Застосування фізичної сили та спеціальних засобів у місцях несвободи є одним із найбільш чутливих питань у сфері дотримання прав людини. Закон дозволяє застосовувати такі заходи лише у виняткових випадках — для припинення правопорушень, запобігання втечам або захисту персоналу та інших осіб.
Згідно з інформацією Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, наданою у відповіді на запит громадської організації «Захист в’язнів України», у 2025 році в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах заходи фізичного впливу та спеціальні засоби застосовувалися у 120 випадках. При цьому в окремих ситуаціях персонал застосовував кілька видів заходів примусу одночасно, тому загальна кількість використаних заходів становила 218 випадків.
Зокрема:
-
кайданки – 112 випадків;
-
фізична сила – 102 випадки;
-
засоби сльозогінної та дратівної дії – 4 випадки.
Водночас гумові кийки, вогнепальна зброя, службові собаки та гамівна сорочка у 2025 році не застосовувалися.
Для розуміння динаміки варто звернутися до статистики попереднього року. У 2024 році в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах було зафіксовано 266 випадків застосування фізичної сили та спеціальних засобів.
03 Відповідь ДКВС на запит 007,…
У структурі застосування заходів примусу тоді переважали:
У виправних установах:
-
кайданки – 91 випадок;
-
фізична сила – 75 випадків;
-
засоби сльозоточивої та дратівливої дії – 8 випадків;
-
гумові кийки – 1 випадок.
У слідчих ізоляторах:
-
кайданки – 43 випадки;
-
фізична сила – 41 випадок;
-
засоби сльозоточивої та дратівливої дії – 4 випадки;
-
гумові кийки – 3 випадки.
Таким чином, офіційна статистика свідчить про незначне зменшення кількості випадків застосування фізичної сили та спеціальних засобів у 2025 році порівняно з 2024 роком. Водночас вона показує, що у 2025 році персонал установ у більшості випадків застосовував лише фізичну силу та кайданки, тоді як інші види спеціальних засобів фактично не використовувалися.
Разом з тим надані дані залишають низку важливих питань без відповіді. Статистика не містить інформації про обставини застосування сили, кількість осіб, до яких вона застосовувалася, а також результати службових перевірок щодо правомірності таких дій.
Крім того, з відповіді випливає, що у 120 випадках застосування примусу було використано 218 заходів, тобто в окремих ситуаціях персонал застосовував кілька видів примусу одночасно. Без детальної інформації про обставини таких випадків оцінити їх правомірність або необхідність неможливо.
У зв’язку з цим оприлюднена статистика дозволяє побачити лише загальну кількість застосувань сили, але не дає можливості повноцінно оцінити практику її використання у місцях несвободи.
