“Без права голосу” – Звіт за результатами моніторингового візиту до ДУ “Качанівська виправна колонія (№54)”

Поділитися с друзями:

Перегляди: 129

“БЕЗ ПРАВА ГОЛОСА”

15 червня 2023 року відбувся превентивний моніторинговий візит з питань дотримання прав людини в пенітенціарній системі. Реалізований представниками ГО “Захист в’язнів України” і ГО “Харківська правозахисна група”. Моніторингова група у складі помічника народного депутата України Костянтина Касая, членів громадської ради при Міністерстві юстиції України Сергія Зуйкова, Ганни Скрипки і Олега Цвілого, а також помічника народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатора програм ХПГ Андрія Діденка кореспондента Інформаційного бюлетеню “Права людини” Харківської правозахисної групи Михайла Романова. Візит здійснено в рамках проекту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань. Мета візиту: аналіз дотримання прав людини в місцях несвободи під час війни.

Начальник ДУ КВК-54 і начальник арештного дому полковник внутрішньої служби Шамахов Дмитро Михайлович. Напередодні візиту до керівництва закладу спрямовано запит на отримання публічної інформації з питаннями: кількість звернень від засуджених протягом 2022-2023 року направлених на адресу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, прокуратури в запечатаному вигляді, інших державних органів, правозахисних організацій, а також кількість відповідей на ці звернення. В отриманій відповіді на запит за підписом виконуючого обов’язки начальника ДУ КВК-54 полковника внутрішньої служби Якова Гордієнка зазначено що “за 2022 та 2023 роки в державній установі “Качанівська виправна колонія (№54)” звернень від ув’язнених до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, до прокуратури, до правозахисних організацій в запечатаному вигляді, та адресованих іншим державним органам не було. Відповідей також.”.

ПЕРЕШКОДИ ПІД ЧАС ДОСТУПУ НА ТЕРИТОРІЮ УСТАНОВИ

В рамках моніторингового візиту помічнику народного депутата України Костянтина Касая Сергію Зуйкову було відмовлено в безперешкодному доступі до Качанівської виправної колонії № 54 в порядку ст. 24 КВК України. Причиною відмови була начебто недостатність документів у помічника народного депутата. Зокрема, співробітник установи майор внутрішньої служби Куриленко А.В. наполягав на тому, що крім посвідчення помічника народного депутата потрібно мати доручення від депутата на відвідування установи.

Стаття 24 КВК України, якою регламентовано порядок візитів без попереджень в пенітенціарні заклади не передбачає жодних додаткових документів крім посвідчення, що підтверджує, що особа являється народним депутатом, або помічником народного депутата. Таке посвідчення дає право: “Без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю та проведення перевірок (за бажанням – у супроводі до трьох медичних працівників для медичного огляду засуджених та до двох представників засобів масової інформації)”

Також в пропускному пункті до установи відносно моніторів був проведений поверхневий огляд шляхом промацування одягу; огляду вмісту сумки та особистих предметів які в ній знаходяться.

Разом з тим, була порушена процедура проведення обшуків та оглядів громадян які знаходяться на території установи, передбачена главою XXIV «Правил внутрішнього розпорядку в установах виконання покарань», а саме: перед початком огляду не оголошено підстави і порядок їх проведення також не оголошені права осіб, які підлягають обшуку або огляду, на оскарження дій персоналу щодо виконання згаданих дій.

На території установи монітори мали можливість безперешкодно відвідувати будь-які приміщення установи, включаючи контакт з ув’язненими, в тому числі конфіденційно, збирати інформацію, перевіряти її та мати доступ до відповідних документів. Були оглянуті журнали, медична документація, матеріали, які стосуються трудових відносин і нарахування заробітної плати засудженим, документація стосовно дисциплінарних стягнень та інші матеріали які стосуються функціонування установи.

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

ДУ “Качанівська виправна колонія (№54)” – виправна колонія мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання для жінок вперше засуджених до позбавлення волі. На території установи є дільниця середнього рівня безпеки для жінок які засуджені до довічного позбавлення волі. За даними отриманими від керівництва колонії на день візиту в установі утримувалось 278 осіб, планова наповнюваність 829 ліжко – місць. За поточний рік до закладу прибуло 69 осіб із них 35 новоприбулих. Протягом поточного року з установи звільнено 10 осіб умовно-достроково (стаття 81 КК), заміна покарання більш м’яким (стаття 82 КК) -1 особа. На території колонії функціонує 8 відділень СПС. За штатним розписом фактична чисельність персоналу складає 201,5 одиниці, штатна чисельність – 182,5 одиниці. В установі працює 3 психологи. Загальна кількість працевлаштованих засуджених за трудовим договором складає 216 осіб, середньомісячний заробіток – 1588,00 гривень, що нижче ніж мінімальна заробітна плата відповідно до законодавства. На обліку перебуває 15 осіб схильних до членоушкоджень, 17 осіб схильних до самогубства, 3 особи схильних до втечі. Через важку хворобу з установи не звільнено жодної людини протягом 2022–2023 років. За період 2022 – 2023 років – в установі офіційно не зареєстровано жодної скарги від засуджених/ув’язнених щодо неналежних умов утримання/не надання медичної допомоги тощо. Інвалідність мають 2 особи 2 групи та 7 особи 3 групи. У поточному році проведено 11 тривалих побачень та 94 короткострокових побачень, із них всього 6 побачень контактних (не через скло) та 54 безконтактні (тобто через скло), 28 побачень з засудженими які відбувають покарання в дільниці ДСР та 6 побачень з засудженими які знаходяться на обмеження волі.

ЖИТЛОВІ ПРИМІЩЕННЯ

Житлові приміщення відремонтовані, в охайному стані кубракової системи. В кожному приміщенні є санвузол і душова, проте гарячої води не має. Гаряча вода тільки в лазні, жінки можуть купатися два рази на тиждень. Ліжка в житлових приміщеннях засланні “по білому”, а це може означати, що жінки не можуть протягом дня присісти, прилягти на ліжко для відпочинку. Ті жінки які перебувають в житлових приміщеннях і не залучені на виробництві цілий день і мусять сидіти на табуретах або на вулиці.

На вулиці є лавочки. Коли монітори підішли до жінок вони стояли. Серед них були жінки похилого віку. На питання чому ви стоїте відповіли: тому, що на території присутні співробітники установи і що вони зобов’язані коли з’являється співробітник чи хтось інший вставати, вітатися і стояти поки співробітник не пройде чи не піде. На питання, а якщо одного і того ж співробітника за день ви зустрічаєте декілька разів ви зобов’язані кожного разу вітатися і стояти ?: “…так, таким, чином нас вчать висловлювати повагу до ”форми”. Співробітники у нас хороші, вони роблять все для нас, тоді коли київська влада взагалі за нас не думає. А чому Ви вважаєте що в Києві за вас не думають?: “Нам так співробітники роз’яснюють“.

На прохання до співробітників відійти і дати можливість поспілкуватися з жінками конфіденційно моніторам було відмовлено.

ПРОМИСЛОВА ЗОНА

Право на працю і соціальний захист

В установі засуджені працюють на виробництві, в майстернях й на господарських роботах. На виробництві установи працюють близько 160 робітниць розподілених на три бригади. За даними адміністрації всі засуджені працюють в одну зміну не більше як 40 годин на тиждень. Спілкуючись з засудженими на їх робочих місцях склалося враження, що жінки побоюються розповідати справжню інформацію про свою заробітну плату і умови праці. Жодна з засуджених не погодилася на спілкування на умовах анонімності.

За даними адміністрації заробітна плата жінок залежить від виконаної роботи. Кожні два місяці засуджені пишуть заяву з проханням долучити їх до суспільно корисної праці і наказом їх приймають на роботу і укладають відповідний договір загального зразка, який називається “Строковий трудовий договір” з зазначенням номера і позначкою що цей договір укладається відповідно до статті 118 КВК України. Були надані відомості і бухгалтерські розрахунки за березень – травень. З цих відомостей можна зробити висновок, що засуджені які працюють на швейному виробництві в середньому отримують менше тисячі гривень щомісяця з усіма відрахуваннями. Засуджена Х. отримала за березень і квітень 381 і 923 гривні, засуджена Д. – 594 і 764; засуджена Г. – 532 і 753; Засуджена Х. – 713 і 924; засуджена К. – 109, 293; засуджена Б. – 583 і 832; засуджена Є. -270 і 50 гривен.

Троє засуджених працюють в майстернях в дільниці соціальної реабілітації. Особи які працюють на господарстві мають трудові договори.

Всі жінки які працюють не мають відпусток і не отримують доплату під час звільнення за невикористану відпустку.

ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ

В установі створені такі умови, коли сам факт звернення з боку засуджених до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, до керівництва ДКВС, до прокуратури, інших компетентних державних органів, або правозахисників є неприйнятним. Відсутність жодного звернення від засуджених протягом років створює небезпеку реалізації всіх інших прав. В установі наявні планшети тільки у засуджених які утримуються в камерній системі, в секторі середнього рівня безпеки для тримання засуджених до довічного позбавлення волі. Засуджені які утримуються в дільницях СПС, та які засуджені до позбавлення волі вперше, не мають жодного планшета, не мають доступу до інтернету і про таке поняття як “електронна скарга” навіть не чули. В дільницях СПС відсутня інформація про гарячу лінію Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

КІМНАТА ТЕЛЕФОННИХ РОЗМОВ

Опитані засуджені ніколи не зверталися телефоном зі скаргами в компетентні державні органи, до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

ІНТЕРНЕТ КЛАС

В интернет кімнаті засуджені користуються інтернет зв’язком виключно для відеоконференцій – перемовин з рідними. Про це свідчать записи в журналі обліку користувачів, де зазначено що особи користувалися інтернетом в середньому від 20 до 30 хвилин. Представник адміністрації пояснив, що засуджені не користуються інтернетом для того, щоб мати доступ до сайтів зазначених в переліку дозволених, на сайти державних органів, а також відсутня практика відправки електронних скарг в прокуратуру, ДБР, Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, правозахисні організації, тощо. У жодної засудженої немає електронної пошти, в установі навіть відсутній журнал обліку електронних адрес засуджених. Електронна адреса необхідна для відправки електронної скарги.

ЇДАЛЬНЯ

БОМБОСХОВИЩЕ

ЛАЗНЯ

СЕКТОР СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ЖІНОК ЗАСУДЖЕНИХ ДО ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

На території установи розташований сектор середнього рівня безпеки, де відбувають покарання 22 жінки засуджені до довічного позбавлення волі.

Під час спілкування, жінки, які відбувають покарання більше ніж 20-25 років наголошували на тому, що створений механізм звільнення від відбування покарання ставить їх в абсолютно невигідне положення порівняно з засудженими які відбули покарання менше 15 років.

Нагадаємо, що 6 листопада 2022 року набрав чинності Закон України від 18 жовтня 2022 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» № 2690-IX(далі – Закон). Вказаний Закон дозволяє заміну довічного позбавлення волі на строкове покарання від 15 до 20 років після фактичного відбування не менше 15 років покарання (ч. 5 ст. 82 КК України) з наступною можливістю умовно- дострокового звільнення цих засуджених по відбуттю не менше ¾ заміненого строку (п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України). Згідно даного механізму в найкращому випадку, якщо засудженій буде замінено довічне покарання одразу після відбуття 15 років ув’язнення на найменший термін (15 років), особа матиме право на умовно-дострокове звільнення через 26 років і 3 місяці (15 + 15*3/4).

ДІЛЬНИЦЯ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ

На території виправної колонії створена дільниця для засуджених до обмеження волі. Під час відвідування в дільниці утримувалась одна особа.

Потрібно зазначити, що відповідно до ст. 63 КВК України лікувально-профілактична і протиепідемічна робота у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров’я закладами охорони здоров’я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення установами охорони здоров’я. Разом з тим, під час спілкування з засудженою та адміністрацією установи монітори з’ясували, що медичне обслуговування засудженої до обмеження волі надається представниками ЦОЗ ДКВС, які по своїй суті не мають жодного відношення до засудженої. Крім того, медична картка засудженої особи зберігається не у сімейного лікаря (або самої засудженої особи), а в медичній частині виправної колонії. Слід нагадати, що за розголошення лікарської таємниці медичні працівники ЦОЗ ДКВС та інші особи установи виконання покарань, яким у зв’язку з виконанням професійних обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя засудженого до позбавлення волі, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом. (ст. 116 КВК України).

МЕДИЧНА ЧАСТИНА № 54 філії Державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Харківській та Луганській областях

Завідувач медичної частини – Сита Вікторія Михайлівна. Під час візиту моніторингова група безперешкодно оглянула приміщення медичної частини, ознайомилася з умовами організації надання медичної допомоги в’язням, вивчила медичну документацію. Стаціонар медичної частини має в наявності 4 палати для соматичних хворих розрахованих на 20 ліжко – місць, 1 інфекційний ізолятор розрахований на 2 ліжко – місця та психіатрична палата – ізолятор на 2 ліжко – місця. У стаціонарі медичної частини на день візиту перебувало 5 осіб. В медичній частині наявні кабінети: терапевта, психіатра, нарколога, стоматолога, гінеколога, рентген-кабінет, ординаторська, кабінет долікарського прийому, маніпуляцій, лабораторних досліджень, лабораторія, наявний телемедичний комплекс. Згідно зі штатним розпису, який був наданий завідувачем медичної частини, укомплектовані наступні посади: завідувач медичної частини – 1 ставка; лікар-терапевт – 1,5 ставки; лікар-психіатр – 1 ставка; лікар-стоматолог – 1 ставка; лікар-рентгенолог – 0,5 ставки; лікар-нарколог – 0,5 ставки; лікар-гінеколог – 1 ставка; рентгенлаборант – 0,5 ставки. Під час моніторингового візиту були виявлені недоліки в роботі медичної частини № 54, що призводять до порушення прав засуджених в ДУ «Качанівська виправна колонія (№67)», зокрема:

1.Ненадання первинної, вторинної та третинної допомоги.

Відповідно вимог пункту 7 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. №1464 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році» НСЗУ оплачує медичні послуги, які надаються за направленнями в паперовій формі пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, до забезпечення створення закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби технічної можливості виписувати електронні направлення. Проте, через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

2.Порушення права осіб з інвалідністю (стаття 9 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю)

Диспансерний нагляд здійснюється за 18 особами які мають інвалідність. Із них Ⅱ гр. – 2 осіб; Ⅲ гр. – 7 осіб. Разом з тим, в порушення вимог Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності. Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що не всі особи з інвалідністю мають індивідуальні програми реабілітації (далі – ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

В порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» в установі не створено умов щодо утримання осіб з інвалідністю, стаціонар знаходиться на другому поверсі (відсутні пандуси, поручні тощо).

3 . Порушення прав осіб, хворих на вірусний гепатит С.

Станом на 01.06.2023 року в медичній частині швидкими тестами було проведено 189 тестувань осіб на наявність вірусного гепатиту С, з яких у 55 осіб встановлено підозру на захворювання. В порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 № 51, особи з підозрою на вірусний гепатит С не проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування , що може призвести до погіршення стану їх здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

Неналежне зберігання ліків отриманих від родичів

В медичній частині наявна окрема шафа для зберігання ліків від родичів. Разом з тим, в медичній документації ( медичній карті № 025/о або № 003/о) відсутні заяви від родичів засуджених або інших осіб про передачу ліків, виробів медичного призначення, що порушує п. 22 розділу І Загальних положень Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі в якому зазначено , що для передання лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації родичі засудженого або інші особи подають заяву, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку, яка долучається до медичної карти амбулаторного хворого № 025/о або медичної карти стаціонарного хворого № 003/о. Після отримання передачі засуджений ознайомлюється з переліком лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації, які були передані для його лікування, про що ставить підпис у заяві.

Порушення права засуджених та ув’язнених осіб на інформацію про стан здоров’я, методів лікування та неналежне ведення документації

5.1В порушення вимог підпункту 5 пункту 5 розділу ІІ Порядку не на всіх пацієнтів, які перебуваються на стаціонарному лікуванні у медичній частині, не заведена форма первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 № 110, до якої повинні вноситись усі дані щодо лікування та діагностики в стаціонарі медичної частини, у тому числі ті, що отримані під час обстеження хворого засудженого, з листом призначень.

5.2В порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 № 110, встановлено відсутність в медичних картах стаціонарного хворого № 003/о інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування. Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнтів для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування та є порушенням статті 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

5.3 В медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі – ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 № 200.

Наркозалежним особам НЕ забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

6.Незабезпеченість медичної частини обладнанням, виробами медичного призначення та лікарськими засобами.

6.1 В порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 № 158, в медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

6.2 При вивченні вмісту аптеки медичної частини виявлені протерміновані лікарські засоби, що порушує вимоги пункту 5 розділу І , абз.6 п.3 розділу V Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.12.2003 № 584.

6.3 Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено відсутність електродів.

6.4 В порушення вимог статті 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», на виконання наказів Міністерства охорони здоров’я від 05.06.2019 № 1269 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», від 06.02.2014 №101 «Про затвердження Примірного табеля (переліку) оснащення структурних підрозділів системи екстреної медичної допомоги» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року №1122 «Про затвердження Порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі» в поточному році медична частина не забезпечена налоксоном, що унеможливлює надання невідкладної медичної допомоги у випадках передозувань опіоїдами.

7.Порушення в роботі приміщення, де зберігаються лікарські засоби медичної частини.

В порушення вимог наказу МОЗ України від 16.12.2003 No 584 «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах», лікарські засоби зберігаються без урахуванням температурних режимів, зазначених виробниками. У приміщенні для зберігання лікарських засобів відсутня можливість підтримання температури повітря відповідно до вимог інструкцій про застосування лікарських засобів у літній період (відсутній кондиціонер) (п.4 розд. II абз.9 п.3 розд.V наказу МОЗ №584 у редакції наказу МОЗ №610 від 03.04.2022).

Порушення правил пожежної безпеки

В порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації. Крім того, приміщення кабінету лікарів та рентген-кабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур” затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 № 294 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 р. за № 1256/14523

Зазначене не забезпечує безпечних умов перебування пацієнтів в умовах стаціонару та може становити загрозу їх життю та здоров’ю.

9.Недотримання інфекційного контролю та епідеміологічного нагляду.

В порушення Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 № 1777 в медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасного розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та інших засуджених.

Утриманні особи в медичній частині не в повному обсязі забезпечені засобами індивідуального захисту; не здійснюється суворий контроль за дотриманням маскового режиму на території установи серед в’язнів; не проводиться щоденний температурний скринінг засуджених .

Порушення права засуджених на належні санітарно – гігієнічні умови перебування в умовах закладу охорони здоров’я.

Деякі палати, коридор стаціонару медичної частини потребують проведення ремонтних робіт. Їx стан не відповідає вимогам статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».