Історична довідка

Менська виправна колонія №91 розташована в селищі міського типу Макошине Менського району Чернігівської області. Створення закладу відбулося за радянських часів. У квітні 1982 року Міністерство внутрішніх справ України видало наказ “Про створення установи ЧЕ 327/91”. Нагадаємо, що за тих часів пенітенціарні заклади були підпорядковані МВС. У тому ж році частина спецконтингенту лікувально-профілактичного профілакторію (ЛТП) міста Новгорода-Сіверського терміново була направлена до смт Макошине для добудови заводу залізобетонних виробів. Тобто будівництво установи було розпочате особами хворими на алкоголізм, які “лікувалися” в спеціалізованому закладі. З 1 липня 1982 року колонія фактично почала існувати. Після закінчення в повному обсязі будівництва основних споруд установи: трьох гуртожитків, ШІЗО, ПКТ, лазні, клуба-їдальні, охоронних споруд, приміщення ЧПНУ, будівлі штабу, об’єктів військової частини, рішенням державної комісії колонія була введена в експлуатацію, а з часом реорганізована у виправно-трудову колонію посиленого режиму. Охорону та нагляд за засудженими було покладено на військові частини УВС МВС УРСР та МРСР.

Навесні 1991 р. до установи з ВТК Львівської області прибули перші засуджені — інваліди І-ІІ групи. Майже за рік, 27 березня 1992 року, — перші засуджені з-поміж колишніх співробітників правоохоронних органів України. У серпні 1992 р. декількома етапами з Нижнього Тагілу було доставлено й інших засуджених з числа “колишніх”. Так, деякий час в установі утримувалися два контингенти засуджених: колишні правоохоронці та інваліди І-ІІ груп. 1 грудня 1999 р. установу було перейменовано в Менську виправну колонію у Чернігівської області. З 1 січня 2004 р. Менську виправну колонію управління ДДУПВП в Чернігівській області визнано установою середнього рівня безпеки. Відповідно до ст.11 КВК України, при Менській ВК управління ДДУПВП у Чернігівській області утворено сектор мінімального рівня безпеки з загальними умовами утримання (з плановим наповненням 50 осіб) і сектор максимального рівня безпеки (з плановим наповненням 10 осіб).

Загальна інформація

На сьогодні Державна установа “Менська виправна колонія № 91” — установа виконання покарань для утримання чоловіків, що раніше працювали в правоохоронних органах та засуджені до позбавлення волі. На момент візиту в установі перебувало 292 особи. З них — 291 засуджений і один слідчо-заарештований. Установа мультирежимна: тобто утримуються особи засуджені до позбавлення волі з мінімальним, середнім і максимальним рівнем безпеки (за тяжкі і особливо тяжкі злочини і раніше неодноразово судимі). Функціонує шість дільниць СПС. У ДІЗО/ПКТ під час візиту не було жодного засудженого, у ДПК утримувалися двоє засуджених.

Були оглянуті акти прокурорського реагування, журнал реєстрації рапортів про застосування фізичної сили, спеціальних засобів та гамівної сорочки до засуджених, журнал обліку рапортів про порушення режиму та інших повідомлень про правопорушення, журнали обліку роботи з засудженими відділень СПС. Перевірено інформацію стосовно структури виробництва і відомості розрахунку заробітної плати, наряди виконаних робіт, протоколи засідань бригад про розподіл заробітку серед засуджених відповідно до їхнього трудового внеску, трудові договори і накази приймання на роботу. А також документацію, яка стосується надання медичної допомоги. Начальник установи — полковник внутрішньої служби Голуб Тарас Григорович.

За даними, отриманими від керівництва установи, протягом поточного року до установи прибули 153 особи. У 2022 році в установі померла одна особа, у 2023 — також одна. В установі працює один психолог. Працевлаштовано 65 осіб. Середньомісячний заробіток за трудовим договором складає 3804,55 гривень, за договором ЦПХ — 631,25 гривень. У медичній частині перебувало п’ять осіб, на обліку ВІЛ/СНІД — шість, схильні до самогубства — дві, до членоушкодження — три, до втечі — дві, злісні порушники режиму утримання — дев’ять осіб. Одну особу протягом 2022 року звільнено через важку хворобу. Від засуджених протягом 2022 року не надійшло жодної скарги щодо неналежних умов утримання та неналежного надання медичної допомоги. На обліку за інвалідністю перебувають 11 осіб.

