, 24 серпня 2026
Під час моніторингового візиту окремі засуджені перешкоджали роботі моніторів, у тому числі проведенню конфіденційного спілкування, тоді як персоналом установи не було забезпечено належних умов для безпечного та безперешкодного проведення візиту. Під час конфіденційного спілкування засуджені повідомляли про понаднормову працю, низьку оплату та недоліки медичного забезпечення осіб, залучених до праці.
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827898.jpg)
15.07.2026 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, з урахуванням положень Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України “Відвідування установ виконання покарань” групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Бердичівський виправний центр (№108)” (далі — БВЦ-108, установа, заклад, виправний центр). Візит здійснено у плановому порядку без попередження. Досліджено всі об’єкти установи.
Попередній візит відбувся 02.05.2024 року.
Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіти моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).
Візит проведено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, який фінансується Міністерством закордонних справ Данії за підтримки Данського інституту проти тортур DIGNITY.
Відвідування здійснили монітори:
- Андрій Діденко — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
- Сергій Зуйков — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
- Артемій Шумний — журналіст інформаційного агентства “Захист в’язнів України / PROTECTION FOR PRISONERS OF UKRAINE”, юрист Харківської правозахисної групи, монітор НПМ.
Під час моніторингового візиту до БВЦ-108 виявлено низку порушень вимог національного законодавства та міжнародних стандартів поводження із засудженими. Моніторинговою групою зафіксовано неналежне сприяння здійсненню громадського контролю: окремі засуджені перешкоджали роботі моніторів, у тому числі проведенню конфіденційного спілкування, тоді як персоналом установи не було забезпечено належних умов для безпечного та безперешкодного проведення візиту.
Встановлено порушення порядку приймання новоприбулих засуджених, зокрема перевищення встановленого законом 14-денного строку їх перебування в окремому приміщенні, неналежне інформування про права та умови відбування покарання, а також істотні недоліки матеріально-побутового і санітарно-гігієнічного забезпечення. У дисциплінарному ізоляторі зафіксовано неналежні умови тримання: недостатнє природне освітлення, відсутність належної вентиляції, належного рівня приватності під час користування санітарними вузлами, кнопок виклику персоналу та радіофікації, а також недоліки в організації соціально-профілактичної роботи із засудженими, які відбувають дисциплінарні стягнення. Виявлено порушення в організації лазне-прального обслуговування, зокрема непрацюючу дезінфекційну камеру, неналежну роботу вентиляції, відсутність перукарського обслуговування та необхідних допоміжних приміщень. Встановлено також недоліки у продовольчому забезпеченні, доступі до Інтернету та забезпеченні засуджених правовою інформацією.
Суттєві недоліки виявлено в організації соціально-виховної та психологічної роботи. Один начальник відділення СПС фактично забезпечує роботу всіх трьох відділень, а вибіркова перевірка документації засвідчила відсутність у низки засуджених своєчасних оцінок ризиків, індивідуальних програм соціально-виховної роботи, періодичного оцінювання поведінки та належного контролю за веденням щоденників індивідуальної роботи.
Під час конфіденційного спілкування засуджені повідомляли про понаднормову працю, низьку оплату та недоліки медичного забезпечення осіб, залучених до праці. Водночас адміністрацією не було надано моніторинговій групі первинної документації щодо організації праці, обліку робочого часу, оплати праці та сплати ЄСВ, що унеможливило повноцінну перевірку отриманих скарг і оцінку дотримання трудових та соціальних прав засуджених.
Сукупність виявлених недоліків свідчить про необхідність вжиття системних заходів для приведення умов тримання, організації соціально-виховної роботи, праці та матеріально-побутового забезпечення засуджених у відповідність до вимог національного законодавства та міжнародних стандартів.
Загальна інформація
Державна установа “Бердичівський виправний центр (№108)” розташована за адресою: вул. Низгірецька, 2-А, м. Бердичів, Житомирська область. Виправний центр призначений для тримання чоловіків, засуджених до покарання у виді обмеження волі. Установа складається з трьох дільниць соціально-психологічної служби (СПС), харчоблоку, дільниці карантину, діагностики і розподілу (КДіР), лазне-прального комплексу, дільниці дисциплінарного ізолятора (ДІЗО) та адміністративних приміщень. Під час попереднього моніторингового візиту 02.05.2024 року одна з трьох дільниць СПС була законсервована.
