто Борис Семенко присутній не лише опосередковано через прізвище чи родинний зв’язок, а безпосередньо у корпоративному контурі товариства.
Не менш цікавою є й інша структура — ТОВ “ІНТЕРСАНД ПІВДЕНЬ” (код ЄДРПОУ 35773007), де засновницею також є Валентина Семенко. Підприємство зареєстроване за тією ж адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 22, офіс 1.
Тобто одна й та сама адреса об’єднує:
- адвокатську діяльність Бориса Семенка;
- компанію, співзасновницею якої є дружина начальника управління;
- компанію, засновницею якої є Валентина Семенко;
- корпоративне середовище осіб, пов’язаних із новим керівництвом Західного МРУ ДКВС.
Обидві компанії мають схожий і доволі специфічний профіль діяльності. Серед КВЕДів:
- добування піску, гравію, глин і каоліну;
- розроблення кар’єрів;
- виробництво сухих будівельних сумішей;
- оптова торгівля будівельними матеріалами;
- управління нерухомістю;
- логістика;
- консалтингові та юридичні послуги.
Це не випадковий набір напрямків. Це сфери, які традиційно пов’язані з великими грошима: земля, будматеріали, кар’єри, забудова, ремонти, поставки, нерухомість.
Окремо встановлено, що ТОВ “ІНТЕРСАНД” офіційно зверталося за отриманням спеціального дозволу на користування надрами для геологічного вивчення піску Григорівської ділянки у Запорізькій області. Запорізька районна рада відмовила у погодженні через загрозу бойових дій. Тобто компанія реально намагалася зайти на ринок надрокористування, а не існувала лише формально.
На цьому фоні фінансова історія самого Бориса Семенка також виглядає показово. Уже в жовтні 2025 року, перебуваючи на посаді заступника начальника Західного МРУ ДКВС, він подає повідомлення про суттєві зміни у майновому стані та декларує подарунок у негрошовій формі на 1 100 000 грн від Валентини Семенко.
А вже у березні 2026 року декларує ще 650 000 грн доходу від відчуження рухомого майна.
Тобто після приходу на високу державну посаду одразу фіксуються значні майнові операції.
У підсумку історія Бориса Семенка виглядає нетипово для класичного державного службовця. У відкритому просторі він не має тривалої публічної чиновницької біографії, не простежується як кадровий працівник ДКВС чи силового блоку, а з’являється одразу як заступник начальника міжрегіонального управління. Водночас навколо нього простежується бізнесове середовище зі спільними адресами, родинними компаніями, перетином із родиною його керівника та активами у сферах піску, будматеріалів і нерухомості.
Додатково привертає увагу ще одна обставина: у публічному просторі практично відсутні згадки про його професійну діяльність на посаді. Немає публічних фотографій, відео, повідомлень про відвідування установ виконання покарань, участі в нарадах, робочих поїздках або інших активностей, які зазвичай супроводжують роботу посадовців такого рівня. Така інформаційна відсутність виглядає нетиповою для заступника керівника міжрегіонального управління, повноваження якого охоплюють цілий регіон.
