Після  переговорів у Стамбулі 16 травня 2025 року між Україною та росією було досягнуто домовленості про проведення масштабного обміну  за формулою “1000 на 1000”. І вже 23 травня відбулася перша фаза — до України повернулися 390 громадян, зокрема 270 військових і 120 цивільних.

Насамперед варто зазначити, що росіяни коли везли на обмін наших людей, навмисно зажимали їм зап’ясьтя та ноги кайданками, били електрошокерами і примушували сидячи скрючуватися  в позу ембріона, ображали принизливими словами. За підняту голову або на прохання сходити в туалет – били. Це тривало до 12 годин.

Про військових звільнених — репортажі, відео, теплі зустрічі, надання статусу. А цивільні залишились за дужками. Хто вони, ці 120 осіб, яких повернули ?

П’ять категорій  цивільних:

За нашим дослідженням, ці люди поділяються щонайменше на п’ять  категорій:

1. Колишні засуджені, депортовані з українських колоній після окупації.
   Після початку повномасштабного вторгнення частина громадян України, які перебували в колоніях на території Херсонської, Миколаївської, Запоріжської та Донецької  областей, опинилися під контролем РФ. Більшість із них окупанти насильно перевезли до російських виправних установ. Ці люди пережили приниження,  катування, трудову експлуатацію, дехто – сексуальне насилля. Над ними знущалися та не лікували. 23 травня вдалося повернути 18 таких осіб. Четверо з них були одразу після прибуття в Україну повторно затримані — у зв’язку з тим, що строк їхнього покарання ще не завершено. Наша організація три роки займається поверненням цієї категорії людей, документує воєнні злочини і переймається юридичним супровідом та ресоціалізацією. І це вперше, коли ”нашу категорію” включили в обмін. 

2. Цивільні мешканці окупованих територій, які відмовилися від паспортизації.
   Це громадяни України, які проживали на тимчасово окупованих територіях і зазнали кримінальних переслідувань, арештів або видворення за проукраїнську позицію та відмову прийняти російське громадянство. Таких – найменьше.

3. Цивільні українці, які довгий час проживали на території росії і не отримували російське громадянство. Більшість таких людей переїхали проживати до росії ще до 2014 року, але від них зараз позбулися як від небажаних осіб.

4. Потенційні ”Жертви торгівлі людьми” . 
   Статус ”Жертва торгівлі людьми” в Україні надають людям, які ще до війни поїхали працювати в росію по оголошенню, де їх ошукали, забрали документи і примусили працювати нарко-кур’єрами. В росії таких людей засуджують за торгівлю наркотиками не беручи до уваги – примус. Там вони вважаються злочинцями, у нас жертвами. 

5. Громадяни України, які відбули покарання в росії за кримінальні злочини на території росії. Це українські громадяни, які відбули покарання в росії, а після звільнення були поміщені до Центрів тимчасового утримання іноземців — так званих депортаційних таборів. Вони опинилися там лише через те, що не мали російського паспорта або добровільно відмовилися його отримувати. Таких людей серед звільнених було приблизно 70. 

Як відбулась “зустріч з Батьківщиною”

Після перетину кордону ”обміняним цивільним” надали перше необхідніше: одяг, сумки, рюкзаки, мобільні телефони, сім карти. Потім більшість цивільних було доставлено до Чернігівських та Київських медичних закладів . Там люди пройшли первинне медичне обстеження та перебували(ють) деякий час під наглядом лікарів. У багатьох виявили захворювання на туберкульоз, зокрема – відкриту форму. З ними спілкувалися(ються)  представники державних правоохоронних органів після чого виписали(ують) з мед закладів.  Майже всі люди повернулися без документів і відпущені по домівкам (у кого вони є) лише з медичною випискою і без грошей.  На допомогу прийшли Офіс Омбудсмана України, правозахисні та благодійні організації.

ГО «Захист в’язнів України» займався(ється)  купівлею квитків, допомогою дібратися по домівкам, пошуком житла тим у кого його немає,  одноразовою фіндопомогою. Частину квитків оплатила(чує) БО «Карітас Україна», частину одноразової фінансової допомоги надала(є) БО «Право на захист».

Скандал з “непотрібними” заявами.

На пункті перетину кордону кожному цивільному було видано  пакет документів для подальшого оформлення — заяви до Національного інформаційного бюро та Міністерства розвитку і громад, на грошову допомогу, а також на визначення статусу особи, позбавленої особистої свободи внаслідок збройної агресії РФ.

Однак пізніше коли люди почали звертатися з питаннями, як правильно заповнити ці документи, державні органи несподівано заявили: ці заяви були видані помилково. Справа в тім, що Україна не знала кого росія привезе на обмін. І зустрічала всіх без винятку з особливим теплом, як героїв та жертв воєнних злочинів. Пізніше виявилося, що не всі підпадають під статус. 

ГО «Захист в’язнів України» заявляє, що  по великому рахунку всі п’ять категорій були позбавлені особистої свободи. Але розуміючи, що країна продовжує перебувати в стані війни яку нам потрібно виграти, на що потрібні величезні ресурси, тому вирішувати кому надавати фінансову допомогу залишим державі, а ось за  статус ”цивільного полоненого” для колишніх засуджених, депортованих з українських  колоній під час окупації – ми продовжуватимемо боротися.

Що далі?

Сьогодні ГО «Захист в’язнів України» підготували для повернутих цивільних громадян низку офіційних запитів до державних органів із вимогою підтвердити участь цих осіб в обміні №65. Це — необхідний крок для подальшого відновлення прав і статусу кожного з них.

Боротьба за визнання триває. І ми віримо, що Україна повинна не лише звільняти своїх громадян, а й повертати їм гідність. Бо свобода — це не тільки вихід за ворота з місць позбавлення волі. Свобода — це коли тебе чекають, розуміють, визнають та допомагають ресоціалізуватися у суспільстві.