На момент відвідування керівником установи був Бойко Віталій Володимирович.
Планове наповнення установи становить 335 осіб. На день моніторингового візиту в установі перебувало 314 засуджених осіб, що становить близько 94% від планового наповнення. В установі функціонують три дільниці СПС.
Штатна чисельність персоналу установи становить 96 посад, фактична — 75, відповідно некомплект персоналу становить 19,25 посади. Протягом 2026 року до установи прибули 148 засуджених. Протягом 2025 року випадків смерті серед засуджених не зафіксовано, у 2026 році померли дві особи. Випадків самогубств у 2025 та 2026 роках не зафіксовано. Станом на день візиту на профілактичному обліку перебували: одна особа, схильна до самогубства, п’ять осіб, схильних до членоушкодження, та п’ять осіб, схильних до втечі.
За наданою адміністрацією інформацією, у 2026 році 55 разів викликалася екстрена медична допомога. Протягом цього року зафіксовано 14 випадків тілесних ушкоджень у засуджених: один — під час прибуття до установи та 13 — під час перебування в установі. Скарг засуджених щодо неналежних умов тримання або неналежного надання медичної допомоги у 2025–2026 роках не зареєстровано.
В установі перебувають 13 засуджених з інвалідністю III групи. У 2025–2026 роках випадків звільнення засуджених у зв’язку з тяжкою хворобою не зафіксовано.
За інформацією адміністрації, загальна кількість працевлаштованих засуджених становить 177 осіб, з них 8 осіб залучено до господарських робіт.
За останні пів року до установи внесено шість актів прокурорського реагування.
Групою моніторів проведено опитування близько 90 засуджених під час відвідування дільниць СПС, дільниці КДіР, дисциплінарних та господарських приміщень. Спілкування відбувалося як у форматі загальних розмов із наданням консультацій і відповідей на запитання, так і індивідуально, зокрема на умовах конфіденційності та анонімності. Під час опитування з’ясовувалися питання дотримання прав засуджених, умов тримання, організації праці, доступу до медичної допомоги та можливих випадків неналежного поводження.
Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства
Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушення прав засуджених осіб:
1. Моніторинговою групою зафіксовано факти неналежного сприяння з боку адміністрації установи проведенню моніторингового візиту відповідно до статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України. Під час візиту окремі засуджені неодноразово перешкоджали роботі моніторів, зокрема під час перевірки службової документації та проведення конфіденційного спілкування із засудженими, використовуючи нецензурні висловлювання, демонструючи агресивну поведінку та провокуючи конфліктні ситуації. У присутності працівників установи ефективних заходів для припинення таких дій, забезпечення конфіденційності спілкування та безпечного проведення моніторингового візиту вжито не було, що створювало перешкоди для здійснення громадського контролю за додержанням прав засуджених.
2. Порядок та умови приймання засуджених осіб до установи не повною мірою відповідають вимогам законодавства України та міжнародним стандартам поводження з в’язнями.
Згідно з частиною першою статті 59 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України) усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження з метою виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення.
Разом із тим під час відвідування окремого приміщення для новоприбулих засуджених (далі — приміщення) станом на 15.07.2026 року моніторинговою групою встановлено, що в ньому перебували 10 засуджених, які прибули до установи 27.06.2026 року, тобто утримувалися в приміщенні понад установлений законом чотирнадцятиденний строк. При цьому відповідно до протоколу засідання комісії з розподілу новоприбулих засуджених №66 від 10.07.2026 року вони вже підлягали розподілу до відділень соціально-психологічної служби (далі — СПС).
3. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрацією та персоналом установи не забезпечено належної організації роботи з новоприбулими засудженими.
Під час відвідування приміщення та конфіденційного спілкування з новоприбулими засудженими встановлено, що їх не ознайомлюють із порядком і умовами відбування покарання, їхніми правами, визначеними законодавством України, а також не проводять інструктаж з питань пожежної безпеки.
Зазначене суперечить вимогам пункту 1 розділу V Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП).
4. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення приміщення не в повному обсязі відповідає встановленим нормативним вимогам.
Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправного центру, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у приміщенні для новоприбулих засуджених відсутні такі приміщення: кімната виховної роботи; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна та спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна та спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.
Крім того, встановлено відсутність кімнати для умивання та душової кабіни, обладнаної змішувачем і душовою сіткою на гнучкому шлангу, у зв’язку з чим не забезпечуються належні умови для підтримання особистої гігієни новоприбулих засуджених.
Відсутність зазначених приміщень та необхідного обладнання не забезпечує належних матеріально-побутових і санітарно-гігієнічних умов тримання, ускладнює підтримання належного санітарного стану та порядку, а також негативно впливає на процес адаптації новоприбулих засуджених до умов відбування покарання.
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827902.jpg)
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827901.jpg)
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827900.jpg)
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827899.jpg)
5. У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил, правила 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та Норм забезпечення житлове приміщення не забезпечене баком для питної води ємністю 15 літрів з водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом.
6. Під час відвідування приміщення для новоприбулих встановлено відсутність наочної інформації із зазначенням номерів телефонів “гарячих ліній”, а також поштових і електронних адрес Міністерства юстиції України, Європейського суду з прав людини, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратур, Департаменту, міжрегіонального управління, а також регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Зазначене суперечить вимогам пункту 6 розділу II ПВР УВП.
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827903.jpg)
7. Адміністрацією установи не в повному обсязі забезпечено право засуджених на доступ до Інтернету, а порядок надання такого доступу лише частково відповідає встановленим вимогам. Зокрема, на території окремого приміщення для новоприбулих відсутні умови для реалізації засудженими права на доступ до Інтернету, передбаченого частиною сьомою статті 110 КВК України, шляхом користування планшетами. Точка доступу Wi-Fi на території приміщення не обладнана.
8. Облаштування приміщень дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) не повною мірою відповідає встановленим стандартам поводження з в’язнями та не забезпечує належних матеріально-побутових і санітарно-гігієнічних умов, що призводить до порушення прав засуджених осіб.
Так, у порушення вимог Норм забезпечення в ДІЗО відсутня низка необхідних приміщень, зокрема кімнати для приймання засуджених адміністрацією та медичним персоналом; кімната для зберігання особистих речей засуджених; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; перукарня.
Відсутність таких приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм.
9. Санітарні вузли у камерних приміщеннях ДІЗО не обладнані дверцятами, що унеможливлює забезпечення приватності під час користування туалетом і порушує правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил та правило 15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели). Водночас санітарний вузол розміщено на підвищенні зі сходами, що створює суттєві труднощі для користування ним особами з інвалідністю та іншими маломобільними особами, не відповідає вимогам доступності та принижує людську гідність.
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827906.jpg)
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827905.jpg)
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827904.jpg)
10. У камерних приміщеннях ДІЗО не забезпечено роботу механічної вентиляції, що не відповідає вимогам правила 13 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827907.jpg)
11. У камерних приміщеннях ДІЗО не забезпечено належного рівня природного освітлення, оскільки вікна камер є малими за розміром, розташовані на значній висоті та мають надмірну заґратованість, унаслідок чого доступ природного світла є обмеженим і недостатнім для забезпечення нормальних умов перебування. Зазначені умови створюють додатковий психологічний дискомфорт для засуджених та ув’язнених у зв’язку з обмеженим візуальним контактом із зовнішнім середовищем.
Зазначене не відповідає вимогам правила 18.2 (а) Європейських пенітенціарних правил та правила 14 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827908.jpg)
12. У порушення пункту 4 розділу IV Порядку використання технічних засобів нагляду та контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок використання технічних засобів), камерні приміщення №№3,4 ДІЗО не обладнані кнопками виклику персоналу, що ускладнює оперативний контакт засуджених із працівниками установи.
13. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО відсутня, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX ПВР УВП та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).
14. Згідно з абзацом двадцять третім пункту 6 розділу XXI ПВР УВП, для проведення індивідуально-профілактичної роботи начальник відділення соціально-психологічної служби при поміщенні/переведенні засудженого та не рідше одного разу на тиждень відвідує ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК). За результатами відвідування ДІЗО, карцерів, ПКТ (ОК) він зобов’язаний робити відповідні відмітки у журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу, одиночних камер та карцеру адміністрацією установи виконання покарань.
