Українська пенітенціарна система — це такий собі паралельний світ, де адміністрація колоній змушує засуджених ремонтувати державні установи за власний рахунок, прокуратура дивиться на це крізь пальці, а все навколо створює вигляд, що так і потрібно.
От вам свіжа історія з Кіровоградщини: засуджений Петрівської виправної колонії №49 поскаржився на те, що його та інших в’язнів змусили відремонтувати спортивну залу. Але ж прокуратура не для того, щоб захистити права ув’язнених, правда? Вона для того, щоб вигадати гарну версію подій, де все виглядає досить законно.
Як змусити людину працювати безкоштовно? Офіційно – ніяк, але ми ж не вчора народилися.
Засуджені стверджують, що адміністрація колонії змусила їх безкоштовно робити ремонт в спортивномій залі. Але справа не обмежилася лише фарбуванням стін – їм ще й довелося оплачувати будматеріали та спортивний інвентар . Для цього родичам ув’язнених «рекомендували» переказати гроші на потрібні закупівлі.
Але прокуратура знайшла «логічне» пояснення:
- Будівельні матеріали для проведення ремонтно-будівельних робіт спортивної зали отримані за рахунок благодійної допомоги фізичних осіб. Які добрі люди!
- Сам засуджений «проводив ремонт за власною ініціативою» . Звісно, кому не хочеться у вільний час погратися з цементом і шпаклівкою?
- Гроші на ремонт «перераховували родичі та друзі засуджених добровільно».
Ось так, кілька вдало підібраних формулювань – і з примусового ремонту виходить благородна ініціатива засуджених.
Як Ви думаєте скільки коштів перерахували засуджені та їх родичі на спотивний інвентар? Можна порахувати відповідно до затвердженого “опису майна, що знаходиться в спортивній залі”. І чи є в наявності інвентар в спортивні залі?
Зазвичай, коли держава ремонтує свої об’єкти, витрати проходять через офіційні рахунки, тендери, бухгалтерію. Але в нашій історії гроші потрапили на картку фізичної особи.
Зокрема, прокуратура встановила, що :
- Фізична особа отримала кошти від невідомих осіб .
- Тоді вона закупила будматеріали і передала їх у колонію .
- А самі засуджені «попросили своїх батьків» скинути гроші на ремонт.
Геніально! Адміністрація колонії офіційно нічого не отримувала, гроші через бухгалтерію не проходили, державний контроль тут безсилий. У підсумку в нас є безкоштовна робоча сила, яка ще й заплатить за свою працю, а колонія отримує нову спортивну залу – усе красиво і «законно».
Якщо хтось думає, що це такий випадок поодинокий – ні, це просто буденність українських колоній. Схема настільки проста й ефективна, що її можна використати для всього:
- Потрібно відремонтувати лазню? Засуджені з радістю безкоштовно її відремонтують, а їхні батьки «добровільно» нададуть кошти на будівельні матеріали.
- Потрібні нові меблі або техніка? Завжди знайдуться ув’язнені, які мріють оплатити цей процес.
- Хочеться трохи оновити інфраструктуру? Прокуратура не буде проти, поки схема працює без збоїв.
І поки держава витрачає мільйони на пенітенціарну систему, колонії примудряються безкарно «дофінансовуватися» з кишень засуджених та їхніх сімей.
А прокуратура? Прокуратура бере аркуш, друкує чергову відписку і відправляє її назад – бо, звiсно ж, «порушень незнайдено».
