19 червня 2023 року відбувся превентивний моніторинговий візит з  питань дотримання прав людини в пенітенціарній системі. Реалізований представниками ГО “Захист в’язнів України” і ГО “Харківська правозахисна група”. Моніторингова група у складі помічника народного депутата України Костянтина Касая, членів громадської ради при Міністерстві юстиції України Сергія Зуйкова, Ганни Скрипки і Олега Цвілого, а також помічника народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатора програм ХПГ Андрія Діденка.  Візит здійснено в рамках проекту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань. Мета візиту: аналіз дотримання прав людини в місцях несвободи під час війни. 

Державна установа «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» –  установа виконання покарань мінімального  рівня безпеки для тримання жінок які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.  Начальник установи – Алєксєєнко Микола Іванович. 

Планове наповнення установи складає 426 осіб.  На момент візиту в установі відбували покарання 274 засуджених, та 8 ув’язнених. Територія колонії має приємний вигляд, повсюди вирощують квіти, ухожені дерева, багато зелені. Моніторингову групу супроводжував керівник закладу. Монітори безперешкодно потрапили на територію установи і мали можливість відвідати будь – які приміщення, збирати інформацію, перевіряти її та мати доступ до відповідних документів. Були оглянуті журнали, медична  документація, та інші матеріали які стосуються функціонування закладу. Монітори безперешкодно мали можливість спілкуватися з засудженими і персоналом, в тому числі на умовах анонімності.  Представники адміністрації цілком сприяли у проведенні візиту.

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

За офіційними даними наданими керівником установи: Штатна чисельність персоналу установи складає 166 штатних одиниць, фактична – 152. Протягом поточного року до установи прибуло 149 особи. На території колонії функціонує 3 відділень СПС. За поточний рік умовно-достроково  звільнено 16 осіб. Працевлаштовано за трудовим договором/договором ЦПХ 174 засуджених осіб. Середньомісячний заробіток складає 4600,56 гривень. Через важку хворобу з установи не звільнено жодної особи. Протягом 2022-2023 років в установі  зафіксовано 2 випадки тілесних ушкоджень. В 2022 році померло 2 осіб, в 2023 – 1 особа.  У поточному році  проведено 1 тривале побачення та 61 короткострокові, із них 24 короткострокових побачень проведено через скло. В установі працює всього 1 психолог. На обліку перебуває 12 осіб схильних до членоушкоджень, 1 особа  до втечі. За період 2022/2023 років від засуджених не надійшло жодної скарги до керівництва закладу, або будь-яких інших органів влади щодо неналежних умов тримання або неналежного надання медичної допомоги. Серед опитаних засуджених жоден не користується послугами інтернет, в установі монітори не помітили жодного планшета.

ВИРОБНИЦТВО

Засуджені працюють на швейному виробництві на підставі договорів цивільно-правового характеру. Цехи великі, просторі, виробництво поставлене на потік, кожна особа виконує свою власну операцію. Закрійниці готують лекала і швачки обшивають кожну деталь. Кожного місяця видається Наказ  “Про працевлаштування та звільнення засуджених” з посиланням на статтю 118 КВК України. Відповідно до Наказу, від 01.06.2023 року працевлаштовано на період з 02.06.2023 року до 29.07.2023 року 12 засуджених. Такі договори укладаються на кожну ділянку роботи. За даними керівництва установи в такий спосіб працевлаштовано 174 засуджених, відповідно до “Строковий трудових договорів (в порядку статті 118 КВК)” Форма типового договору можливо розроблена Міністерством юстиції України. Згідно з оглянутими відомостями, середня заробітна плата засуджених складає 600-700 гривень на місяць.  

ЖИТЛОВІ ПРИМІЩЕННЯ

В установі панує чистота,  всі приміщення відремонтовані, що створює комфортні умови для перебування. Особлива увага була приділена великим житловим кімнатам, де були встановлені дерев’яні перегородки, які створюють умови приватності, особистого простору та створюють умовний затишок. Ліжка в установі одноярусні, а матраци та білизна перебувають в задовільному стані.