Разом із тим під час перевірки журналу обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора (ДІЗО) встановлено відсутність записів, які відповідно до чинних нормативних вимог мали бути внесені начальником відділення соціально-психологічної служби №2 під час відбування дисциплінарного стягнення засудженим З. у період з 04.07.2026 року до 14.07.2026 року.
Зазначене порушення може свідчити про фактичне невиконання начальником відділення соціально-психологічної служби №2 своїх обов’язків та неналежну організацію соціально-виховної та психологічної роботи.
15. У порушення вимог пункту 14 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), їжа засудженим з їдальні установи доставляється у пластикових відрах, а не у промаркованих термосах.
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827909.jpg)
16. Під час відвідування бібліотеки установи моніторинговою групою встановлено, що всупереч вимогам абзацу третього пункту 4 розділу XX ПВР УВП у книжковому фонді бібліотеки відсутні тексти Європейських пенітенціарних правил, Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели), Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та Кримінально-виконавчого кодексу України.![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827910.jpg)
17. Під час відвідування відділення СПС у житловому приміщенні на ліжках засуджених встановлено розміщення поіменних карт із зазначенням короткого опису кримінальних правопорушень, вчинених особами, які займають ці ліжка. У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році за аналогічних обставин Комітет зазначив, що цю практику слід припинити, оскільки вона не має жодної розумної мети та, крім стигматизації, негативно впливає на відносини між ув’язненими та працівниками в’язниці (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52).
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827911.jpg)
18. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб.
Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) у лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері. Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить установленим санітарно-гігієнічним нормам.
19. У порушення вимог пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим.
20. У порушення вимог пункту 2.11 розділу II Положення у приміщенні лазні належним чином не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції.
21. У порушення вимог додатка 3 до Положення у пральні відсутні туалет, душова для працівників та кімната персоналу пральні.
![[“Бердичівський виправний центр (№108)”]](https://khpg.org/files/img/1608827912.jpg)
22. Під час моніторингового візиту встановлено суттєві недоліки в організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, зокрема щодо планування та документування відповідної роботи, ведення щоденників індивідуальної роботи, складання індивідуальних програм соціально-виховної роботи та проведення оцінки ризиків.
В установі функціонують три відділення СПС. Водночас начальник відділення СПС №2 фактично здійснює відповідну роботу в усіх трьох відділеннях СПС, що створює надмірне навантаження та об’єктивно може негативно впливати на повноту й систематичність індивідуальної роботи із засудженими.
Під час перевірки документації встановлено наявність квартальних планів соціально-виховної та психологічної роботи. Водночас начальником відділення СПС не складалися рапорти заступнику начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи про виконання квартальних планів як за I, так і за II квартал 2026 року.
Вибіркова перевірка щоденників індивідуальної роботи із засудженими засвідчила системні недоліки у веденні документації та фактичній реалізації передбачених заходів індивідуальної соціально-виховної роботи.
Так, засуджений Ф. прибув до установи 26.03.2026 року та перебуває у відділенні СПС №3. У його документації відсутні відомості про щоквартальне оцінювання поведінки засудженого та проведення начальником відділення СПС індивідуальної бесіди не рідше одного разу на квартал. Також відсутня оцінка ризиків, яка мала бути проведена не пізніше 30 днів після прибуття засудженого до установи з подальшим її переглядом кожні шість місяців. У засудженого Д., який перебуває у відділенні СПС №2 та прибув до установи близько трьох місяців тому, у щоденнику індивідуальної роботи відсутні відмітки про його перевірку начальником відповідного відділення. Індивідуальна програма соціально-виховної роботи, яка повинна бути складена не пізніше 30 днів після прибуття засудженого до установи, відсутня. Оцінка ризиків також не проведена. Аналогічні недоліки встановлено під час перевірки документації засудженого Ю., який перебуває в установі близько чотирьох місяців. У щоденнику індивідуальної роботи відсутні відмітки про його перевірку начальником відділення, а індивідуальна програма соціально-виховної роботи не складена. Засуджений З. прибув до установи 27.04.2026 року. Станом на день моніторингового візиту у його щоденнику індивідуальної роботи також були відсутні відмітки про перевірку начальником відділення, а оцінка ризиків не проведена.