Протягом 2022 року звільнено 102 особи: з них — умовно-достроково 31 особа і три переведено на більш м’які умови утримання. Протягом 2023 року — звільнено 47 осіб: з них умовно-достроково — 21 особа і сім переведено на більш м’які умови утримання. У 2022 році — 10 випадків викликів швидкої допомоги, у 2023 році — 18 випадків. Протягом 2022 року зафіксовано п’ять випадків тілесних ушкоджень, з них — один випадок під час перебування в установі і чотири випадки під час перебування в закладі. Протягом 2023 року — дев’ять випадків під час перебування в установі. У поточному році зафіксовано один випадок застосування спецзасобів — кайданків. У власному користуванні 185 засуджених мають планшети з підключенням до мережі інтернет. Протягом 2022 відбулося 20 тривалих побачень, у 2023 році — 61. Короткострокових: у 2022 році через скло — 36, контактних — 23; у 2023 році через скло — 29, контактних — 28. Здійснено 9550 телефонних дзвінків. В установі наявний некомплект персоналу у кількості 11 співробітників.

Напередодні візиту до керівництва закладу спрямовано запит на отримання публічної інформації з запитаннями: кількість звернень від засуджених протягом 2022-2023 року, направлених у запечатаному вигляді на адресу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, прокуратури, правозахисних організацій та інших державних органів, а також кількість відповідей на ці звернення, отриманих засудженими в запечатаному вигляді.

В отриманій відповіді на запит за підписом начальника установи зазначено, що протягом 2022 року до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в запечатаному вигляді засудженими було відправлено 10 звернень, у 2023 році — два звернення. Отримано з секретаріату Уповноваженого Верховної Ради у 2022 році — 10 відповідей, у 2023 році — 14 відповідей. У прокуратуру протягом 2022 року відправлено в запечатаному вигляді — 22 звернення, у 2023 році — чотири звернення. Отримано з прокуратури у 2022 році — 45 листів, у 2023 році — 25 листів. В інші державні органи було відправлено у 2022 році — 123 звернення, в 2023 році — 70 звернень. До правозахисних організацій у 2022 році відправлено 25, у 2023 році — 15 звернень.

Медична частина №91

Завідувач медичної частини №91 філії ЦОЗ ДКВС України у Чернігівській області (далі — медична частина) — Гаврик Є.Ю.

Під час відвідування моніторинговою групою було вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність вимогам законодавства України та міжнародних стандартів. Було виявлено недоліки в роботі медичної частини №91, що призводять до порушення прав засуджених та осіб, яких тримають під вартою, зокрема:

1. Порушення при проведенні профілактичних медичних оглядів та медичного обстеження. Порушення прав засуджених на медичну допомогу

Згідно п.2 п.3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог. Разом з тим, вакантна посада лікаря загальної практики — сімейного лікаря, лікаря-психіатра свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду. Засуджені не отримують належну медичну допомогу.

2. Порушення права засуджених та ув’язнених осіб на інформацію про стан здоров’я, методів лікування та неналежне ведення документації

2.1 Встановлено відсутність від особи, яка перебувала у стаціонарі, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування.

2.2 У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів. Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

3. Недотримання інфекційного контролю та епідеміологічного нагляду

У медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасне розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та інших засуджених.

4. Порушення права осіб з інвалідністю (стаття 9 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю)

4.1 Диспансерний нагляд здійснюється за 11 особами, які мають інвалідність. З них Ⅱ гр. — чотири особи; Ⅲ гр. — сім осіб. Особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності. Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у вісьмох осіб з інвалідністю відсутня індивідуальна програма, реабілітації (далі — ІПР). Крім того, моніторинговою групою встановлено, що деякі рекомендації ІПР не виконуються.

4.2 В установі не створено умов щодо утримання осіб з інвалідністю (відсутні пандуси, поручні тощо).

5. Порушення прав осіб, хворих на вірусний гепатит С

З початку 2023 року в медичній частині швидкими тестами було проведено 100 обстежень осіб на наявність вірусного гепатиту С (далі — ВГС), з яких у 14 осіб встановлено підозру на захворювання. Особи з підозрою на вірусний гепатит С не проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

6. Незабезпеченість медичної частини обладнанням, виробами медичного призначення та лікарськими засобами

6.1 Медичну частину не забезпечено флюорографічним/рентгенологічним обладнанням, що працює, внаслідок чого засудженим не проводяться діагностичні обстеження органів грудної клітки з метою своєчасного виявлення захворювань органів дихання. Зазначене може свідчити про те, що в медичній частині неможливо проводити ранню діагностику туберкульозу.

