🇪🇺На 1545-му засіданні (DH), що відбулося 2–4 грудня 2025 року, Комітет міністрів Ради Європи розглянув, як Україна виконує рішення Європейського суду з прав людини у справах, що стосуються медичної допомоги в установах попереднього ув’язнення та установах виконання покарань.
👨🎓Справи груп Logvinenko, Isayev та Kats та інші стосуються, зокрема, відсутності належної медичної допомоги в місцях несвободи, у тому числі при інфекційних захворюваннях, залежностях та інвалідності, а також відсутності ефективних превентивних і компенсаційних засобів юридичного захисту. Частина справ стосується також смерті заявників у місцях несвободи через ненадання або несвоєчасне надання медичної допомоги та неефективність розслідувань цих смертей.
📧У відповідь на рішення Європейського суду з прав людини Україна подавала до Комітету міністрів Ради Європи план дій від 5 січня 2022 року (DH-DD(2022)22), звіт про вжиті заходи від 29 вересня 2025 року (DH-DD(2025)1110) та оновлений план дій від 8 жовтня 2025 року (DH-DD(2025)1163).
📧17 та 22 жовтня 2025 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а також Європейська мережа з судового захисту прав ув’язнених (EPLN) разом з громадською організацією «Захист в’язнів України» відповідно подали повідомлення відповідно до правила 9 (DH-DD(2025)1289 та DH-DD(2025)1257)..
🇪🇺 👉Повний текст рішення Комітету міністрів Ради Європи (український переклад) 👇
1.Нагадуючи, що ці справи переважно стосуються давньої структурної проблеми відсутності належної та своєчасної медичної допомоги в установах виконання покарань в Україні та відсутності внутрішніх засобів правового захисту, які відповідали б Конвенції у цьому питанні, а також невиконання владою тимчасового заходу, зазначеного Судом відповідно до Правила 39, у зв’язку із затримкою госпіталізації ув’язненої особи;
Щодо індивідуальних заходів
2.Відзначаючи, що питання щодо індивідуальних заходів було вирішено у справах Ісаєва, Ільченка та Поворозного, вирішено припинити нагляд у справах Ільченка і Поворозного та прийнято Заключну резолюцію CM/ResDH(2025)398; запропоновано владі надати інформацію щодо того, чи продовжує заявник брати участь у відповідному кримінальному провадженні у справі Николішена; запропоновано владі інформувати Комітет про поточну ситуацію щодо заявників, які продовжують перебувати в ув’язненні, зокрема щодо надання їм медичної допомоги;
3.Наполегливо закликали владу надати оновлену та узагальнену інформацію про хід розслідувань, відновлених після винесення Судом рішень у справах Каца та інших і Карпиленка; запропонували їм пояснити, чи можливе відновлення розслідування смерті заявника, і, якщо ні, то чи можливі та необхідні інші індивідуальні заходи у справі Салахова та Іслямової;;
Щодо загальних заходів
4.Висловили стурбованість тим, що ключові проблеми недофінансування та нестачі персоналу в системі охорони здоров’я в’язниць залишаються невирішеними, і закликав владу знайти стійкі рішення для їх подолання; тим не менше відзначили зусилля влади щодо покращення доступу ув’язнених до медичної допомоги, незважаючи на виклики, спричинені триваючою агресійною війною Росії, зокрема покращення у лікуванні ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, і закликали їх продовжувати ці зусилля, включаючи розширення доступу до ЗПТ, забезпечення реалізації індивідуальних програм реабілітації для ув’язнених з обмеженими можливостями та покращення діагностики та лікування раку серед ув’язнених;
5.Взято до відома інформацію про прийняття та реалізацію Стратегії реформування пенітенціарної системи до 2026 року та закликано владу без подальших затримок ухвалити відповідний Оперативний план на 2025–2026 роки; закликано владу тісно співпрацювати з омбудсменом і громадянським суспільством у процесі розроблення стратегічних документів щодо реформування охорони здоров’я у пенітенціарних установах;
6.Взято до відома заходи, здійснені для інтеграції установ охорони здоров’я в місцях несвободи в електронну систему Міністерства охорони здоров’я; тим не менше, висловлено жаль, що оголошений ще у 2017 році перехід функції надання медичної допомоги у місцях тримання під вартою від Міністерства юстиції до Міністерства охорони здоров’я досі не відбувся, настійно закликано владу прискорити цей процес;
7.Закликали владу продовжувати інформувати Комітет про функціонування превентивних заходів та їхній вплив; закликано владу без подальших затримок ухвалити конкретні заходи для забезпечення запровадження компенсаційних механізмів, які відповідають практиці Суду та практиці Комітету;
8.Закликали органи влади продовжувати інформувати Комітет про заходи, вжиті для забезпечення ефективності розслідувань смертей, пов’язаних із стверджуваною відсутністю медичної допомоги в місцях ув’язнення, включаючи статистичні дані та їх аналіз; також закликали надати інформацію про конкретні заходи для забезпечення швидкого та ефективного впровадження всіх тимчасових заходів, визначених Судом;
9.Взято до відома інформацію про практику звільнення з гуманітарних мотивів; однак висловили жаль з приводу значних затримок у розгляді таких справ на стадії апеляції та запропонували владі знайти способи запобігти затримкам у виконанні рішень про умовно-дострокове звільнення за медичними показаннями, прийнятих судами першої інстанції, шляхом прискорення процесу оскарження або шляхом забезпечення того, щоб апеляції не затримували виконання рішень про умовно-дострокове звільнення за медичними показаннями, прийнятих судами першої інстанції у випадках, коли існує реальна та серйозна загроза життю відповідного ув’язненого; запропонували владі пояснити, як суди враховують немедичні фактори, вирішуючи заяви про звільнення з гуманітарних міркувань;
10. Вирішено відновити розгляд цих справ не пізніше ніж на 1569-му засіданні (вересень 2026 року) (DH).
Комітет продовжить стежити за виконанням рішень ЄСПЛ у цих справах та очікує від України подальшого звітування.