Таким чином, виявлені недоліки не мають поодинокого характеру, оскільки аналогічні порушення встановлено під час вибіркової перевірки документації засуджених із різних відділень СПС. Відсутність своєчасної оцінки ризиків, індивідуальних програм соціально-виховної роботи, періодичного оцінювання поведінки та належного контролю за веденням щоденників індивідуальної роботи свідчить про неналежну організацію індивідуальної соціально-виховної роботи із засудженими.
За таких умов соціально-виховна робота ризикує набувати переважно формального характеру, оскільки без своєчасного визначення індивідуальних потреб і ризиків засудженого, постановки конкретних цілей та систематичного оцінювання результатів неможливо забезпечити належну індивідуалізацію процесу виправлення і ресоціалізації. Ситуація додатково ускладнюється тим, що роботу в усіх трьох відділеннях СПС фактично забезпечує один начальник відділення.
23. Під час моніторингового візиту встановлено порушення права засуджених на працю та належний соціальний захист.
Під час конфіденційного спілкування у дільницях СПС засуджені повідомляли моніторинговій групі про понаднормову тривалість робочого дня, низький рівень оплати праці, а також неналежне медичне забезпечення осіб, залучених до виконання робіт.
Зокрема, засуджений Д. повідомив, що працює у їдальні, де миє посуд, а також прибирає коридор. Засуджений С. повідомив, що працює підсобним робітником.
Окремої уваги потребує організація медичного контролю за засудженими, залученими до роботи у харчоблоці. Під час його огляду встановлено відсутність журналу медичного огляду працівників харчоблока. За отриманою інформацією, медичний огляд засуджених перед допуском до робіт, пов’язаних із приготуванням, обробкою та видачею харчових продуктів, не проводиться.
Водночас специфіка виправного центру не передбачає функціонування в установі окремої медичної частини, у зв’язку з чим відсутній медичний працівник, який міг би безпосередньо здійснювати відповідний медичний контроль. За таких обставин має бути забезпечено інший належний організаційний механізм проведення необхідних медичних оглядів осіб, які залучаються до роботи з харчовими продуктами. Під час моніторингового візиту документів, які б підтверджували функціонування такого механізму та проведення відповідних медичних оглядів, моніторинговій групі надано не було.
Перевірити отриману під час конфіденційного спілкування інформацію щодо умов і тривалості праці, її оплати, правових підстав залучення засуджених до роботи та забезпечення їхніх соціальних гарантій моніторинговій групі не вдалося у зв’язку з ненаданням адміністрацією установи необхідної документації.
Адміністрацією установи не було надано моніторинговій групі запитувану первинну документацію щодо організації та використання праці засуджених, оформлення трудових відносин, обліку робочого часу, оплати праці, сплати ЄСВ та формування страхового стажу. Також не було надано штатного розпису установи.
За таких обставин моніторингова група не мала можливості документально перевірити отримані під час конфіденційного спілкування повідомлення засуджених про понаднормову тривалість робочого дня та низький рівень оплати праці, а також встановити правові підстави їх залучення до роботи, фактичну тривалість робочого часу і часу відпочинку, відповідність нарахованої заробітної плати виконаній роботі, сплату ЄСВ та формування страхового стажу.
З огляду на залежне становище засуджених та їхні обмежені можливості самостійно контролювати облік відпрацьованого часу, нарахування заробітної плати і соціальних внесків, доступ до первинної документації має принципове значення для здійснення незалежного контролю за дотриманням їхніх трудових і соціальних прав. Її ненадання не лише унеможливило належну перевірку отриманих скарг, а й не дозволило моніторинговій групі документально підтвердити відповідність фактичної організації праці засуджених вимогам законодавства та виключити наявність системних порушень у цій сфері.
Рекомендації
1. Забезпечити безперешкодне здійснення громадського контролю відповідно до статті 24 КВК України, у тому числі належні та безпечні умови для роботи моніторингових груп, доступу до необхідної документації та конфіденційного спілкування із засудженими без втручання сторонніх осіб.
