Закрита модель пенітенціарної системи в Україні залишилася ще з радянських часів. Нагадаємо, що в квітні 2014 року, одразу після Революції Гідності, до статті 24 «Відвідування установ виконання покарань» Кримінально-виконавчого кодексу України були внесені зміни, згідно з якими було розширено перелік осіб, які мають право відвідувати установи виконання покарань (УВП) з моніторинговими візитами. А саме, право «без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю та проведення перевірок (за бажанням – у супроводі до трьох медичних працівників для медичного огляду засуджених та до двох представників засобів масової інформації» отримали помічники-консультанти народних депутатів України, члени Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню; депутати місцевих рад; голова, заступник голови та члени спостережної комісії, які здійснюють організацію громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань; члени громадських рад при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та його територіальних підрозділах – на відповідній території.

Це стало ковтком свіжого повітря для невільників та проблемою для недобросовісних державних службовців. Тривалий час службовці закритої Гулагівської системи комфортно себе почували, безкарно знущаючись над своїми підопічними. Монітори почали фіксувати та висвітлювати умови, в яких перебувають ув’язнені та засуджені, нелюдське ставлення до них, побиття, катування, неналежне медичне обслуговування та інше. 

23 квітня 2019 року народні депутати України Геращенко І.О., Іонова М.В. Карпунцов В.В. на замовлення, на мою думку, «тюремних феодалів» внесли на розгляд до парламенту проект закону № 10243 «Про внесення змін до статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо удосконалення порядку відвідування установ виконання покарань)», в якому намагалися позбавити правозахисників права доступу до УВП. 

Читайте:

Вхід заборонено! Або трохи про зміни до ст. 24 КВК України

ШАНСІВ НУЛЬ НА УХВАЛЕННЯ #фуЗаконопроект10243

29.08.2019 – Проект відкликано!!!

14.04.2021 на офіційному сайті Міністерства юстиції України з’явилось повідомлення про проведення електронних консультацій з громадськістю щодо проектів законів України «Про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій» та «Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення щодо створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій». Що ж цього разу мудрує Мінюст:

1. Внести зміни до ст.24 КВК, а саме виключити помічників народних депутатів України та депутатів місцевих рад зі списку осіб, які мають право без попередження відвідувати УВП.

2. Заборонити колишнім засудженим, навіть судимість яких погашена в установленому порядку, відвідувати УВП, в яких вони раніше відбували покарання, тобто Мін’юст пропонує заборонити відвідувати УВП: народним депутатам України, наприклад, Юлії Тимошенко, правозахисникам Едуарду Багірову, Андрію Діденку, Олегу Цвілому, Олександру Гатіятулліну, Володимиру Бочарову-Тузу, Олексію Загребельному та іншим громадським та релігійним діячам.

Але ж саме колишні засуджені є безцінними експертами в питаннях дотримання прав людини в місцях позбавлення волі. Саме завдяки їхньому досвіду правозахисники висвітлюють перекоси в державній стратегії виконання кримінальних покарань. Заборона займатися правозахистом людям, які за тривалий час довели свою користь суспільству – це крок назад до тоталітарної Гулагівської системи.

Тому ми сумніваємося, що зміни до Статті 24 КВК України внесені з метою захисту прав людини. Навпаки, це робиться з метою:

1) Унеможливлення доступу громадського сектору до УВП;

2) Запобігання фіксуванню та висвітленню порушень прав засуджених журналістами;

3) Запобігання поданню скарг до національних інстанцій та ЄСПЛ щодо неналежних умов тримання під вартою, неналежного лікування, катування чи інших видів жорстокого поводження.

Пенітенціарна система України знову стає закритою. І тепер закрити її пропонують наші любі комерсанти-реформатори – посадовці Міністерства юстиції України. Скоро законопроект буде зареєстрований у Верховній Раді. Ганьба страшенна! Закликаємо правозахисників чинити спротив зменшенню прав в’язнів та звуженню механізмів моніторингу! Закликаємо народних депутатів тримати питання під контролем і не допустити збільшення закритості УВП!