16 березня парламент призначив нового омбудсмена – Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Їм стала колишній міністр соціальної політики, депутат від “Народного фронту” Людмила Денисова. Отже, найближчі 5 років її офіс буде стежити за дотриманням прав і забезпечення інтересів людей в Україні.Чи варто хвилюватися, що керівники Міністества внутрішніх справ, Мін’юсту і омбудсмен – представники “Народного фронту”? Або поставимо питання конкретніше: чи варто хвилюватися правозахисникам, що люди Арсенія Яценюка контролюють МВС, Мінюст, пенітенціарну систему, а тепер ще й будуть мати вплив на формування державної політики щодо захисту прав людини.
Давайте повернемось у 2014 рік. Згадаємо постанову кабінету міністрів № 688 від 26 листопада 2014 р: «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996
З метою ефективної реалізації положень Закону України “Про очищення влади”, забезпечення відкритості, прозорості та публічності у діяльності органів виконавчої влади, здійснення громадського контролю за їх діяльністю, оновлення громадських рад, утворених при органах виконавчої влади до 22 лютого 2014 р., Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести зміну до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 84, ст. 2945), доповнивши її пунктом 7 такого змісту:
“7. Припинити повноваження громадських рад при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністраціях, утворених до 22 лютого 2014 року.
Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у мм. Києві та Севастополі державним адміністраціям вжити заходів до формування нового складу громадських рад відповідно до Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого цією постановою.”.
Прем’єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК »
Отже, під гаслами справедливості прем’єр-міністр Арсеній Яценюк завдав ніщівного удару по інституту громадського контролю за діяльністтю центральних органів виконавчої влади. У цей же час він поставив і затвердив на посаді міністра юстиції Павла Петренка, який є його інструментом і особистим повноважним представником.
Першими підняли тривогу у тодішній громадській раді при міністерстві юстиції України. Голова гром. ради Ігор Марієн навіть подав до суду на дії Павла Петренко http://oask.gov.ua/node/804 . І суд той виграв. Але це вже мало що змінило.
Далі були баталії при формуванні нових громадських рад. Ті хто захопив владу в Україні зробили все, щоб перешкодити справжнім громадським активістам увійти до складу громадських рад.
Особливо це було видно на прикладах формування гром. рад при мінюсті та МВС.
Якщо простежити за змінами, які відбувалися безпосередньо в мінюсті, то можна прослідити ту ж стратегію щодо блокування громадського контролю і на сьогоднішній день. Наприклад мінюст поглинув такий центральний виконавчий орган, як Державна пенітенціарна служба України. Там окрім громадської ради при центральному апараті існували гром. ради і по областях. Всі вони успішно діяли і серйозно моніторили все, що відбувається в установах виконання покарань та СІЗО.
Тепер все це у минулому. Замість усього цього є одна громадська рада при мінюсті і в ній всього дві особи, які переймаються проблемами пенітенціарної системи. Як бачимо заходи по блокуванню громадського контролю тільки посилюються.
І ось тепер справа дійшла і до офісу омбудсмена. От що пише на своїй сторінці у фейсбуці правозахисник Андрій Діденко (https://www.facebook.com/svoboda.andrey): «Україна може залишитися без незалежного механізму попередження тортур! Нагадаю, що єдиним способом фіксації порушень прав людини в СІЗО, психіатрічній лікарні, інтернаті закритоого типу, та інших місць несвободи на даний момент є Національний Первентивний Механізм (НПМ) за який ми так довго боролися з 2006 до 2012 рік. Для прикладу, якщо станеться побиття або масове голодування, членоушкодження в СІЗО – Ви не зможене це перевірити аби підтвердити або спростувати. Бо відповідно до статті 24 КВК в СІЗО не пускають. І тільки через НПМ була можливість це зробити. Я багато таких прикладів знаю і по справі Молокова (звіряче побиття в Бердянській 77 колонії) і взагналі дуже часто побитих ховають в СІЗО і тільки зерез моніторів НМП цю інформацію можна було перевірити. В мене в самого було доручення від Лутковської (скінчилося на прикінці року) яке давало право в групі моніторрів робити візити без попереджень в місця несвободи.»
Як бачите є всі підстави не тільки турбуватися, а вже і піднімати тривогу серед усіх, хто займається захистом прав людини в Україні.