В кімнатах для приймання їжі встановлені особисті комірки, для зберігання харчів. Крім того, доступні мікрохвильові печі та кип’ячена питна вода, як на вході до житлових приміщень, так і на кухні. Туалети повністю відремонтовані та обладнані окремими перегородками та дверцятами, що забезпечує конфіденційність та зручність в користуванні. Важливо зауважити, що у цих приміщеннях немає неприємного запаху, що є показником якісного забезпечення санітарних умов. Також варто зазначити, що установа надає можливість особам-засудженим жінкам користуватися душовими кабінами, які підключені до бойлера, а також сучасними пральними машинами. Це сприяє забезпеченню гігієнічних потреб і підтримує належний рівень комфорту.

КОНФІДЕНЦІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ 

Під час конфіденційних бесід засуджених жінок найбільш турбувало питання умовно – дострокового звільнення. Майже всі скаржились на те, що під час розгляду судом питання стосовно умовно-дострокового звільнення отримують відмову, що суд не звертає увагу на заохочення і враховує стягнення які за строком давності мають бути погашені. Апеляційний розгляд також не дає належних відповідних результатів, апеляційний суд не бере до уваги аргументи на користь задоволення клопотання про звільнення. Це являється загальною тенденцією і саме тема умовно- дострокових звільнень являється найбільш актуальною і вразливою темою. Жінки скаржаться на те, що маючи бездоганну характеристику від керівництва установи, заохочення, та сумлінне ставлення до праці, суд в своєму рішенні безпідставно відмовляє у задоволенні клопотання, обгрунтовуючи його тим, що “…бездоганної поведінки засудженої на протязі всього строку відбування покарання судом не встановлено. …заохочення носять однотипний характер”.  Засуджені не розуміють, що їм ще потрібно зробити, щоб довести перед судом “бездоганну поведінку” яку вимагає суд. Характерним в цій ситуації являється, те, що адміністрація установі підтримує звільнення засуджених.  Можливо потрібно звернути увагу на якість судових рішень стосовно умовно-дострокового звільнення засуджених та провести моніторинг судових рішень. 

   ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ

Під час спілкування засуджені жінки розповіли, що в їх житлових приміщеннях планують встановити/встановлюють камери спостереження. Вони висловлюють своє обурення тим, що камери встановлюють прямо в спальних приміщеннях, де вони відпочивають та сплять. Засуджені вважають, що це порушує їхнє право на приватність, оскільки в установі серед персоналу працюють як жінки, так і чоловіки, які можуть спостерігати за ними. Вважаємо, що в даній ситуації між заходами безпеки і захистом прав людини, власне правом на приватність, має перевага віддаватися саме захисту прав людини, а заходи безпеки мають бути адекватними і зрозумілими. В даній ситуації встановлення камер відеоспостережень в спальних приміщеннях мають бути обгрунтовані необхідністю вжиття заходів безпеки. Крім того, наявність в штаті співробітників чоловіків які гіпотетично можуть спостерігати за засудженими жінками через камери відеоспостережень можуть стати підставою для низки звернень в компетентні державні органи, позови в судові інстанції. Відеокамері мають розміщуватися в приміщеннях з забезпеченням засуджених жінок достатнім рівнем приватності, установа повинна ретельно розглянути політику встановлення камер спостереження та здійснити необхідні заходи для забезпечення приватності та недоторканості особистого простору засуджених. Це може включати розміщення камер спостереження у таких місцях, де не порушуються права людини. 

ЛАЗНЕ – ПРАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

ВІДДІЛЕННЯ КДіР

Відділення КДіР було повністю відремонтоване, створено комфортні умови для проживання. У цьому відділенні проживає засуджена Г., яка, за словами інших засуджених жінок, має привілеї, порівняно з іншими особами, які відбувають покарання.

Засуджена Г. має дозвіл на вільне пересування по установі і проживає окремо у відділенні КДіР, хоча іноді може переночувати у іншому відділенні. Засуджені жінки скаржаться на те, що засуджена Г. має можливість використовувати нецензурну лайку та навіть фізично нападати на інших засуджених. Дивною є та обставина, що засуджена Г. ніколи не понесла жодних наслідків за свої дії, і персонал установи не звертає на це увагу.