2. Забезпечити неухильне дотримання встановленого частиною першою статті 59 КВК України чотирнадцятиденного строку перебування новоприбулих засуджених в окремому приміщенні та своєчасне переведення їх до відповідних відділень СПС після розподілу.
3. Забезпечити належне ознайомлення всіх новоприбулих засуджених із порядком та умовами відбування покарання, їхніми правами й обов’язками, а також проведення передбачених інструктажів, у тому числі з питань пожежної безпеки.
4. Привести матеріально-побутове та санітарно-гігієнічне забезпечення приміщення для новоприбулих засуджених у відповідність до встановлених нормативних вимог, забезпечивши необхідні побутові приміщення, умови для умивання і прийняття душу та належне забезпечення питною водою.
5. Розмістити у доступних для засуджених місцях передбачену нормативними актами інформацію про адреси та засоби зв’язку державних органів, органів прокуратури, системи безоплатної правничої допомоги, Європейського суду з прав людини та інших установ, до яких засуджені мають право звертатися.
6. Забезпечити засудженим, у тому числі новоприбулим, передбачені законодавством умови для реалізації права на доступ до мережі Інтернет.
7. Привести умови тримання у ДІЗО у відповідність до національних та міжнародних стандартів, зокрема забезпечити належний рівень природного освітлення та вентиляції, приватність під час користування санітарними вузлами, доступність санітарних приміщень для маломобільних осіб, обладнати камерні приміщення кнопками виклику персоналу та забезпечити їх радіофікацію.
8. Забезпечити передбачені нормативними вимогами приміщення ДІЗО для приймання засуджених адміністрацією та медичними працівниками, зберігання особистих речей, чистої та брудної білизни, речового майна і спеціального одягу, а також надання перукарських послуг.
9. Забезпечити систематичне відвідування ДІЗО начальником відповідного відділення СПС, проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими та належне документування таких відвідувань.
10. Забезпечити доставлення готової їжі з їдальні до засуджених у спеціально призначених та належним чином промаркованих термосах відповідно до встановлених вимог.
11. Забезпечити бібліотеку установи актуальними текстами Кримінально-виконавчого кодексу України, Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, Європейських пенітенціарних правил та Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).
12. Припинити практику розміщення біля спальних місць засуджених поіменних карток із зазначенням відомостей про вчинені ними кримінальні правопорушення як таку, що має стигматизуючий характер.
13. Усунути порушення в організації лазне-прального обслуговування: відновити роботу дезінфекційної камери та припливно-витяжної вентиляції, забезпечити перукарське обслуговування, а також обладнати пральню необхідними санітарно-побутовими приміщеннями.
14. Вжити організаційних і кадрових заходів для забезпечення належної роботи всіх трьох відділень СПС та недопущення ситуації, за якої виконання відповідного обсягу роботи фактично покладається на одного начальника відділення.
15. Забезпечити належне планування, виконання та документування соціально-виховної і психологічної роботи, у тому числі складання звітних документів про виконання квартальних планів, своєчасне проведення оцінки ризиків, складання індивідуальних програм соціально-виховної роботи, періодичне оцінювання поведінки засуджених, проведення індивідуальних бесід та систематичний контроль за веденням щоденників індивідуальної роботи.
16. Забезпечити дотримання трудових і соціальних прав засуджених, зокрема вимог щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку, належного оформлення трудових відносин, обліку фактично відпрацьованого часу, нарахування та виплати заробітної плати, сплати ЄСВ і формування страхового стажу.
17. Забезпечити належний організаційний механізм проведення необхідних медичних оглядів засуджених, які залучаються до робіт, пов’язаних із приготуванням, обробкою та видачею харчових продуктів, із відповідним документуванням результатів таких оглядів.
18. Забезпечувати моніторинговим групам доступ до документації, необхідної для об’єктивної перевірки дотримання трудових та соціальних прав засуджених, зокрема документів щодо правових підстав залучення до праці, робочого часу, оплати праці, нарахування і сплати ЄСВ та формування страхового стажу.
Матеріал підготовлено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.



