Міністерство юстиції України знову наступає на ті самі «радянські» граблі. У новому проекті змінено Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (ПВР УВП) відомство компенсації норми, від якої вийде нафталіном тоталітарного минулого.
Ідеться про обов’язок засуджених та ув’язнених при кожному відчисленні дверей камери вставити обличчям до стіни, протилежної від дверей, і тримати руки в положення «за спиною» .
Ми, правозахисники, переконані: ця норма — не про безпеку. Це про приниження людської гідності та відкат пенітенціарної реформи на десятиліття назад. Закликаємо всі громадські організації, експертів та небайдужих громадян об’єднатися і масово подати заперечення до цього проекту, поки він не став чинним документом!
Історичний корінь: звідки прийшла ця «практика»?
Ця вимога не є новою — вона має чітке тоталітарне походження. Ця норма народилася в радянській табірній системі (СР) і була закріплена в таємних інструкціях МВС СРСР під грифом «Для службового використання» для особливих і суворих режимів, а також карт. Довгі роки вона слугувала інструментом психологічного тиску та придушення особистості в’язня.
Після розпаду Радянського Союзу цю практику мігрували у внутрішні інструкції вже незалежної України. Адміністрації багатьох колоній максимального рівня безпеки (таких як Темнівська ВК №100, Замкова ВК №58 чи Петрівська ВК №49) роками на практиці змушували людей ставити обличчя до стіни при відкритих дверях. Проте тепер Мін’юст намагається офіційно закріпити та легалізувати цей радянський рудимент на рівні Правил внутрішнього розпорядку.
Що кажуть міжнародні інституції? Офіційна позиція Ради Європи
Європейські інституції вже давно дали чітку та однозначну оцінку подібним діям. Європейський комітет з питань запобігання катуванням (ЄКПК) в офіційній своїй доповіді за результатами візиту в Україну прямо вказав на неприпустимість таких процедур.
Експерти Ради Європи зафіксували, що вимога до ув’язнених вставити обличчя до стіни з руками за спиною при відчиненні дверної камери є абсолютно невиправданою та принижує людську гідність .
Міжнародна спільнота чітко наголошує:
-
- Порушення Статті 3 Конвенції: Подібна практика має ознаки жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. Вона створює атмосферу постійного залякування та психологічного зла особистості.
- Суперечність ім європейським стандартам: слідом до Європейських пенітенціарних правил, режим в установах не повинен додатково обтяжувати розширення, яке вже викликано фактом реєстрації волі. Безпека персоналу має забезпечуватися за допомогою динамічного контролю, професіоналізму та сучасних технологій (наприклад, нагрудних відеореєстраторів), а не через примус до принизливих поз, запозичених із найбільших зразків російської чи радянської тюремних систем.
- Порушення принципу пропорційності: Чинне законодавство України вже має колосальний арсенал для забезпечення безпеки співробітників — від звичайного шикування в шеренгу та візуального контролю до технічних засобів охорони. Змушувати шкіру людини в камері ставати «позою ластівки» щоразу, коли охоронець відкриває двері, — це гарячий, використовує каральний захід.
З повною офіційною доповіддю та рекомендаціями Комітету Ради Європи можна ознайомитись на офіційному сайті: Звіт ЄКПК щодо України (rm.coe.int) .
Що ми можемо зробити прямо зараз?
Міністерство юстиції зараз проводить громадські обговорення та розгляд зауважень до проектів нормативно-правових актів.
Саме тому важливо, щоб позиція громадянського суспільства прозвучала масово і однозначно. Чим більше правозахисних організацій, експертів та громадян надішлють свої заперечення, тим складніше буде проігнорувати суспільну позицію та закріпити цю ганебну практику в нормативному акті.
Ми закликаємо правозахисні організації:
-
- Надсилати свої зауваження та пропозиції до проекту наказу на електронну адресу s.pushenko@ca.minjust.gov.ua до 16 жовтня 2026 року .
- Розширити інформацію серед колег, партнерів та у своїх соціальних мережах.
Не дозволимо повернути українські виконання установи покарань назад на радянські табори. Безпека досягається по вазі до закону та людської гідності, а не повертається до практики ГУЛАГу.
Дійте сьогодні, щоб завтра не було запізно!
