І все ж таки, яку систему створюють у нашій державі? Пенітенціарну (від лат. poenitentia — розкаяння), що значить система розкаяння, де суть всіх заходів направлені на виправлення особи, що скоїла злочин. Це система, яка створює належні умови, надає певні спеціальні соціальні послуги, психологічну допомогу для корекції особистості, готує в’язня до звільнення, ресоціалізує і адаптує його для життя в суспільстві, як повноцінного громадянина держави. При такій системі держава вкладає кошти в особистість, щоб повернути її назад у суспільство. І в здорових суспільствах так і робиться, бо прораховано, що це вигідно державі не тільки з гуманістичних міркувань, а й з позиції фінансової вигоди. В справжній пенітенціарній системі, її працівник і співробітник є шанованим у суспільстві.
Або навпаки, насправді вибудовується просто система покарання, де кожен працівник системи по суті є катом, який мститься від імені суспільства особі, що порушила закон?
І в такій катувальній системі особистість не треба виправляти, в’язень повинен страждати і тільки страждати. Страждати від холоду, голоду, приниження, від тяжкої праці, від безправ’я, від ізоляції, від розірваних соціальних стосунків. Там особистість треба зламати, позбавити відмінних особистісних якостей, самостійності в думках, поведінці. Зрозуміло, що таку душевно, духовно, тілесно, інтелектуально, психічно скалічену людину небезпечно повертати назад у суспільство. Отже кожен, хто потрапляє в місця позбавлення волі, гарантовано буде втраченим для суспільства, своєї сім’ї, друзів та колег. Скалічена особистість озлоблена та токсична, інфікована криміналом та негативом. Це означає, що завдяки такій системі десятки і сотні тисяч громадян будуть втрачені для держави назавжди. І будуть постійною проблемою, яка буде висмоктувати з державного бюджету безкінечні кошти. Сюди треба додати проблеми, які будуть виникати у родинах, де є засуджені до позбавлення волі. Та проблеми з психологічним станом працівників каральної системи, бо таку “роботу” можуть виконувати тільки психічно нездорові люди. Також її працівників ніколи не будуть поважати у суспільстві. Робота в каральній системі апріорі не може бути престижною.
Однозначно, що каральна система нічого не вирішує щодо зниження рівня злочинності у суспільстві, а тільки створює ланцюгову реакцію виникнення нових невирішених проблем. Око за око, то є двоє сліпих. Також, каральна система є небезпечною в плані розвитку корупційних процесів в державній системі. Безкоштовна рабська праця це спокусливий шматок для ділків тіньового бізнесу. Торгівля свободою та поблажливістю катів до в’язнів, також напряму веде до корумпованості каральної системи і її працівників.
Каральна система однозначно стає державою у державі, а це просто неприпустимо, бо має дуже негативні наслідки.