6.2 Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено відсутність електродів.

6.3 У медичній частині не проводиться тестування на наявність антитіл до вірусу гепатиту С та антигену вірусу гепатиту В, у зв’язку з відсутністю швидких тестів.

7. Порушення права на належну психіатричну допомогу

У медичній частині, згідно зі штатним розписом, вакантною є посада лікаря-психіатра, що призводить до порушення вимог статті 25 Закону України “Про психіатричну допомогу”. Через це засуджені, хворі на психічні та неврологічні розлади, не отримують необхідної медичної допомоги.

Палату-ізолятор для осіб з розладами психіки не обладнано припливно-витяжною вентиляцією, відсутня можливість самостійно відкрити вікно, відсутній доступ до води, відсутній бачок з питною кип’яченою водою.

8. Порушення правил пожежної безпеки

Приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Виробництво

Переважна кількість засуджених, що працюють на виробництві, залучені у швейних цехах. Опитані особи повідомили про низьку заробітну платню. Наприклад, засуджений П. повідомив, що за останній місяць роботи отримав 300 гривень. Засуджений Т. також за останній місяць заробив 300 гривень, а засуджений В. — 776 гривень.

Скарги засуджених

Засуджений М. скаржився, що попри те, що він має планшет в особистому користуванні, він не може закачати книги, які він хотів би читати, або ігри, в які він хотів би пограти, через блокування відповідних сайтів, де можна звантажити книги та ігри.

Засуджений К. звернувся до моніторів з проханням сприяння щодо перегляду його вироку. Його було засуджено за статтею 307 КК України, але він вважає судове рішення несправедливим, а матеріали справи — сфабрикованими.

У відділенні №3 надійшли численні скарги від засуджених, що через блокування сайтів відсутня можливість відправити електронну скаргу на адресу державних органів: прокуратуру, ДБР, судову адміністрацію, не можна переглянути реєстр судових рішень тощо. Зі слів засуджених, блокування цих ресурсів порушує їхнє право на отримання інформації та право на звернення.

Засуджений З. звернувся з проханням сприяти його звільненню для служби в ЗСУ. Засуджений зазначив, що має бойовий досвід і може бути корисним під час військових дій на захист Батьківщини від російських загарбників.

ДПК

У дільниці посиленого контролю (ДПК) утримувалися дві особи. Засуджений К. утримується в ДПК протягом трьох років. Засуджений К. повідомив, що не хоче виходити в загальні дільниці СПС через те, що там утримуються колишні співробітники правоохоронних органів. Він себе не прирівнює до цієї категорії.

У приміщенні ДПК відсутній бак для питної води.

Дільниця СІЗО

Лазня/пральня

У лазні немає фіранок і килимків. Є огороджений куточок фельдшера та роздягальня.

Житлові приміщення

Дільниці СПС відокремлені в залежності від рівня безпеки.

Умови проживання в дільницях різного рівня безпеки фактично не відрізняються.

Житлові приміщення — як кубрикові, так і барачного типу.

Харчоблок

Опитані засуджені, які працюють на харчоблоці, повідомили, що вони виконують свою роботу безоплатно по дві години на добу. Проте, з досвіду візитів в пенітенціарні заклади, можна припустити, що засуджені працюють повноцінний робочий день без вихідних і не отримують платню за свою роботу. Також їм не нараховується трудовий стаж, вони не мають соціального захисту в разі отримання травм тощо.

Існують альтернативні ресурси для приготування їжі в разі відключення світла.

Кімнати побачення

Кімнати для короткострокових контактних побачень і побачень крізь скло.

Кімнати для тривалих побачень.

Рекомендації:

1. Припинити практику використання засуджених для роботи в харчоблоці повноцінний робочий день з імітацією двогодинних відпрацювань;
2. ДПК — поставити бак для питної води;
3. Лазня — кабінки обладнати гумовими килимками і фіранками, тим самим забезпечити право на приватність.

Превентивний моніторинговий візит з питань дотримання прав людини в пенітенціарній системі до ДУ “Менська виправна колонія №91”, здійснено ГО “Харківська правозахисна група” спільно з ГО “Захист в’язнів України” у складі помічника народного депутата Костянтина Касая, члена громадської ради при Міністерстві юстиції Сергія Зуйкова, члена громадської ради при Міністерстві юстиції України Олега Цвілого і помічника народного депутата України Ярослава Юрчишина Андрія Діденко. Візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань. Мета візиту: аналіз дотримання прав людини в місцях несвободи під час війни.

Дата візиту: 13 жовтня 2023 року