Після окупації частини Херсонської області російські військові та представники окупаційної влади почали примусово вивозити українських засуджених із захоплених установ виконання покарань. Людей, які вже перебували за ґратами за рішеннями українських судів, без їхньої згоди переміщували до окупованого Криму та Російської Федерації.

Серед них були засуджені з Голопристанської виправної колонії № 7, Херсонської виправної колонії № 90 та Дар’ївської виправної колонії № 10.

Вони не могли відмовитися від перевезення, самостійно залишити установу чи повернутися додому. Їхня доля повністю залежала від людей, які встановили контроль над українськими колоніями.

Тепер ці події стали предметом кримінального розслідування, а один із керівників окупаційної пенітенціарної системи вже отримав обвинувальний вирок.

За інформацією Херсонської обласної прокуратури, у кримінальному провадженні № 12022230000005312 від 4 листопада 2022 року розслідуються факти примусового вивезення та переміщення українських ув’язнених із Херсонщини, а також застосування до них психологічного і фізичного насильства.

Начасі слідчі допитали 309 засуджених та ув’язнених, яких визнано потерпілими. Крім того, допитано 45 їхніх близьких родичів.

Це сотні людей, які можуть розповісти про обставини свого вивезення, умови утримання та поводження з ними після потрапляння під контроль окупаційної влади.

У межах розслідування встановлено сімох осіб, причетних до депортації 172 засуджених громадян України. Обвинувальні акти щодо них направлено до суду. У 2023 році до суду скерували два обвинувальні акти, у 2024 році — ще два, а у 2025 році — три.

Один із судових процесів уже завершився обвинувальним вироком.

13 червня 2025 року Херсонський міський суд визнав винним Олександра Сороку — начальника створеної окупаційною владою «Голопристанської виправної колонії № 7».

Суд установив, що в період із 20 жовтня до 7 листопада 2022 року він, виконуючи злочинний наказ особи, матеріали щодо якої розслідуються окремо, організував депортацію та переміщення без згоди й із застосуванням примусу понад 1700 осіб.

Йдеться про засуджених та осіб, які відбували покарання в установах виконання покарань Херсонської області. Їх переміщували до аналогічних установ Російської Федерації та тимчасово окупованих територій України.

За цей злочин Олександра Сороку засуджено до 12 років позбавлення волі. На підставі статті 54 Кримінального кодексу України його також позбавлено спеціального звання «підполковник внутрішньої служби».

Вирок набрав законної сили.

Однак понад 1700 примусово переміщених людей — це не просто цифра в судовому рішенні.

За кожною такою історією стоїть людина, яка відбувала покарання за українським вироком, але після окупації опинилася під контролем іншої держави. Для багатьох це означало розлуку з родиною, втрату можливості підтримувати зв’язок із близькими, невизначеність щодо подальшого відбування покарання та повернення в Україну.

ГО «Захист в’язнів України» протягом кількох років документує свідчення українських засуджених, яких примусово переміщували з окупованих установ. Організація надає правову допомогу потерпілим, сприяє встановленню обставин депортації та працює над питаннями повернення українських громадян.

Особливо важливо, що депортація засуджених не припиняла їхніх прав. Навіть перебуваючи в установі виконання покарань, людина залишається під захистом міжнародного гуманітарного права.

Стаття 49 IV Женевської конвенції забороняє індивідуальні та масові примусові переміщення й депортацію захищених осіб з окупованої території, незалежно від мотивів, за винятком передбачених Конвенцією випадків евакуації. Стаття 76 цієї Конвенції передбачає спеціальні гарантії для обвинувачених і засуджених осіб на окупованій території.

Той факт, що людина відбуває покарання, не надає окупаційній владі права вивозити її до Росії.

Розслідування триває. За інформацією прокуратури, правоохоронці продовжують збирати докази для встановлення інших представників російських військових та окупаційних структур, причетних до депортації українських засуджених.

Сім установлених обвинувачених, 309 допитаних потерпілих і понад 1700 примусово переміщених людей, встановлених судом у справі одного з організаторів, свідчать про масштаб злочину, який не можна залишити без належної правової оцінки.

Перший вирок уже є. Але встановлення відповідальності всіх причетних, документування долі кожного потерпілого та повернення українських громадян залишаються завданнями, які ще належить виконати.

Розслідування воєнних злочинів, пов’язаних із незаконною депортацією та примусовим переміщенням українських засуджених із Херсонщини, триває. Наразі в судах розглядаються три кримінальні справи, у яких адвокат ГО «Захист в’язнів України» представляє інтереси потерпілих, забезпечує захист їхніх процесуальних прав та бере участь у судових засіданнях.

ГО «Захист в’язнів України» продовжує працювати над документуванням воєнних злочинів, захистом прав потерпілих та сприянням притягненню винних до відповідальності.

Правова допомога та представництво потерпілих у суді здійснюються в межах проєктів ГО «Захист в’язнів України», що реалізуються за підтримки Netherlands Helsinki Committee (NHC) та People in Need (PIN).

Думки, висновки та погляди, викладені в цій публікації, належать її авторам і не обов’язково відображають офіційну позицію Netherlands Helsinki Committee (NHC), People in Need (PIN) та донорів, які фінансують відповідні проєкти.