Українські парламентарі легітимізували в українському законодавстві частину російського Кримінального кодексу. Мова йде про закон про «ворів в законі», який Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому – 4 червня 2020 року. За законопроект №2513, який вніс на розгляд парламенту президент Володимир Зеленський, проголосувало 236 народних обранців.
У зв’язку з цим, у експертів, юристів, правозахисників виникло багато питань щодо прийнятого законопроекту
Чи можливе переслідування правоохоронними органами людей, які не мають відношення до кримінального світу, наприклад: політичні переслідування, переслідування правозахисників, громадських та благодійних організацій,фондів,тощо?
Як до прийняття закону, так і після документ обговорювали правозахисники, юристи, адвокати, експерти та багато інших. Майже всі наголошували на тому, що калькою для цього законопроекту був зовсім не грузинський варіант, як стверджують в МВС, а російський. Що цей законопроект є предметом зловживань з боку правоохоронних органів, та призведе до переслідування завідомо невинних людей.
Нагадаємо, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що має намір подолати організовану злочинність, і порадив “злодіям у законі” забути про свою діяльність або їхати в іншу країну. Про це повідомляє пресслужба МВС на своїй сторінці у Facebook.
«Ми домовилися про системний наступ на організовану злочинність. Сьогодні професійно розібрали багато ситуацій і конкретних схем. Наша філософія – “віджимати” організовану злочинність і злочинні манери з повсякденного життя …», – заявив Аваков.
ТАК ОТ, ДАВАЙТЕ РОЗБЕРЕМОСЯ, КОМУ НА СПРАВДІ ВИГІДНИЙ ЦЕЙ ЗАКОН І ЧОГО НАМ ЧЕКАТИ?!
Як юристи, так і правозахистники занепокоєні прийнятим законопроектом. Вбачають, що він може використовуватися, як знаряддя переслідування, шантажу і незаконного збагачення.
Яким чином це можливо?
По перше, норми даного законопроекту суперечать Конституції України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тобто, особа повинна нести відповідальність за певні дії, в тому числі і організацію злочину, а чинні норми Кримінального кодексу України саме це і передбачають і не потребують уточнень, доповнень та непотрібного змістовного навантаження.
Прийняті зміни до закону передбачають відповідальність в разі відсутності злочину в діях особи, умислу та обізнаності щодо статусу «вора в законі», осіб які лише звертаються до цих осіб будь з якою метою.
«На мою думку автори законопроекту хочуть спростити притягнення особи до відповідальності, тобто для того, щоб притягнути особу до кримінальної відповідальності, буде достатньо хоча б однієї ознаки яка прописана, ну наприклад татуювання на тілі достатньо, щоб проти особи було порушено кримінальне провадження, з трактуванням, що ймовірно ця особа може бути «злодієм в законі» .… Тобто очевидно, що правоохоронці намагаються для себе зробити зручний інструмент переслідування людей за погляди або не кримінальні дії. Якщо говорити юридично, то цей закон не відповідає Європейської правової визначенності. … Очевидно, що цей інструмент створено власно для пресінгу» –зазнчив Представник Уповноваженого з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства Андрій Мамалига.
Коментар представника Офісу Омбудсмана України Андрія Мамалиги
І все ж таки, кого зможуть притягнути до відповідальності?
Як зазначив Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини – можливо і він, як правозахисник, теж користується авторитетом серед осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення, як член комісії з питань помилування при Призедентові України – так само може потрапити під визначення «вор в законі».
«…Коли ми говоримо про те, що відбувається намагання врегулювати певні реалії, тобто створення відповідних законодавчих положень, введення в Кримінальний кодекс нових понять і новий склад злочину, тому що потрібен новий склад злочину, то тут виникає питання: в чому він полягає, тобто коли він виникає, коли він завершений, тобто це не підпадає під категорію злочину, це новела криміналістики, яку намагаються зараз зафіксувати в Кримінальному законодавстві – це перше. Друге, це з якою метою це робиться і яка кількість суб’єктфів буде підпадати під можливе переслідування за цією статтею.
…Нажаль судова система на сьогоднішній день пробуксовує і існування таких норм, воно створює фактично момент для маніпуляції і для можливого переслідування осіб яких можуть просто визнати саме такою категорією, – належною і на підставі такого визнання здійснювати кримінальне переслідування. Разом з тим, ми говоримо про «особу яка користується авторитетом серед осіб які вчиняли кримінальне правопорушення» – можливо я, як правозахисник теж користуюсь авторитетом серед осіб, які вчиняли кримінальне правопорушення, я як член комісії з питань помилування при Призедентові України, розбираюся в людських проблемах, які стосуються пенітенціарної системи, жодним чином не маючи відношення до будь-яких незаконних дій – також можу так само потрапити під це визначення. Я правда не дотримуюсь традицій і правил поведінки притаманних злочинному середовищу – ми правда не знаєм, що це за правила поведінки, вони мають бути визначені, тобто тут є проблема».
Коментар виконавчого директора Українсько Гельсьсінської Спілки з Прав Людини Олександра Павліченко
Про переслідування з боку правоохоронних органів говорили не тільки експерти і народні обранці, про це кажуть самі правоохоронці, які переконані, що норми закону дають пряму можливість маніпуляцій з боку правоохоронних органів.
На думку Михайла Пластуна, екс заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України (2015-2016) : « … Ми практично інмплентували закони кримінального світу і визнали дію якоїсь кримінальної держави зі своїми законами, традиціями, уставом та чіткою ієрархією…».
Також Михайло Пластун приділив окрему увагу процедурі доказування, зокрема
«…Що вводить законодавець?, він вводить спеціальні норми які чітко прописують поняття «вор в законе», тоді логічним виникає питання, яким чином органи досудового розслідування будуть доказувати, і що буде предметом доказування? Як я розумію, законодавець вводить серед цих трьох статей додаткову норму, таку як добровільно заявивший про кримінальну діяльність буде звільнений від кримінальної відповідальності, відповідно ми розуміємо, що основні докази це покази свідків.
… Що ми отримуємо?- формування доказової бази, переважно на показах свідків і інших співучасників подібного суспільства, надодасть змогу силовим структурам зловживати службовими повноваженнями, це знову ж таки вибивання показів свідків, реалізовувати так звані заказні провадження та інше …»
Коментар Кандидата юридичних наук, екс заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України (2015-2016)
Михайла Пластуна
Повне інтерв’ю дивіться на нашому каналі, ютуб.
Читайте також:
КОЛИ Ж ПОЯВИТЬСЯ ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД?
ПОПУЛІСТИЧНИЙ, БЕЗДІЄВИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ”ЗЛОДІЇВ В ЗАКОНІ”
НАСТУП НА ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ! (ОНОВЛЕНО)
ПРАВОЗАХИСНИК ВАЛЕНТИН БІЛЬДА ПРО ПРИЙНЯТИЙ ЗАКОН ЗА ”ВОРІВ В ЗАКОНІ ТА ЗЛОЧИННУ СПІЛЬНОТУ”