Такі нерівності у поведінці та ставленні до засуджених можуть порушувати принцип рівності та справедливості в установі. 

КІМНАТА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО РОЗВАНТАЖЕННЯ

БУДИНОК ДИТИНИ

На території колонії збудований і повністю оснащений будинок для дітей засуджених жінок, створені  відповідні умови для перебування цих дітей. Станом на день візиту до установи, в будинку перебувало 6 дітей. Цей будинок надає засудженим матерям можливість зберігати зв’язок зі своєю дитиною та надавати їй підтримку та догляд під час відбування покарання. Важливо зазначити, що в будинку створені відповідні умови для дітей, забезпечуючи їм безпеку, комфорт та належний розвиток.

МЕДИЧНА ЧАСТИНА № 65 філії Державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області.

Завідувач медичної частини – Прокоф’єва О.В.

Під час візиту моніторингова  група безперешкодно оглянула приміщення медичної частини, ознайомилася з умовами організації надання медичної допомоги в’язням, вивчила медичну документацію.

Стаціонар медичної частини має в наявності  2 палати для соматичних хворих розрахованих на 16 ліжко – місць,  2 інфекційних ізолятори розрахований на 8 ліжко – місць.

У стаціонарі медичної частини на день візиту перебувало 4 осіб.

Згідно зі штатним розпису, який був наданий завідувачем медичної частини, укомплектовані наступні посади лікарів : завідувач медичної частини – лікар – 1 ставка; лікар-терапевт – 1 ставка; лікар-стоматолог – 0,5 лікар – психіатр – 0,5 ставки; лікар-інфекціоніст – 0,5 ставки; лікар акушер-гінеколог – 0,5 ставки; лікар-рентгенолог – 0,5 ставки;  лікар-нарколог – 0,5 ставки; лікар УЗД – 0,5 ставки; лікар–педіатр – 0,5 ставки;

Під час моніторингового візиту були виявлені недоліки в роботі медичної частини № 65, що призводять до порушення прав засуджених в ДУ « Надержинщинська виправна колонія (№65)», зокрема:

1.Ненадання первинної , вторинної та третинної допомоги.

Відповідно вимог пункту 7 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. №1464 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році» НСЗУ оплачує медичні послуги, які надаються за направленнями в паперовій формі пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, до забезпечення створення закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби технічної можливості виписувати електронні направлення. Проте, через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

2.Порушення права осіб з інвалідністю (стаття 9 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю)

Диспансерний нагляд здійснюється за 18 особами які мають інвалідність. Із них І гр. – 1 особа  Ⅱ гр. – 1 особа; Ⅲ гр. – 22 особи. Разом з тим, в порушення вимог Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності. Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що не всі особи з інвалідністю мають індивідуальні програми реабілітації (далі – ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

3 . Порушення прав осіб, хворих на вірусний гепатит С.

Станом на 01.06. 2023 року в медичній частині швидкими тестами було проведено 167 тестувань осіб на наявність вірусного гепатиту С, з яких у 49 осіб встановлено підозру на захворювання. В порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 № 51, особи з підозрою на вірусний гепатит С не проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного  лікування, що може призвести до погіршення стану їх здоров’я та поширення зазначеного інфекційного  захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

4. Неналежне зберігання ліків отриманих від родичів

В медичній частині наявна окрема шафа для зберігання ліків від родичів. Разом з тим, в медичній документації (медичній карті № 025/о або № 003/о) відсутні заяви від родичів засуджених або інших осіб про передачу ліків, виробів медичного  призначення, що порушує п. 22  розділу І Загальних положень Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі в якому зазначено , що для передання лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації родичі засудженого або інші особи подають заяву, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку, яка долучається до медичної карти амбулаторного хворого № 025/о або медичної карти стаціонарного хворого № 003/о. Після отримання передачі засуджений ознайомлюється з переліком лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації, які були передані для його лікування, про що ставить підпис у заяві.

5. Порушення права засуджених та ув’язнених осіб на інформацію про стан здоров’я, методів лікування та неналежне ведення документації

5.1В порушення вимог підпункту 5 пункту 5 розділу ІІ Порядку на трьох  пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у медичній частині, не заведена форма первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 № 110, до якої повинні вноситись усі дані щодо лікування та діагностики в стаціонарі медичної частини, у тому числі ті, що отримані під час обстеження хворого засудженого, з листом призначень. Так, під час спілкування, було встановлено, що засуджена С. перебуває в стаціонарі – 5 добу, засуджена М. – 2 добу, засуджена Б. – 4 доби.

5.2В порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації  № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 № 110, встановлено відсутність в медичній картці стаціонарного хворого № 003/о інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування. Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнтів для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування та є порушенням статті  43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

5.3 В порушення п.3 розділу 1, глави II спільного Наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 №1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» в медичних картках амбулаторного хворого 025/о відсутні довідки та додатки у вигляді фотографій наявних тілесних ушкоджень. Разом з тим, в порушення наказу ЦОЗ ДКВС України від 29.10.2021 року №318-ОД «Про затвердження карти первинної фіксації зовнішніх ушкоджень, інструкцій щодо її заповнення та форми журналу обліку виявлених тілесних ушкоджень», відсутній номер карти засудженої Б., який має відповідати порядковому номеру реєстрації пацієнта, зазначеному в «Журналі обліку фактів виявлених тілесних ушкоджень у засуджених».

6.Незабезпеченість медичної частини обладнанням, виробами медичного призначення та лікарськими засобами.

6.1 В порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 № 158, в медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

6.2 Під час перевірки   справності   дефібрилятора   було   встановлено відсутність електродів.

7. Недотримання інфекційного контролю та епідеміологічного нагляду.

В порушення вимог пункту 1 Розділу ІІ Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01.02.2019 № 287 в медичній частині не дотримано вимоги для ізоляції хворих на туберкульоз осіб, зокрема на кордонах чистих зон і зон високого ризику не встановлені перегородки з дверима або повітряні шлюзи; палати для пацієнтів використовуються більше ніж на одну-дві особи (2 палати на 8 ліжко-місць); двері до палати не оснащені ущільненим порогом, ущільнювачами по краях; не забезпечена рециркуляція повітря за допомогою механічної вентиляції.

Утримуванні особи в медичній частині не в повному обсязі забезпечені засобами індивідуального захисту; не здійснюється  суворий контроль за дотриманням маскового режиму.

8. Порушення права засуджених на психіатричну допомогу

Диспансерний нагляд здійснюється за 78 особами з психічними розладами. Разом з тим, в порушення п.8 ч.5 глави 2 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі , затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014  № 1348/5/572 – в стаціонарі відсутній ізолятор для осіб з розладами  психіки для засуджених які становлять небезпеку для оточення.

  9. ІНШЕ

Приміщення медичної частини не відповідають вимогам статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемiологічного благополуччя населення». Стіни у приміщеннях медичної частини місцями мають відлущену фарбу, відбиту кахельну плитку на панелях стін, дерев’яні вікна, стару підлогу, що ускладнює дезінфекційну обробку даних приміщень.

В медичній частині моніторами було зафіксовано практику залучення днювальних , проте Правилами внутрішнього розпорядку (ПВР)  або будь – якими іншими нормативно-правовими актами не передбачено функціонування днювальних з – поміж засуджених в медичному закладі.

 ВИСНОВКИ:

Умови утримання в даній установі задовільні, ставлення персоналу до засуджених адекватне і людяне.

Засуджені поводять себе вільно, не бояться критично висловлюватись на адресу адміністрації. Це свідчить про розумні і пропорційні заходи реагування з боку керівництва установи на порушення порядку в колонії. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

• Сприяти належним умовам праці, захисту соціальних і трудових прав, гідної винагороди за виконану роботу.
• Вжити заходів реагування щодо неформальних стосунків в середовищі засуджених. Припинити самовільну протиправну поведінку окремих засуджених.
• Припинити практику відеоспостереження в спальних приміщеннях.