Мобілізація В’язнів в Україні: Підтримка і Критика законопроекту №111079-1

Автор: Олег Цвілийon: 22 Квітня, 2024Рубрика: ГО «ЗАХИСТ В'ЯЗНІВ УКРАЇНИ»Немає КоментарівПереглядів: - 656

Поділитися с друзями:

На війні в Україні загинула велика кількість свідомих українців, які стали на захист суверенітету і незалежності країни. росія влаштовує геноцид цивільного населення і на разі стоїть питання існування українців як нації. Величезна кількість жертв виявиться марною, якщо Україна припинить боротьбу. Тому актуальним стає питання вишукування та задіяння всіх можливих резервів для продовження спротиву.

росія принесла горе всім, в тому числі людям, які потрапили в конфлікт з законом і в даний час перебувають в місцях позбавлення волі. Багатьом зруйновані будинки, родичі загинули чи вимушені були покинути свої домівки тікаючи від війни і ці люди висловлюють бажання долучитися до сил оборони не задля уникнення покарання а через особисту мотивацію. ГО ‘’Захист в’язнів України’’ з початку повномасштабного вторгнення закликали владу надати можливість в’язням скористатись правом захисту своїх рідних, домівок, країни в цілому. В решті решт такий законопроект був зареєстрований в Верховній Раді, але до нього виникає ряд заперечень.

Основні Заперечення

Порушення права на захист: Рішення про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом приймає суд, але чиє клопотання суд буде розглядати а чиє ні вирішується установою виконання покарань за участю представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем розташування установи виконання покарань, а також представника військової частини, без права участі захисника засудженого, що на нашу думку порушує право на захист і створює умови корупційних складових.
Спеціалізовані підрозділи: Ідея створення спеціалізованих військових підрозділів для засуджених нагадує структуру підрозділів покарань, що небезпечно наближає нас до російської практики “Вагнера” (змивання провини кров’ю, кувалда як метод підтримання дисципліни, загород-загони, ні кроку назад, м’ясні штурми, обнуління ). Ми вважаємо, що захищати країну це честь, а не покарання і звільняти нам потрібно безпечних, свідомих, патріотичних, вмотивованих людей. Мета виконання призначеного судом покарання виправлення засудженого й попередження вчинення нових злочинів. Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати в майбутньому нових злочинів. Не варто йти шляхом використання кримінальних здібностей засуджених створюючи ОЗУ (озброєне злочинне угрупування), і не знати, що з ними потім робити після перемоги. Звільняти потрібно не кількість, а якість. Україна демократична країна, яка обрала шлях розвитку цивілізованих країн і нам потрібно продовжувати цей курс думаючи про наслідки і чистоту репутації. Варто розуміти, що надаючи право засудженим залучатися до захисту країни ми лише врегульовуємо прогалину в законодавстві, а не вирішуємо цим законопроектом хід війни. Звісно, що для перемоги України однієї допомоги засуджених не вистачить. Звільнені засуджені повинні розподілятися по підрозділам військових частин на загальних умовах. Можливо не кожен командир захоче мати в підпорядкуванні цих людей, але й дуже багато командирів з радістю підсилять свої підрозділи колишніми засудженими. Багато колишніх засуджених успішно захищають країну розпочинаючи з 2014 року, але про це чомусь ніхто не згадує.
Обмеження прав військовослужбовців: Відсутність передбачених відпусток для мобілізованих засуджених порушує звичайні права військовослужбовців та ставить їх у нерівні умови порівняно з іншими службовцями.
Евакуація та повернення засуджених: Пропонованим законопроектом скасовується зняття з військового обліку колишніх засуджених. Всі засуджені без виключення які відбули покарання тепер будуть підлягати призову. Зважаючи на це слід нагадати, що особи, які не були вчасно евакуйовані з місць позбавлення волі Луганської, Донецької, Запоріжської, Херсонської областей та Автономної республіки Крим – залишилися на тимчасово окупованій території або були депортовані до російської федерації – звільняються по кінцю строку. Ці люди пережили різного рівня страждання і держава повинна, як мінімум надати цим людям статус цивільних полонених, та бути зацікавлена в поверненні жертв та свідків воєнних злочинів вчинених російською федерацією. Тому в законопроекті важливо доповнити: Засуджені особи які відбували або відбувають покарання на тимчасово окупованій території України та/або на території Російської Федерації, а також засуджених, звільнених від відбування покарання з випробуванням та осіб, стосовно яких застосовані примусові заходи медичного чи виховного характеру, які перебували на тимчасово окупованій території України та/або на території Російської Федерації внаслідок збройної агресії проти України можуть бути призвані добровільно за бажанням.

Ці кроки не тільки зміцнять захист прав людини у контексті мобілізації засуджених та колишніх засуджених в Україні, але й підвищать довіру громадян до урядових ініціатив, гарантуючи, що навіть у часи кризи, країна залишається вірною своїм зобов’язанням щодо поваги до прав і свобод кожної особи.

Законопроєкт про мобілізацію засуджених для участі у військових діях має потенціал стати важливим інструментом у зміцненні оборони України, але важливо, щоб це не відбувалось за рахунок порушення основоположних прав та свобод. Забезпечення права на захист, прозорість процедур, відмова від створення дискримінаційних структур, а також увага до прав осіб, які вже зазнали наслідків воєнного конфлікту, є критично важливими для розробки справедливої та ефективної політики.

Дотримання цих принципів не тільки сприятиме зміцненню довіри народу до уряду, але й підкреслить міжнародне зображення України як держави, що відповідає найвищим стандартам прав людини навіть під час війни. Врахування цих рекомендацій дозволить формувати законодавчі ініціативи, які поважають гідність та права всіх громадян, забезпечуючи при цьому ефективний захист країни.

Читайте також: