ГО «Захист в’язнів України» — єдина українська організація, яка системно супроводжує процес повернення депортованих громадян України з території РФ та тимчасово окупованих територій. Станом на червень 2025 року нам вдалося повернути понад 400 осіб до України та ще близько 100 — до Грузії як транзитної країни. Ми також задокументували понад 500 воєнних злочинів, скоєних проти українських в’язнів.

З 10 по 25 червня 2025 року на грузинський прикордонний пункт «Ларс» було доставлено близько 50 громадян України, депортованих з російських Центрів тимчасового утримання іноземців (ЦВСІГ), колоній і з тимчасово окупованих територій.

Серед них, громадяни України, засуджені судами України до 2014 року, яких Україна не змогла евакуювати з Донецької та Луганської областей і які відбули покарання в так званих ”днр” або ”лнр” або засуджені ”сепарськими” судами після 2014 року. Є також засуджені українськими судами в’язні, яких окупанти викрали  з тимчасово окупованих територій Херсонської, Миколаївської, Запоріжської та Донецької областей після повномасштабного вторгнення у 2022 році і які відмовилися від російського громадянства та після звільнення бажають покинути країну-агресор і повернутися додому. Також серед тих, хто застряг на КПП «Ларс», є громадяни України, які свого часу потрапили під кримінальне переслідування як на території Російської Федерації, так і в тимчасово окупованому Криму. Вони відбували покарання в російських тюрмах, а після звільнення були поміщені до Центрів тимчасового утримання іноземців (ЦТУІГ) і згодом видворені до грузинського кордону. Є серед них небажані для росіян особи, мешканці Автономної Республіки Крим, які  зазнали адміністративного тиску з подальшим видворенням, через відсутність російського громадянства.

Станом на 27 червня 2025 року частина громадян України, які перебувають на прикордонному пункті «Ларс», вже отримала офіційне підтвердження громадянства від Посольства України в Грузії. Інші ж усе ще очікують відповіді — тривалість процедури безпосередньо залежить від наявності документів. Якщо особа має при собі український паспорт, процес проходить значно швидше. Загалом у підвальному приміщенні на грузинському боці кордону наразі утримуються 43 людини, серед яких є хворі на ВІЛ, туберкульоз та інші важкі хронічні захворювання.

На сьогоднішній день діє неофіційна, але вже реалізована домовленість між українськими та грузинськими органами влади, яка дозволяє видворення громадян України після офіційного підтвердження їхнього громадянства. Після того як Посольство України в Грузії підтверджує громадянство конкретної особи, її інформують про необхідність самостійно придбати авіаквитки за визначеним маршрутом: спочатку з Тбілісі до Кишинева, а потім з Кишинева до Одеси. Лише після надання підтвердження про купівлю квитків, особу під конвоєм доправляють до аеропорту Тбілісі. У Кишиневі на депортованих чекає поліція, яка супроводжує їх і пересаджує на автобус до українського кордону.

Саме за такою процедурою 21 червня було видворено 3 особи, 27 червня — 14 осіб, і наразі до виїзду готується  18 громадян України, щодо яких підтверджено громадянство.

Втім, на цьому етапі виникає серйозна проблема — придбання авіаквитків та оплата витрат, пов’язаних оформленням документів. Частина осіб, які перебувають на КПП «Ларс», не мають родичів, заощаджень або доступу до фінансових ресурсів. Вони повертаються з колоній, окупованих територій, після багаторічного утримання — без телефону, без банківського рахунку, часто навіть без одягу.

Частину витрат ГО «Захист в’язнів України» покриває завдяки грантовій підтримці міжнародних донорів, однак цього критично не вистачає, враховуючи зростання кількості  та потребу у терміновій евакуації. У результаті, навіть після підтвердження громадянства, багато хто не може виконати єдину формальну вимогу для повернення — самостійно придбати квитки, що фактично зупиняє їхній шлях додому.

Приміщення, де утримують українців, непридатне для життя: це напівпідвал без вентиляції, вікон і туалету, з лише 18 спальними місцями на понад 40-60 осіб. Люди сплять по черзі в три зміни, страждають від нестачі повітря, спеки та антисанітарії. 

Утримувані не забезпечені ані їжею, ані медичною допомогою — жодна державна чи гуманітарна структура з грузинського боку не взяла на себе відповідальність за цих людей. Харчування, засоби гігієни та мінімальні ліки забезпечуються  волонтерами, які співпрацюють з ГО «Захист в’язнів України». Медичну допомогу також ніхто системно не надає — швидку допомогу доводиться викликати досить часто, і в кількох випадках утримуваних забирали до лікарні у важкому стані. Серед них були люди з нирковою недостатністю, тяжкими легеневими ураженнями, серцевими проблемами тощо. Це ще раз свідчить про те, що утримання в таких умовах становить реальну загрозу для життя і здоров’я.

За нашою інформацією, грузинські прикордонники, не маючи жодного плану забезпечення,  не знали, чим годувати людей. У результаті утримуваним громадянам України надали кілька банок тушонки та лаваші з простроченим терміном придатності, що лише підкреслює повну відсутність базового гуманітарного реагування з боку влади.

Зростаючі ризики та необхідність негайного реагування

Попри наявність чинного українського громадянства або офіційних документів, грузинські прикордонники  відмовляють громадянам України у в’їзді, дозволяючи лише процедуру видворення. Цей підхід перетворює  присутність на кордоні на форму ізоляції — без доступу до території держави, без пояснень, без прав.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що  в березні 2025 року в дію вступив указ президента РФ про примусове видворення іноземців до 10 вересня 2025 року, згідно з яким українських громадян, зокрема колишніх ув’язнених, активно вивозять з Росії до кордону з Грузією. Темпи прибуття людей на КПП «Ларс» зростають щотижня, що створює реальну загрозу гуманітарного колапсу.

На цьому тлі Грузія пропонує ухвалити законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення контролю за міграцією, включно з нормами, які дозволяють розгляд заяв про захист без допуску особи на територію країни. Навіть українці з документами можуть не отримати дозволу на в’їзд, якщо вважаються «ризиковими» або такими, що підпадають під нові правила обмеження.

Усе це призводить до того, що люди фактично залишаються в юридичному вакуумі — вони не можуть повернутися до Росії, бо вже офіційно видворені, але й не мають доступу до території Грузії. Вони змушені тижнями перебувати у підвальному приміщенні, умови якого мають ознаки нелюдського та принизливого поводження. Це не просто правове безсилля — це ризик для життя.

Позиція ГО «Захист в’язнів України»

Ми вимагаємо впорядкувати процедуру повернення депортованих громадян України з території Грузії — із чітко визначеними строками, прозорими правилами та за участі державного супроводу. Першочергово мають бути евакуйовані особи, які перебувають у критичних умовах, зокрема люди з важкими захворюваннями або в зоні ризику.

Також ми закликаємо забезпечити системну фінансову підтримку українських консульських установ, які залучені до процесу повернення, щоб вони могли допомагати людям у надзвичайних ситуаціях, а не відмовляти через нестачу коштів.

Нарешті, ми вважаємо за необхідне невідкладно залучити міжнародні гуманітарні організації до моніторингу ситуації на КПП «Ларс» та тиску на державні органи — як українські, так і грузинські — з метою забезпечення прав людини, гуманного поводження та гідного повернення громадян України додому.